Категорія №8.2.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2011 року Справа № 2а-10421/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Захарової О.В.
при секретарі: Білоконі Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Дрьоміної О.О. (довіреність від 04.01.2011 № 1-1/19)
від відповідача: Яковлева О.І. (довіреність від 05.01.2011 № 71/10-25)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 16 листопада 2010 року № 0004091501/0 та № 0001052342/0, від 13 грудня 2010 року № 0004091501/1 та № 0001052342/1, -
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Донбасантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області, в якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 16 листопада 2010 року № 0004091501/0 та № 0001052342/0, від 13 грудня 2010 року № 0004091501/1 та № 0001052342/1 про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з податку на прибуток.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, виклавши їх зміст такими: визнати протиправними дії відповідача з перерозподілу грошових коштів сплаченим рахунком №076 від 26.08.2009 на суму 163855,37 грн.; з реалізованого майна згідно повідомлення ДПІ в м. Красний Луч Луганської області №8770/24 від 23.07.2009 на суму 50461,25 грн.; з реалізованого майна згідно повідомлення №11007/24 від 17.09.2009 на суму 173000,00 грн.; з реалізованого майна згідно повідомлення №13355/24 від 29.10.2009 на суму 50000,00 грн..; з реалізованого майна згідно повідомлення №13379/24 від 30.10.2009 на суму 74100,00 грн..; а внаслідок чого визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 16 листопада 2010 року № 0004091501/0 та № 0001052342/0, від 13 грудня 2010 року №0004091501/1 та № 0001052342/1 про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з податку на прибуток (а.с.44-46).
10 березня 2011 року представник позивача просив залишити без розгляду у зв’язку із відкликанням в порядку ст.155 КАС України уточненні позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області щодо перерозподілу грошових коштів сплаченим рахунком №076 від 26.08.2009 на суму 163855,37 грн.; з реалізованого майна згідно повідомлення ДПІ в м. Красний Луч Луганської області №8770/24 від 23.07.2009 на суму 50461,25 грн.; з реалізованого майна згідно повідомлення №11007/24 від 17.09.2009 на суму 173000,00 грн.; з реалізованого майна згідно повідомлення №13355/24 від 29.10.2009 на суму 50000,00 грн..; з реалізованого майна згідно повідомлення №13379/24 від 30.10.2009 на суму 74100,00 грн.
Ухвалою суду від 10 березня 2011 року вказані позовні вимоги залишено без розгляду у зв’язку із відкликанням відповідно до п.5 ч.1 ст.155 КАС України.
Представник позивача підтримав повністю позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 16 листопада 2010 року № 0004091501/0 та № 0001052342/0, від 13 грудня 2010 року № 0004091501/1 та № 0001052342/1, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Державна податкова інспекція в м. Красний Луч Луганської області адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову. В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити з таких підстав.
Державною податковою інспекцією в м. Красний Луч Луганської області була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету та складено акт від 08.11.2010 № 945/15-23/32446546. За результатом перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2010 року № 0004091501/0 та № 0001052342/0 на суму 46144,95 грн. Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення до державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області, скарга була розглянута та залишена без задоволення, після розгляду скарги було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0004091501/1 та №0001052342/1 на суму 46144,95 грн.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Облік сум податкового боргу платників податків ведеться в картках особових рахунків згідно з вимогами Інструкції, зареєстрованої наказом «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» від 18.07.2005 № 276 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.08.2005 за № 843/11123).
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
За декларацією №28795 від 09.11.2009 передбачено термін сплати 19.11.2009. Фактично сплата відбулася 15.01.2010, затримка сплати встановлено 57 днів, за що було застосовано двадцять відсотків ставки, а саме при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 19451,46 грн.
За декларацією №37581 від 09.02.2010 передбачено термін сплати 19.02.2010, фактично сплата відбулася 31.03.2010, затримка сплати встановлено 40 днів, сума штрафної санкції становить 26693,49 грн.
Посилання позивача на наявність ухвал суду відповідач вважає помилковим, оскільки ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 у справі № 2а-28642/09/1270 податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 955644,00 грн. згідно декларації № 28795 від 09.11.2009 розстрочене на 10 років з щомісячним платежем у сумі 7963,70 грн. починаючи з 29.01.2010 по 30.12.2020, а податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 8838770,91 грн. згідно декларації № 37581 від 09.02.2010 строком на 10 років ухвалою суду від 19.07.2010 у справі № 2а-5228/10/1270 щомісячним платежем у сумі 73656,91 грн. починаючи з 01.08.2010 по 25.07.2020.
Штрафну санкцію до позивача за затримку сплати за декларацією №28795 від 09.11.2009 застосовано на дату 15.01.2010, коли строк сплати за рішенням суду (29.01.2010) не настав. Відповідно за декларацією № 37581 від 09.02.2010 застосовано 31.03.2010, строк же сплати за ухвалою суду встановлено з 01.08.2010.
Факту сплати за вказаними деклараціями позивач не довів, тому ДПІ в м. Красний Луч Луганської області було застосовано п.п.. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) Державне підприємство «Донбасантрацит» подало до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області:
- податкову декларацію з податку на прибуток за липень-вересень 2009 року від 09.11.2009 №28795, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток (з урахуванням уточнених розрахунків) 955644,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на прибуток за жовтень-грудень 2009 року від 09.02.2010 № 37581, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток в сумі 8838770,91,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
У відповідності із абз.2 п.16.4 ст.16 Закону України N 334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Згідно із пунктом 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Проведеною державною податковою інспекцією в м. Красний Луч Луганської області невиїзною документальною перевіркою своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 19.11.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 08.11.2010 № 945/15-23/32446546, було встановлено, що в порушення вимог п.5.3 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків – Державне підприємство «Донбасантрацит» несвоєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток (а.с. 7-8).
За порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками за лютий-червень 2010 року у відповідності із вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта невиїзної документальної перевірки від 08.11.2010 № 945/15-23/32446546 Державна податкова інспекція в м. Красний Луч Луганської області податковими повідомленнями-рішеннями від 16.11.2010 №№ 0001052342/0, 0004091501/0 застосувала до Державного підприємства «Донбасантрацит» штрафні санкції у загальному розмірі 46144,95 грн. (а.с. 21, 22).
За результатами розгляду скарги позивача від 26.11.2010 № 1-1/2505, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 13.12.2010 № 16483/23-119 залишена без задоволення, Державною податковою інспекцією в м. Красний Луч Луганської області у відповідності із пунктами 4.3 та 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), складено та надіслано Державному підприємству «Донбасантрацит» податкові повідомлення-рішення від 13.12.2010 №№ 0001052342/1, 0004091501/1 (а. с.15-16, 17-18, 19, 20).
Оскільки податкові повідомлення-рішення від 16.11.2010 №№ 0001052342/0, 0004091501/0 у зв’язку зі складенням та надісланням позивачу податкових повідомлень-рішень від 13.12.2010 №№ 0001052342/1, 0004091501/1 Державною податковою інспекцією в м. Красний Луч Луганської області не відкликано, правові наслідки для позивача несуть всі чотири акти індивідуальної дії.
За результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про правомірність оскаржуваних дій і рішень відповідача та безпідставність і неправомірність позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Посилання позивача на повідомлення державної податкової служби про реалізацію вугільної продукції підприємства в рахунок погашення податкового боргу №6 від 15.01.2010 та №213 від 31.03.2010 та зарахування цих коштів на погашення боргів минулих періодів, а не на погашення суми за вказаними деклараціями суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення – у рівній пропорції.
Згідно з вимогами п.п. 10.1.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності – шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Продаж активів органами державної податкової служби здійснюється відповідно до вимог Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 N 538, та інших нормативно-правових актів. Після зарахування коштів за реалізовані активи на балансовий рахунок N 3412 "Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету" Плану рахунків Державного казначейства податковий орган подає довідку про розподіл коштів, які надійшли на рахунок.
З врахуванням зазначених вище положень Закону України №2181 у разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу активів платника податків, є недостатньою для погашення його податкового боргу, податковий орган при складанні довідки про розподіл коштів від реалізації описаних активів спрямовує кошти на погашення сум боргу за тими платежами, за якими такий борг виник раніше, а у разі одночасного його виникнення за декількома платежами – у рівних пропорціях.
За таких підстав, податковим органом правомірно були направлені кошти на погашення сум боргу відповідно до вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у порядку календарної черговості на погашення податкового боргу з цього податку, наявність якого позивачем не оспорюється.
Суд зазначає, що Державним підприємством «Донбасантрацит», що також не оспорюється позивачем, у спірний період самостійної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток чи в рахунок сплати податкового боргу з цього податку не здійснювалось.
Також, суд вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог на те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.07.2010 у справі № 2а-5228/10/1270 був змінений граничний строк сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно декларації від 09.02.2010 № 37581 на 10 років (а.с.54), та так само ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 у справі № 2а-28642/09/1270 по сплаті податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно декларації від 09.11.2009 №28795 на 10 років (а.с.47-53), оскільки зазначені судові рішення не змінюють граничний строк сплати узгоджених податкових зобов’язань, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а встановлюють порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення Державному підприємству «Донбасантрацит» сплати стягнутого за судовим рішенням податкового боргу з податку на прибуток.
Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Донбасантрацит» до державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 16 листопада 2010 року № 0004091501/0 та № 0001052342/0, від 13 грудня 2010 року № 0004091501/1 та № 0001052342/1, відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 березня 2011 року.
Суддя О.В. Захарова