Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2011 року Справа № 2а-1689/11/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді:                Петросян К.Є.,

за участю секретаря:      Ковіної І.В.,

сторін:

представника позивача: Лиманюк М.А.,

представника відповідача:          не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Карнеол» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов  Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Карнеол» про стягнення податкового боргу.

У позові зазначено, що ТОВ ПКП «Карнеол» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєверодонецької міської Ради, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру, присвоєно ідентифікаційний код 36807822.

ТОВ ПКП «Карнеол» є платником податків і зборів.

Станом на 09 лютого 2011 р. відповідач має податковий борг на загальну суму в сумі 2200,00 грн., що складається з податку на прибуток в сумі 2200,00 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства та обліковою карткою платника податку.

Для стягнення боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» були вжиті наступні заходи:

-          виставлено першу податкову вимогу від 22.11.2010 року № 1/344;

-          виставлено другу податкову вимогу від 27.12.2010 року № 2/383.

 Станом, на теперішній час, заборгованість по сплаті податку на прибуток в сумі 2200,00 грн. підприємством не сплачена, тому позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Карнеол» податковий борг в сумі 2200,00 грн. з наявних розрахунків, а саме з р/р 26001271306100 АКЦ-Ком. ІННОВ.БАНК «Укрсиббанк» МФО 351005.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні зазначеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.  

Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі – Закон № 2181) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога — не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога — не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ ПКП «Карнеол» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєверодонецької міської Ради від 15.03.2010 року за № 1 383 102 0000 002772, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру, підприємству присвоєно ідентифікаційний код 36807822.

ТОВ ПКП «Карнеол» є платником податків і зборів та знаходиться на обліку у ДПІ в м. Сєвєродонецьку.

Станом на 09 лютого 2011 р. відповідач має податковий борг на загальну суму в сумі 2200,00 грн., що складається з податку на прибуток в сумі 2200,00 грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства та обліковою карткою платника податку.

Для стягнення боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» були вжиті наступні заходи:

-          відповідачу направлено першу податкову вимогу від 22.11.2010 року № 1/344;

-          відповідачу направлено другу податкову вимогу від 27.12.2010 року № 2/383.

Таким чином, податкове зобов’язання ТОВ ПКП «Карнеол» в сумі 2200,00 грн. є узгодженим.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Карнеол» про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП Карнеол» податковий борг в сумі 2200,00 грн. з наявних розрахунків, а саме з р/р 26001271306100 АКЦ-Ком. ІННОВ.БАНК «Укрсиббанк» МФО 351005.

          Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

           СуддяК.Є. Петросян