Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2011 року Справа № 2а-1796/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача: Наумової В.А.,
представника відповідача: Комашко Г.В.,
представника третьої особи: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - Державне підприємство "Ровенькиантрацит" про визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 21377058 від 31 січня 2011 року та стягнення коштів в рахунок відшкодування збитків, завданих державним виконавцем під час проведення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - Державне підприємство "Ровенькиантрацит" про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 21377058 від 31 січня 2011 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі № 2а-25885/09/1270 задоволено позовні вимоги Фонду про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП "Ровенькиантрацит" у розмірі 8464856,07 грн. та пені у сумі 29430,31 грн. на користь відділення Фонду.
09 лютого 2010 року позивачу було видано виконавчий лист, на підставі якого 17 серпня 2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Топольсковою І.С. було відкрито виконавче провадження ВП № 21377058.
18 лютого 2011 позивач отримав постанову ВП № 21377058 від 31 січня 2011 року про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 09.02.2010 № 2а-25885/09/1270.
Відділення Фонду не погоджується з постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ДП «Ровенькиантрацит» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконною постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 31 січня 2011 року ВП № 21377058 про зупинення виконавчого провадження; стягнути з Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області 8 494 286, 38 грн. в рахунок відшкодування збитків завданих державним виконавцем під час проведення виконавчого провадження на користь відділення ВД Фонду в м. Ровеньки Луганської області, пояснив наступне.
15 жовтня 2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС МУЮ у Луганській області ОСОБА_3 була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, яка була скасована на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року.
31 січня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС МУЮ у Луганській області ОСОБА_3 повторно винесено оскаржувану постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 21377058 з тих самих підстав, які вже визнані судом неналежними для зупинення цього виконавчого провадження, незважаючи на те що, згідно статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача та у 3-денний строк надіслати її копію сторонам.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачу були завдані збитки державним виконавцем в розмірі нестягнутої заборгованості зі страхових внесків, оскільки не надходження до відділення ВД Фонду в м. Ровеньки Луганської області сум страхових внесків перешкоджає фінансуванню соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань потерпілим та членом їх сімей, проведенню профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних факторів, запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійних захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'я застрахованих, викликаними умовами праці, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим порушено інтереси держави.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, надавши заперечення проти позову, пояснив наступне.
13.08.2010 на виконання до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду № 2а-25885/09 від 09.02.2010 про стягнення з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області недоїмку із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, в сумі 8464856,07 грн. та пеню в загальній сумі 29430,31 грн.
17.08.2010 року держаним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищезазначеного виконавчого листа.
18.08.2010 держаним виконавцем направлено запит директору ДП «Енергоринок» з метою отримання інформації щодо включення ДП "Ровенькиаитрацит" до реєстру паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
12.10.2010 на адресу підрозділу надійшла відповідь з ДП «Енергоринок», в якій зазначено, що ДП «Ровенькиантрацит» наказом палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та знаходиться в реєстрі станом на 12.10.2010.
Державним виконавцем 15.10.2010 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Закон України «Про виконавче провадження» не ставить зупинення виконавчого провадження в залежність від характеру заборгованості та строку виникнення, та не передбачає обов'язку державного виконавця з'ясовувати характер заборгованості за виконавчим документом. Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2011. Тому лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або за заявою державного виконавця.
На підставі вищевикладеного, 04.01.2011 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, оскільки станом на 01.01.2011 закінчився термін дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємства паливно-енергетичного комплексу".
28.01.2011 державним виконавцем, керуючись ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» направлено запити до реєстраційних установ з метою виявлення майна боржника - ДП «Ровенькиантрацит».
31.01.2011 державним виконавцем у зв'язку з тим, що Державне підприємство "Ровенькиантрацит" наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 включено до реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури, а також у зв'язку з тим, що Верховною радою України внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», якими продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
Таким чином, дії державного виконавця є правомірними та такі, що відповідають діючому законодавству.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У судовому засіданні встановлено, що 17.08.2010 відповідачем винесено постанову ВП № 21377058 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-25885/09/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 09.02.2010 про стягнення з ДП "Ровенькиантрацит" недоїмки в сумі 8464856,07 грн. та пені в сумі 29430,31 грн.
15.10.2010 відповідачем прийнято постанову ВП № 21377058 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 09.02.2010 по справі № 2а-25885/09/1270 на підставі ст.ст.34, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
31.01.2011 відповідачем прийнято постанову ВП № 21377058 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 09.02.2010 по справі № 2а-25885/09/1270 на підставі ст.ст.34, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі — рішення).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно статті 4 Закону України «Про державну виконвчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі виконавчого листа від 09.02.2010, виданого Луганським окружним адміністративним судом, 17.08.2010 старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21377058.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені випадки обов’язкового зупинення виконавчого провадження, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Як вбачається із матеріалів справи, 31.01.2011 відповідачем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 21377058, оскільки наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури, а також, у зв’язку з тим, що Верховною радою України внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", якими продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013 року.
Згідно статті 36 зазначеного Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34, - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом.
Виходячи із системного аналізу норм Закону, суд приходить до висновку, що відповідач під час вчинення виконавчих дій, а саме, прийняття постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Представник позивача наполягав на визнанні незаконною постанови Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про зупинення виконавчого провадження № 21377058.
Але суд не погоджується з доводами представника позивача, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень є незаконним у разі його прийняття в супереч вимогам норм діючого законодавства.
Як було встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем була винесена оскаржувана постанова на підставі статтей 34 - 36 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у відповідності до вимог норм вказаного Закону, а тому підстав для визнання такої постанови незаконною у суду немає.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області 8 494 286, 38 грн. в рахунок відшкодування збитків завданих державним виконавцем під час проведення виконавчого провадження на користь відділення ВД Фонду в м. Ровеньки Луганської області, то суд вважає її необґрунтованою, оскільки позивачем не було доведено та надано суду належних доказів щодо нанесення відповідачем збитків позивачу під час проведення виконавчого провадження, а саме, при прийнятті постанови про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачем не було доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - Державне підприємство "Ровенькиантрацит" про визнання незаконною постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 21377058 від 31 січня 2011 року та стягнення коштів в рахунок відшкодування збитків, завданих державним виконавцем під час проведення виконавчого провадження відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 22 березня 2011 року.
Суддя Н.В. Кравцова