Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2011 року Справа № 2а-842/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі: Смішливій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу по сплаті пені за порушення законодавства у сфері зовнішньо – економічної діяльності у розмірі 37 169,45 грн. шляхом звернення стягнення на активи, -
ВСТАНОВИВ :
25 січня 2011 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.12.2001 за № 23820170000016716 та занесена до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. В якості платника податків суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську. Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Заборгованість відповідача перед бюджетом по сплаті пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД складає 76 914,59 грн., з яких: 39 235,14 грн., що виникли на підставі прийнятого податкового повідомлення – рішення від 21.10.09 № 00003322/0 та 510,00 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення – рішення від 21.10.09 № 00003422/0. Вказані податкові повідомлення – рішення винесені податковим органом на підставі акту позапланової перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з ТОВ «Нові технології і розвиток» за контрактом № 2/12 від 20.12.2007 за період з 01.05.2009 по 11.09.2009, за контрактом № 1/04 від 15.04.2008 за період з 15.04.2008 по 11.09.2009, в результаті якої було встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: валютна виручка по контракту 2/12 від 20.12.2007 в сумі 100 000,0 рос. Руб. У розмірі 100000,0 рос. Руб. Отримана не своєчасно, в сумі 40000,0 рос. руб. не отримана; по контракту № 1/04 від 15.04.2008 в сумі 250000,0 рос. руб. не отримана; 36 999,45 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення – рішення від 31.05.10 № 0000192200/0 та 170,00 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення – рішення від 31.05.10 № 0000202200/0, прийнятих на підставі акту від 22.04.10 № 626/22/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.
20.01.10 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було подано до Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов за № 21488/10 про стягнення з ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) суми податкової заборгованості у розмірі 48745,14 грн. шляхом звернення стягнення на активи. На момент звернення до суду сума податкової заборгованості складала 48 745,14 грн., з яких: 4005,87 грн., що виникли на підставі прийнятого податкового повідомлення – рішення від 19.03.09 № 0000042200, 170,00 грн. – виникли на підставі прийнятого податкового повідомлення – рішення від 19.03.09 № 0000052200, 4669,30 грн. – виникли на підставі прийнятого податкового повідомлення – рішення від 15.05.09 № 00001422/0, 39 389,97 грн. – виникли на підставі прийнятого податкового повідомлення – рішення від 21.09.09 № 00003322/0, 510,00 грн. – виникли на підставі прийнятого податкового повідомлення – рішення від 21.09.09 № 00003422/0. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.10 № 2а-277/10/1270 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
На теперішній час податковий орган має право звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 у сумі 37 169,45 грн., з яких: 36 999,45 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення – рішення від 31.05.10 № 0000192200/0 та 170,00 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення – рішення від 31.05.10 № 0000202200/0, прийнятих на підставі акту від 22.04.10 № 626/22/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 – ІІІ (зі змінами та доповненнями) (діючого на момент виникнення правовідносин) та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: на юридичну адресу відповідача направлено поштою першу податкову вимогу за № 1/192 від 25.05.09, яку відповідно до поштового повідомлення вручено 22.06.2009; на юридичну адресу відповідача направлено поштою другу податкову вимогу за № 2/234 від 22.07.09 яку у зв’язку з неможливістю вручення, відповідно до абз. 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 було розміщено на дошці податкових оголошень та вважається врученою з дня її розміщення – з 26.08.09, про що свідчить акт про неможливість вручення від 26.08.09; 28 вересня 2009 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу, але зазначені заходи не принесли ніякого результату. У зв’язку з чим, представник позивача просив стягнути суму податкового боргу по сплаті пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД у розмірі 37 169,45 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив стягнути на користь держави з відповідача вказану суму в судовому порядку.
Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України “Про податок на додану вартість”. Згідно зі ст. 7 цього Закону, суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі-Закон) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач – ОСОБА_1 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.12.2001 року за реєстраційним номером № 2 382 017 0000 016716 та внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська відповідач взятий на облік в якості платника податків за № Л-1 з 15.01.1999 року. (а.с.5,8).
Відповідно до п.п. 1.11 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” від 04.12.1990 № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Стаття 20 Закону України “Про систему оподаткування“ від 25 червня 1991 року № 1251 - ХІІ зі змінами та доповненнями зазначає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську, на підставі направлення від 13.04.2010 № 282, виданого ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, згідно із ч. 13 ст. 11? від 04.12.1990 № 509-ХІІ Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та наказу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 13.04.2010 № 213, проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово – господарської діяльності з питань дотримання вимог валютного законодавства при взаємовідносинах з ООО «Новые технологии и развитие» Російська Федерація, за зовнішньоекономічним контрактом № 10/1 від 27.10.2008 за період з 27.10.2008 по 19.04.2010 згідно повідомлення Луганської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” № 35-7-13-02/7017 від 09.11.09 (вх. № 19333 від 11.11.09) про порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічним операціям та відповідно до затвердженої програми перевірки. В ході перевірки встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, із змінами та доповненнями, якою передбачено: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, по контракту № 10/1 від 27.10.2008 валютна виручка в сумі 250 000,0 рос. руб. не отримана. Відповідно ст. 4 вищенаведеного Закону, порушення резидентами терміну, перебаченого ст. 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Перевищення складає 180 днів (з 22.10.2009 по 19.04.2010).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 – ІІІ (зі змінами та доповненнями) (діючого на момент виникнення правовідносин) та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: на юридичну адресу відповідача направлено поштою першу податкову вимогу за № 1/192 від 25.05.09, яку відповідно до поштового повідомлення вручено 22.06.2009; на юридичну адресу відповідача направлено поштою другу податкову вимогу за № 2/234 від 22.07.09, яку у зв’язку з неможливістю вручення, відповідно до абз. 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 було розміщено на дощці податкових оголошень та вважається врученою з дня її розміщення – з 26.08.09, про що свідчить акт про неможливість вручення від 26.08.09.
П.п. 6.2.4 вказаної статті Закону визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважаються узгодженими.
28 вересня 2009 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу.
Сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно лічиться податковий борг з податку на додану вартість по сплаті пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД у розмірі 37 169,45 грн., про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, на час розгляду справи залишається не сплаченою, а тому підлягає стягненню вартістю в межах суми боргу.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про стягнення суми податкового боргу по сплаті пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД у розмірі 37 169,45 грн. шляхом звернення стягнення на активи документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та визнані відповідачем, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивач відноситься до суб’єкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 04 березня 2010 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу по сплаті пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД у розмірі 37 169,45 грн. шляхом звернення стягнення на активи - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ід.код НОМЕР_1, суму податкового боргу по сплаті пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД у розмірі 37 169,45 грн. (тридцять сім тисяч сто шістдесят дев’ять гривень 45 коп.) шляхом звернення стягнення на його активи на р/р 31118105700004 ГУДКУ у Луганській області одержувач Державний бюджет Жовтневого району код 24046538 МФО 804013, код платежу 21081000.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2011 року.
СуддяК.Ю. Широка