Судове рішення #14087466


Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


15 березня 2011 року Справа № 2а-1616/11/1270



            Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя:           Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Кашкаровій Г.Є.,

від позивача                    Бородіної Г.О. (довіреність № 5951/10-09 від 13.08.2009р.)

від відповідача          не прибув;

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом   Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області до підприємства Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60, третя особа Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом, який виник по податку на додану вартість в сумі 430759,89 грн. на суму такого податкового боргу, -

                 

                                                            ВСТАНОВИВ:

           22 лютого 2011 року Державна податкова інспекція в Слов’яносербському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до підприємства Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60,  третя особа Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом, який виник по податку на додану вартість в сумі 430759,89 грн. на суму такого податкового боргу, в обґрунтування якого зазначив, що підприємство Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області а також Державному департаменту з питань виконання покарань, який здійснює права та виконує обов’язки засновника Підприємства щодо управління ним безпосередньо або через управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в луганській області. Дата проведення державної реєстрації 18.03.2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб –підприємців 13751070006000383. Підприємство є юридичною особою та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій відповідно до довідки від 15.07.2010 року № 073017. Відповідач як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області з 20.04.1996 року, за № 9. Станом на 17.02.2011 за підприємством Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 рахується податковий борг в загальній сумі 430 759,89 грн., який виник з податку на додану вартість та складається з основного зобов’язання:

- податкові декларації з ПДВ №14757 від 22.12.2008- 15071 грн.; № 13887 від 19.11.2008-21146 грн.; № 12590 від 20.10.2008 – 16970 грн.; № 10921 від 22.08.2008-12757 грн.; № 10172 від 20.08.2008-17754 грн.; № 8896 від 21.07.2008- 11158 грн.; № 2354 від 19.02.2009-6740 грн.; № 3129 від 20.03.2009-4483 грн.; № 4643 від 21.04.2009-6837 грн.; № 6115 від 20.05.2009-16944 грн.; № 6910 від 22.06.2009-10685 грн.; № 8425 від 17.07.2009-6409 грн.; № 10046 від 19.08.2009-8759 грн.; № 10767 від 21.09.2009-2094 грн.; № 12414 від 20.10.2009-25411 грн.; № 13709 від 19.11.2009-3885 грн.; № 14343 від 21.12.2009-13515 грн.; № 15657 від 19.01.2010-19599 грн.; № 2309 від 18.02.2010-7361 грн.; № 3024 від         

         19.03.2010-8106 грн.; № 4320 від 19.04.2010-4010 грн.; № 5894 від 20.05.2010-22074 грн.; № 6814 від 21.06.2010-13254 грн.; № 8226 від 19.07.2010-22469 грн.; № 9785 від 19.08.2010-18884 грн.; № 10394 від 16.098.2010-11944 грн.; № 11989 від 19.10.2010-7336 грн.; № 13547 від 19.11.2010-15146 грн.; № 13984 від 16.12.2010-24795 грн.; № 15216 від 18.01.2011-22379 грн.          

та пені в сумі 32784,89 грн., нарахованої відповідно до п.п.16.1.1 та п.16.1 ст.16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення заборгованості). На виконання вимог п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державною податковою інспекцією в Слов’яносербському районі Луганської області до відповідача були застосовані відповідні заходи, спрямовані на стягнення податкового боргу, а саме, направлені перша податкова вимога №1/109 від 14.12.2001 та друга податкова вимога №2/166 від 25.01.2002. Майно боржника знаходиться в податковій заставі згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, номер витягу №16604443, дата видачі 23.01.2008 року. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків – відповідача підприємством Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 податковий борг з податку на додану вартість в сумі 430759,89 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання  не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

          Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) підприємство Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60  взято на облік у якості платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підприємство Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області а також Державному департаменту з питань виконання покарань, який здійснює права та виконує обов’язки засновника підприємства щодо управління ним безпосередньо або через управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в луганській області. (а.с.7-8). Дата проведення державної реєстрації 18.03.2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб –підприємців 13751070006000383. Підприємство є юридичною особою та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій відповідно до довідки від 15.07.2010 року № 073017. Відповідач як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області з 20.04.1996 року, за № 9. (а.с.6,10).

Станом на 17.02.2011 за підприємство Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 430 759,89 грн. (який складається : з основного платежу – 397 975,00 грн. та пені в сумі 32784,89 грн.), визначений останнім самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість №14757 від 22.12.2008- 15071 грн.; № 13887 від 19.11.2008-21146 грн.; № 12590 від 20.10.2008 – 16970 грн.; № 10921 від 22.08.2008-12757 грн.; № 10172 від 20.08.2008-17754 грн.; № 8896 від 21.07.2008- 11158 грн.; № 2354 від 19.02.2009-6740 грн.; № 3129 від 20.03.2009-4483 грн.; № 4643 від 21.04.2009-6837 грн.; № 6115 від 20.05.2009-16944 грн.; № 6910 від 22.06.2009-10685 грн.; № 8425 від 17.07.2009-6409 грн.; № 10046 від 19.08.2009-8759 грн.; № 10767 від 21.09.2009-2094 грн.; № 12414 від 20.10.2009-25411 грн.; № 13709 від 19.11.2009-3885 грн.; № 14343 від 21.12.2009-13515 грн.; № 15657 від 19.01.2010-19599 грн.; № 2309 від 18.02.2010-7361 грн.; № 3024 від 19.03.2010-8106 грн.; № 4320 від 19.04.2010-4010 грн.; № 5894 від 20.05.2010-22074 грн.; № 6814 від 21.06.2010-13254 грн.; № 8226 від 19.07.2010-22469 грн.; № 9785 від 19.08.2010-18884 грн.; № 10394 від 16.098.2010-11944 грн.; № 11989 від 19.10.2010-7336 грн.; № 13547 від 19.11.2010-15146 грн.; № 13984 від 16.12.2010-24795 грн.; № 15216 від 18.01.2011-22379 грн.          (а.с.15-75).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) підприємство Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 подало до Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість №14757 від 22.12.2008- 15071 грн.; № 13887 від 19.11.2008-21146 грн.; № 12590 від 20.10.2008 – 16970 грн.; № 10921 від 22.08.2008-12757 грн.; № 10172 від 20.08.2008-17754 грн.; № 8896 від 21.07.2008- 11158 грн.; № 2354 від 19.02.2009-6740 грн.; № 3129 від 20.03.2009-4483 грн.; № 4643 від 21.04.2009-6837 грн.; № 6115 від 20.05.2009-16944 грн.; № 6910 від 22.06.2009-10685 грн.; № 8425 від 17.07.2009-6409 грн.; № 10046 від 19.08.2009-8759 грн.; № 10767 від 21.09.2009-2094 грн.; № 12414 від 20.10.2009-25411 грн.; № 13709 від 19.11.2009-3885 грн.; № 14343 від 21.12.2009-13515 грн.; № 15657 від 19.01.2010-19599 грн.; № 2309 від 18.02.2010-7361 грн.; № 3024 від 19.03.2010-8106 грн.; № 4320 від 19.04.2010-4010 грн.; № 5894 від 20.05.2010-22074 грн.; № 6814 від 21.06.2010-13254 грн.; № 8226 від 19.07.2010-22469 грн.; № 9785 від 19.08.2010-18884 грн.; № 10394 від 16.098.2010-11944 грн.; № 11989 від 19.10.2010-7336 грн.; № 13547 від 19.11.2010-15146 грн.; № 13984 від 16.12.2010-24795 грн.; № 15216 від 18.01.2011-22379 грн.          

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року           № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року              № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державною податковою інспекцією в Слов’яносербському районі Луганської області до відповідача були застосовані відповідні заходи, спрямовані на стягнення існуючого податкового боргу з податку на додану вартість, а саме, направлені перша податкова вимога №1/109 від 14.12.2001 (яка була отримана заступником головного бухгалтера відповідача 17.12.2001, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги) та друга податкова вимога №2/166 від 25.01.2002 (яка була отримана уповноваженою особою відповідача 25.01.2002 під підпис) (а.с.11,12).

Майно боржника - підприємства Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60  знаходиться в податковій заставі, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію №16604443, дата реєстрації - 23.01.2008 року.  (а.с.13).

Однак зазначені заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 430 759,89 грн. не сплатив, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та пені (а.с.76,77), позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 430 759,89  грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають нормам Податкового кодексу України, а тому підлягають до повного задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

        Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області до підприємства Слов’яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60, третя особа Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області про стягнення коштів з рахунків у банках за податковим боргом, який виник по податку на додану вартість в сумі 430759,89 грн. на суму такого податкового боргу задовольнити повністю.

    

          Стягнути кошти в сумі 430 759,89 грн. (чотириста тридцять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять грн. 89 коп.) з рахунків Слов’яносербської виправної колонії, і.к. 08680402 (місцезнаходження: 93745 Луганська область, Слов’яносербський район, смт. Лозівський, вул. Цупова,3) відкритих  в:

-          Філії Слов’яносербського відділення ВАТ «Ощадбанк», с.Слов’яносербськ, МФО банку 364230, № рахунку 260073012070;

-          Філії Луганського обласного відділення ВАТ «Ощадбанк», с.Слов’яносербськ, МФО банку 304665, № рахунку 2062130001502;

-          Філії Луганського обласного відділення ВАТ «Ощадбанк», с.Слов’яносербськ, МФО банку 304665, № рахунку 20602203015020;

-          ПАТ «ВіЕйБі Банк» МФО банку 380537 № рахунку 26000120000077;

-          Луганський Ф АТ «Б» «Фінанси та Кредит» м. Луганськ, МФО 304717 № рахунку 26006002833980;

-          Луганський Ф АТ «Б» «Фінанси та Кредит» м. Луганськ, МФО 304717 № рахунку 26008002295980;

-          ГУДКУ у Луганській області м.Луганськ, МФО 804013, № рахунку 37129234011215,

на суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 430 759,89 грн. (чотириста тридцять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять грн. 89 коп.)  на розрахунковий рахунок  №31118029700298, код казначейства 24046691, одержувач УДК в Слов’яносербському районі, МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області.

    

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21 березня 2011 року.

  


           СуддяА.А. Лагутін


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація