Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2011 року Справа № 2а-1338/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ковальової Т.І.
при секретарі: Сіряцькому А.С.
за участю сторін:
позивача: Білик В.В.,
відповідача: Фролова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство "Луганськвугілля" про визнання дій незаконними щодо здійснення виконавчого провадження та скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень, -
ВСТАНОВИВ:
10 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство "Луганськвугілля" про визнання дій незаконними щодо здійснення виконавчого провадження та скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ДП «Донбаснафтопродукт» є кредитором ДП «Луганськвугілля», та звернулося до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ з заявами про примусове виконання рішення суду про стягнення з ДП «Луганськвугілля» заборгованості згідно наказів Господарського суду Луганської області від 15.03.2007 р. по справі №2/450, від 13.04.2009 р. по справі №11/93 та від 23.11.2009 р.
Державний виконавець, виніс відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№3525730, ВП№12408148 та ВП№16264764 після чого одразу ж зупинив їх , мотивуючи свої дії тим, що згідно наказу Мінпаливенерго України № 568 від 10.11.2005 р., ДП «Луганськвугілля» внесено до реєстру підприємств паливо - енергетичного комплексу, які берусь участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», та згідно з чим виконавче провадження, у даному випадку, на думку державного виконавця, підлягає обов'язковому зупиненню, у порядку п. 15 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».
Таким чином, Ленінський ВДВС Луганського ГУЮ зупинив виконавчі провадження на підставі п. 15 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» після того, як ДП «Луганськвугілля» було внесено в реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які приймають участь в процедурі погашення заборгованості згідно ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» .
Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:
Визнати незаконною бездіяльність Відповідача, щодо не направлення у 3-х денний термін копій постанов, про зупинення виконавчих проваджень №3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 на адресу Позивача.
Скасувати постанови від 31.01.2011 року про зупинення виконавчих проваджень
№3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764.
Зобов'язати Ленінський ВДВС Луганського МУЮ винести постанови про поновлення виконавчих проваджень №3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 та здійснити усі, передбачені законом, заходи по примусовому виконанню наказів Господарського суду Луганської області від 15.03.2007 р. по справі №2/450, від 13.04.2009 р. по справі № 11/93 та від 23.11.2009 р. по справі №17/258.
Заборонити Відповідачеві виносити нові постанови про зупинення виконавчих проваджень №3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 на підставі п. 15 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження».
Стягнути з відповідача на користі Позивача витрати з оплати державного мита у сумі 3 грн. 40 коп.
У судове засідання представник позивача з’явився, підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі і просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав, що пунктом 2 глави 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» зупиняється дія ст. ст. 4, 5 вказаного закону. Відповідно до листа ДП «Луганськвугілля», що надійшов до Ленінського ВДВС, встановлено, що відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 10.11.2005 № 568 ДП «Луганськвугілля» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу України.
Пунктом 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які та беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діяла до 01.01.2011. Таким чином Ленінський ВДВС Луганського МУЮ обґрунтовано застосував реєстр під час винесення постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження. 04.01.2011 винесені постанови про поновлення виконавчого провадження по ВП №3525730, ВП №12408148 та ВП №16264764. У зв'язку з продовженням дії Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до 01.01.2013, державним виконавцем 31.01.2011 винесено постанови про зупинення ВП №3525730, ВП №12408148 та ВП №16264764 до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами.
На підставі викладеного, вважає позов необґрунтованим та безпідставним та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
09 березня 2011 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» проте, оскільки правовідносини виникли до набрання чинності цього закону, слід застосовувати вимоги Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні встановлено, що дочірнє підприємство «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт», яке є кредитором ДП «Луганськвугілля», звернулося до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Луганської області з заявою про примусове виконання рішення суду про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» заборгованості згідно з наказами господарського суду Луганської області від 15.03.2007 по справі №2/450, від 13.04.2009 по справі №11/93 та від 23.11.2009 по справі №17/258.
Державний виконавець виніс відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження №3525730, №12408148 та №16264764, приєднав до зведеного виконавчого провадження та зупинив їх, мотивуючи свої дії тим, що згідно наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 Державне підприємство «Луганськвугілля» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», та згідно з чим виконавче провадження у даному випадку підлягає обов’язковому зупиненню у порядку пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Тобто, Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції зупинив виконавче провадження на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» після того, як державне підприємство «Енергоринок» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України внесло державне підприємство «Луганськвугілля» в реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Підставою зупинення провадження по справі є той факт, що ДП «Луганськвугілля» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного-комплексу.
У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження», діючого на момент здіснення виконавчих дій відповідачем, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно з п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до п.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пунктом 1.3 статті 1 вказаного Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання
енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає і сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства
палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових
статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлено
вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ "Про
виконавче провадження" (далі - Закон N 606-ХІУ) щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону N 2711-IV його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Ухвалою від 16 березня 2011 року було залишено без розгляду п.3 та п.4 позовних вимог, а саме: про визнання незаконними дії Відповідача щодо застосування п.15 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо взаємовідносин між ДП «Донбаснафтопродукт» та ДП «Луганськвугілля» та про визнання незаконними дії Відповідача щодо застосування наказу Мінпаливенерго України №568 від 10.11.2005 р, на заборгованості, які виникли після розрахункової дати, визначеної ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а саме - після 01 січня 2005 року, у зв’язку з відмовою позивача у цій частині.
Відповідно до ст.. 36 , діючого на той час закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень сторін постанови про зупинення провадження ВП№3525730,ВП № 12408148 та ВП № 16264764 позивачу були вручені 09.02.2011 року, тобто з порушенням строку, вказаного в ст.. 36 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач не надав суду доказів про своєчасне направлення постанов позивачу. Таким чином, відповідач допустив противоправну бездіяльність.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволення, а саме визнати незаконною бездіяльність Відповідача, щодо не направлення у 3-х денний термін копій постанов, про зупинення виконавчих проваджень № 3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 на адресу Позивача; скасувати постанови від 31.01.2011 року про зупинення виконавчих проваджень №3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764; зобов'язати Ленінський ВДВС Луганського МУЮ винести постанови про поновлення виконавчих проваджень № 3525730, № 23696362, № 12408148 та №16264764 та здійснити усі, передбачені законом, заходи по примусовому виконанню наказів Господарського суду Луганської області від 15.03.2007 р. по справі №2/450, від 13.04.2009 р. по справі № 11/93 та від 23.11.2009 р. по справі №17/258.
В задоволенні позовних вимог про заборону відповідачеві виносити нові постанови про зупинення виконавчих проваджень№3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 на підставі п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» слід відмовити, оскільки суд не може передбачити в майбутньому зміну обставин по виконавчій справі та зміну законодавства.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 16 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 21 березня 2011 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство "Луганськвугілля" про визнання дій незаконними щодо здійснення виконавчого провадження та скасування постанови про зупинення виконавчих проваджень задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, щодо не направлення у 3-х денний термін копій постанов, про зупинення виконавчих проваджень №3525730, № 23696362, №12408148 та №16264764 на адресу Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт".
Скасувати постанови від 31.01.2011 року про зупинення виконавчих проваджень № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764.
Зобов'язати Ленінський ВДВС Луганського МУЮ винести постанови про поновлення виконавчих проваджень № 3525730, № 23696362, № 12408148 та № 16264764 та здійснити усі, передбачені законом, заходи по примусовому виконанню наказів Господарського суду Луганської області від 15.03.2007 р. по справі №2/450, від 13.04.2009 р. по справі № 11/93 та від 23.11.2009 р. по справі №17/258.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.).
В іншій частині позовних вимог Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 21 березня 2011 року.
СуддяТ.І. Ковальова