Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 року Справа № 2а-1308/11/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                                                       Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання:      Бражник В.І.,  

за участю сторін:

представника позивача:                        ОСОБА_3

представника відповідача:                   не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,-

                                                            В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2011 року Ровеньківський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2  про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 896,72 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 була зареєстрована на обліку як безробітна в Ровеньківському МЦЗ з 12.09.2006 по 16.09.2007.

В період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 була зареєстрована як приватний підприємець. Хоча відповідач на дату надання статусу безробітного був підприємцем, але при заповненні заяви про надання статусу безробітної про це не повідомив, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю. За вказаний період відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю в розмірі в сумі 896,72 грн.

На підставі ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вказана сума підлягає стягненню з відповідача. В добровільному порядку кошти не повернуті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові та просила суд їх задовольнити.   

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду повернувся конверт за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За таких обставин, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі доказів, які є в матеріалах справи.   

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VІ, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

До набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” діяв порядок, передбачений Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначений вище Закон в редакції, що діяв до 01 січня 2011 року.

Відповідно ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991            №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.  

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку як безробітна в Ровеньківському МЦЗ з 12.09.2006 по 16.98.2007 та отримувала соціальні послуги та забезпечення відповідно до ст. 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ.

Підпунктом “б” п. 3 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 р. №803-ХІІ встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”.  

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” районний центр зайнятості, як робочий орган виконавчої дирекції Фонду контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Судом встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 була зареєстрована як приватний підприємець.

Відповідно даних державного реєстратора 17.05.1999 до Єдиного державного реєстру внесено запис про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області, 07.08.2007 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи.(а.с.7-12).

Таким чином, громадянка ОСОБА_2 на дату надання статусу безробітного була підприємцем, але при заповненні заяви про надання статусу безробітної про це не повідомила спеціаліста служби зайнятості, що спричинило незаконне надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю.

Згідно ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року N 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої  допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно даних Ровеньківського МЦЗ про виконані платежі, сума витраченого Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_2 складає  896,72 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.   

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                        П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ровеньківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю задовольнити.       

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ровеньківського міського центру зайнятості до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття отриману допомогу по безробіттю у розмірі 896,72 грн. (вісімсот дев’яносто шість гривень 72 копійки).       

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано  25 березня 2011 року.

           СуддяН.В. Кравцова