Категорія №10.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2011 року Справа № 2а-2002/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Лагутіна A.A.,
при секретарі: Кашкаровій Г.Є., за участю:
представника позивача: Досєєвої Ю.В. (довіреність № 03/27 дійсна до 06.01.2011 р.) представника відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, -
ВСТАНОВИВ:
09 березня 2011 року позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» (далі ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль»), в якому просить стягнути з відповідача недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та нараховану пеню в загальному розмірі 24624,32 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» прийняло на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності та був зареєстрований у Відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області 31.05.2001 року за №1208000377. Але, в порушення підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.2007 року №36, страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідачем своєчасно та в повному обсязі не перераховувалися, у зв'язку з чим утворилась недоїмка по страховим внескам, за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. яка складає 24624,32 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 24624,32 грн. на свою користь.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшов відзив на позовну заяву, в якому він послався на те, що станом на 01.01.2010р. ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» здійснює виробництво та відпуск теплової енергії тільки для опалення населення м. Лисичанська та КП «Лисичанськтепломережа», заборгованість останнього становить 11,8 млн.грн. За Захистом своїх прав ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» звернулося з позовними заявами про стягнення заборгованості з КП «Лисичанськтепломережа» до господарського суду Луганської області. У зв’язку з тим, що підприємство через незалежні від нього причини не мало можливості своєчасно та в повному обсязі сплачувати заборгованість із страхових внесків. Просив провести розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті З Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В судовому засіданні встановлено, що ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» прийняло на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності та був зареєстрований у Відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області 31.05.2001 року за №1208000377.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року), регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (п. 5.1 та п. 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п. 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
Як вбачається з розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік, яка складається відповідачем наростаючим підсумком з початку року, за відповідачем - ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» рахується недоїмка зі сплати страхових внесків за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 24624,32 грн. (арк. справи 7).
Таким чином, недоїмка Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. складає 24624,32 грн. грн.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, в сумі 24624,32 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 45, 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 5.1, п. 5.2, п. 5.8, п. 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області до Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» про стягнення недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код 00131067, місцезнаходження: 93105, Луганська область, м. Лисичанськ, вул.Енергетиків, буд. 98) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області та перерахувати на р/р 37179412001257, МФО 804013 в ГУДКУ Луганської області, код ЄДРПОУ 25938322 недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 24 624,32 грн. ( двадцять чотири тисячі шістсот двадцять чотири грн. 32 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяА.А. Лагутін