Судове рішення #14087417


Категорія №6.9


ПОСТАНОВА

Іменем України


03 березня 2011 року Справа № 2а-8697/10/1270



           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

за участю секретаря судового засідання           Бойко В.В.,

та представників сторін:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств про стягнення економічних санкцій в сумі 3883,71 грн. згідно з рішенням №286 від 28.09.2010 року,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

           16 листопада 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств про стягнення економічних санкцій в розмірі 3932,76 грн.

           У позовній заяві позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 23.09.2010 по 24.09.2010 проводилась перевірка Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств з питання дотримання діючого порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів. За результатами перевірки складено акт від 24.09.2010 №532, яким установлено, що підприємством відповідача було порушено порядок формування та застосування цін, а саме: у період з 14.01.2010 по 17.09.2010 допущено торгівлю окремими продовольчими товарами (борошном пшеничним вищого гатунку, макаронними виробами, крупами за асортиментом) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні розмірі, внаслідок чого, підприємством необгрунтовано одержана виручка. На підставі вказаного акта, 28.09.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області винесено рішення №286 про застосування до Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін. Своїми діями відповідач порушив розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08.11.2007 № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів». У зв’язку з тим, що сума економічних санкцій протягом десяти днів після надходження рішення від 28.09.2010 №286 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін відповідачем сплачена не була, позивач просив стягнути її в судовому порядку.

          01.12.2010 в судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем згідно з рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №286 від 28.09.2010 суми економічних санкцій у розмірі 49,05 грн. та просив стягнути з відповідача залишок несплачених економічних санкцій в сумі 3883,71 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2010 року провадження у справі №2а-8697/10/1270 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 2а-10207/10/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №286 від 28.09.2010 року.

           14.02.2011 року ухвалою суду провадження у справі № 2а-8697/10/1270 за позовом поновлено через те, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 по справі №2а-10207/10/1270 адміністративний позов ДП «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств до ДІКЦ в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №286 від 28.09.2010 року залишений без розгляду і ухвала суду набрала законної сили.

           У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк.справи 66). 01.03.2011 року через канцелярію суду за вхідним номером 7959 від позивача надійшло клопотання від 01.03.2011  №34-03-03/, в якому Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області просить задовольнити адміністративний позов та розглянути справу без участі його представника (арк. справи 68).

            Представник відповідача у судове засідання не прибув, 02.03.2011 надіслав факсом до канцелярії суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств (арк. справи 67). У письмових запереченнях проти адміністративного позову від 29.11.2010 №327 (арк. справи 30-31) просив відмовити в його задоволенні, зокрема, зазначив, що, підприємство здійснює торгівлю продовольчими товарами, у тому числі такими, на які встановлено граничні рівні торговельних надбавок, затверджених розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 08.11.2007 № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів». За період з 14.01.2010 по 17.09.2010 підприємством були реалізовані окремі види продовольчих товарів торгової марки «Калина», одержаних від ТОВ «Співдружність», яке є власником цієї торгівельної марки та реалізує продукцію за цінами виробника, відповідно на вироби: крупи (пшенична, ячна, перлова, пшоно, гречана, манна), макаронні вироби та борошно була застосована торговельна надбавка у розмірі 10% до ціни виробника, на рис була застосована торговельна надбавка у розмірі 15% до ціни виробника, за виключенням окремої кількості товару, на який помилково було застосовано торговельну надбавку понад встановлені граничні розмірі всього на суму 16,35 грн.ДІКЦ в Луганській області була пред’явлена претензія №286 від 30.09.2010, яка була розглянута ДП «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств та частково задоволена на суму 49,05 грн.

            Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

   Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

   Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із статтею 12 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, статтею 8 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до статті 13 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

         Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами  є:

- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

        Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

 - вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб’єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Абзацем першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб’єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819.

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

-  нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов’язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

- застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних  та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необгрунтовано одержана суб’єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних  та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних  та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.

 З 23 вересня 2010 року по 24 вересня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проведено позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств, за результатами якої складений акт від 24.09.2010 року № 532.

          Під час проведення перевірки позивачем встановлено, що ДП «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств порушено порядок формування, встановлення та застосування тарифів, а саме: у період з 14.01.2010 по 17.09.2010 останній здійснював реалізацію окремих продовольчих товарів (борошна пшеничного вищого гатунку, макаронних виробів, круп за асортиментом) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні розмірі, внаслідок чого підприємством необгрунтовано отримано виручку в сумі 1310,92 грн., чим порушено розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 08.11.2007 № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» (арк. справи 4-7).

Акт перевірки від 24.09.2010 року № 532 підписаний та отриманий директором ДП «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств без заперечень та зауважень (арк. справи 5 – зворотній бік).

На підставі акта перевірки від 24.09.2010 року № 532 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області 28 вересня 2010 року винесено рішення за №286 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін у розмірі 2621,84 грн. та вилучення у ДП «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств суми необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 1310,92 грн. (арк. справи 8).

Рішення від 28 вересня 2010 року №286 про застосування фінансових (штрафних)  санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін направлено відповідачу 30.09.2010 та отримано уповноваженою особою останнього 04.10.2010, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 8 - зворотній бік).

На виконання рішення 28 вересня 2010 року №286 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін відповідачем частково сплачено кошти в розмірі 49,05 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1574 від 29.10.2010 (арк. справи 27).

Рішення від 28 вересня 2010 року №286 про застосування фінансових (штрафних)  санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін відповідачем оскаржено в судовому порядку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по справі №2а-10207/10/1270 адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №286 від 28.09.2010 року був залишений без розгляду на підставі ст.ст.99-100 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку із пропуском місячного строку звернення до суду (арк. справи 61-62).

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

 Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності застосування до відповідача рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 28.09.2010 року   №286 економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 3932,76 грн. у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються

  На час розгляду справи даних про апеляційне оскарження ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року по справі №2а-10207/10/1270 Дочірнім підприємством «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств судом не встановлено, за таких обставин рішення Державної інспекції з контролю за цінами від 28 вересня 2010 №286 є  чинним та таким, що підлягає до виконання, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи економічні санкцій за порушення державної дисципліни цін у повному обсязі в сумі 3883,71 грн. не сплатив, уточнені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 17, 18, 72, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств про стягнення економічних санкцій в сумі 3883,71 грн. згідно з рішенням №286 від 28.09.2010 року задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ринок міста Свердловська» Луганської обласної спілки споживчих товариств (ідентифікаційний код 01547901, місцезнаходження: 94800 Луганська область, м.Свердловськ, вулКосіора, буд.4; р/р 2600638051 у ЛОД Райффайзенбанк «Аваль» м.Київ, МФО 380805) на користь Державного бюджету України (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет м.Свердловськ, код 24048566, р/р 31116106700072) економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у розмірі 3883,71 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 71 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі  09 березня 2011 року.

          

          


           СуддяО.О. Цицюра


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація