Категорія №8.1.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 березня 2011 року Справа № 2а-613/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Цицюри О.О.,
за участю секретаря судового засідання Бойко В.В.,
та представників сторін:
від позивача – головний державний податковий інспектор юридичного відділу
Гарбуз К.А.(довіреність від 04.01.2011 №8/9/10 ),
від відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську до Приватного підприємства “Мілена-Р” про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8998,50 грн.,
ВСТАНОВИВ:
13 січня 2011 року позивач - Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м.Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства “Мілена-Р” штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 8998,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було проведено перевірку за дотриманням суб’єктом господарської діяльності Приватним підприємством «Мілена-Р» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, яке знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську. За результатами перевірки складено акт №0242/12/33/23/33181633 від 01.09.2010. У ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення, а саме:
- п.1, п.2 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР – не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та без викоритання розрахункової книжки, за що згідно п.п.1,4,6 ст.17, ст.22 Закону «Про РРО» застосовуються штрафні (фінансові) санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів;
- п.2.6 глави 2 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 за №367 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами та доповненнями), п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 (із змінами та доповненнями) – не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій, за що згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовується штрафна (фінансова) санкція у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
На підставі акту перевірки №0242/12/33/23/33181633 від 01.09.2010 за вищезазначені порушення вимог законодавства ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську 14 вересня 2010 року були прийняті рішення про застосування до Приватного підприємства «Мілена-Р» штрафних (фінансових) санкцій №0002712310 та №0002722310 у загальному розмірі 8998,50 грн.
Станом на 09.11.2010 відповідачем у добровільному порядку застосовані штрафні (фінансові) санкції не сплачено. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8998,50 грн. у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином (аркуш справи 30). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Мілена-Р» (ідентифікаційний код юридичної особи 33181633), зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.09.2004 за реєстраційним номером №13821020000000844 та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м.Луганську в якості платника податків (аркуш справи 5).
01.09.2010 року фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, було проведено перевірку за дотриманням суб’єктом господарської діяльності Приватним підприємством «Мілена-Р» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт №0242/12/33/23/33181633 від 01.09.2010, яким установлені порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР – не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та без викоритання розрахункової книжки та п.2.6 глави 2 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 за №367 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (із змінами та доповненнями), п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 (із змінами та доповненнями) – не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій.
За результатами проведеної перевірки складено акт №0242/12/33/23/33181633 від 01.09.2010 (аркуші справи 6-9,10,11). Головний бухгалтер ПП «Мілена-Р» з вказаним актом перевірки був ознайомлений, але від його підпису та отримання другого примірника відмовився, про що було складено відмови від підписання матеріалів перевірки від 01.09.2010 (аркуш справи 12).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регламентовано, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 Закону);
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян – у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 (із змінами та доповненнями) використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Відповідальність за порушення норм постанови НБУ №637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (за неоприбуткування та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.
На підставі акта перевірки від №0242/12/33/23/33181633 від 01.09.2010 за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків та товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у відповідності із пунктами 1,4,6 статті 17, статті 22 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року рішеннями Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську 14 вересня 2010 року №0002722310, №0002712310 до суб’єкта господарської діяльності – юридичної особи Приватного підприємства «Мілена-Р» застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 8998,50 грн., з яких: 460,00 грн. - за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та без використання розрахункової книжки у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (92,00 х 5 = 460,00 грн.); 8538,50 грн. – за неоприбуткування готівки за 03.08.2010 та 16.08.2010 у книзі обліку розрахункових операцій від 06.05.2010 №1233002456р/з на загальну суму 1707,70 грн. у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми(1707,70 х 5 = 8538,50 грн.), а всього на суму 8998,50 грн. (аркуші справи15,16).
Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» №436/95 від 12.06.1995 року (аркуш справи 14).
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 вересня 2010 року №0002722310, №0002712310 були направлені поштою відповідачу 14.09.2010, однак, у рахунок погашення суми фінансових санкцій відповідачем ніяких заходів не вжито, сума боргу залишається несплаченою.
Даних про добровільну сплату відповідачем – Приватним підприємством «Мілена-Р» суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8998,50 грн. на час розгляду справи не встановлено.
Згідно із статтею 25 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Враховуючи те, що відповідач рішення ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від від 14 вересня 2010 року №0002722310, №0002712310 у встановленому законодавством порядку не оскаржив, внаслідок чого вони на момент розгляду справи є чинними та такими, що підлягають виконанню, а також те, що за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8998,50 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 01 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 09 березня 2011 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську до Приватного підприємства “Мілена-Р” про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8998,50 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Мілена-Р» (ідентифікаційний код юридичної особи 33181633, місцезнаходження: 91008 м.Луганськ, вул.А.Ліньова, буд.128Г; р/р 26005012560410, МФО 304632 Луг. ФАТ «Брокбізнесбанк», м.Луганськ) суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8998 грн. 50 коп. (вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім грн. 50 коп.) на користь державного бюджету - код платежу 3021080900, р/р 31110104700003, одержувач УДКУ у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена в повному обсязі та підписана 09 березня 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра