Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2011 року Справа № 2а-1781/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача – начальник відділу юридичних та загальних питань Копилова Т.П. (довіреність від 13.12.2010 № 01-02/2775)
від відповідача – не прибув
від третьої особи - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області
до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державне підприємство «Первомайськвугілля»
про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 07 лютого 2011 року ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 про зупинення виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 07.02.2011 ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 про зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановами Луганського окружного адміністративного суду задоволено позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області про стягнення заборгованості зі страхових внесків з державного підприємства „Первомайськвугілля”. Постанови суду набрали законної сили і по ним були видані виконавчі листі, а саме: від 24 червня 2009 року № 2а-22503/09/1270 на суму 26295,94 грн., від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270 на суму 601321,32 грн., від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 на суму 756686,21 грн. та від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10 на суму 90296,46 грн.
Зазначені виконавчі документи були направлені для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, на підставі яких державними виконавцями відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції постановами від 12 березня 2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 17979347 за виконавчим листом від 24 червня 2009 року № 2а-22503/09/1270 на суму 26295,94 грн., від 14 жовтня 2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 21914326 за виконавчим листом від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270 на суму 601321,32 грн., від 25 листопада 2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 22889656 за виконавчим листом від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 на суму 756686,21 грн. та від 13 січня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 23645619 за виконавчим листом від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10 на суму 90296,46 грн.
25 лютого 2011 року на адресу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області надійшли постанови державних виконавців відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 07 лютого 2011 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 17979347 з примусового виконання виконавчого листа від 24 червня 2009 року № 2а-22503/09/1270 на суму 26295,94 грн., ВП № 21914326 з примусового виконання виконавчого листа від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270 на суму 601321,32 грн., ВП № 22889656 з примусового виконання виконавчого листа від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 на суму 756686,21 грн. та ВП № 23645619 з примусового виконання виконавчого листа від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10 на суму 90296,46 грн., оскільки згідно наказу Міністерства палива та енергетики України від 10 листопада 2005 року № 568 державне підприємство «Первомайськвугілля» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», та згідно з чим виконавче провадження у даному випадку підлягає обов`язковому зупиненню у порядку пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
На думку позивача, дії відповідача щодо зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» є незаконними з таких підстав. Закон України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (надалі – Закон України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV) регулює відносини, пов`язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Статтею 1 вказаного Закону визначені учасники розрахунків та зазначений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього закону, на які поширюється положення пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» щодо обов`язкового зупинення виконавчого провадження. Відповідно до положень Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб`єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. В свою чергу, позивач не відноситься до учасників розрахунків, заборгованість відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) тощо, спірна заборгованість виникла внаслідок несплати державним підприємством „Первомайськвугілля” страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, на які не поширюються норми податкового законодавства та Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Ухвалою від 04 березня 2011 року про відкриття провадження в адміністративній справі до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судом залучено державне підприємство «Первомайськвугілля».
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відділ державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції у Луганській області адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення на адміністративний позов від 12 березня 2011 року № 3853, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. справи 26-27). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив таке.
Статтею 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV.
Державне підприємство «Первомайськвугілля» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV, дію якою продовжено до 01 січня 2013 року Законом України від 31 січня 2011 року № 2940-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Тому відділом державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції у Луганській області у відповідності до вимог пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавчі провадження зупинено, про що винесено відповідні постанови від 07 лютого 2011 року ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 та повідомлено сторін виконавчого провадження.
Відповідно до статті 36 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» впродовж строку, на який зупинено виконавче провадження, виконавчі дії не провадяться.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» в новій редакції виконавче провадження з підстав, визначених пунктом 15 частин 1 статті 34 цього закону, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової шкоди) завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів. За виконавчими листами від 24 червня 2009 року № 2а-22503/09/1270, від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270, від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 та від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10 стягується заборгованість по страховим внескам та пені, дана категорія стягнення не передбачена частиною 3 статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що дії державного виконавця відповідають чинному законодавству, а обставини, згідно яких виконавчі провадження були зупинені, є обгрунтованими.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державне підприємство «Первомайськвугілля», адміністративний позов не визнала, про що подала відзив на адміністративний позов від 11 березня 2011 року № 01/4-7-188, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. справи 22-23). Заперечуючи проти позовних вимог, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державне підприємство «Первомайськвугілля», зазначила таке.
Державне підприємство «Первомайськвугілля» є підприємством паливно-енергетичного комплексу та приймає участь у процедурі погашення заборгованості у порядку, передбаченому Законом України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
07 лютого 2011 року державними виконавцями відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції винесено постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 17979347 з примусового виконання виконавчого листа від 24 червня 2009 року № 2а-22503/09/1270 на суму 26295,94 грн., ВП № 21914326 з примусового виконання виконавчого листа від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270 на суму 601321,32 грн., ВП № 22889656 з примусового виконання виконавчого листа від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 на суму 756686,21 грн. та ВП № 23645619 з примусового виконання виконавчого листа від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10/1270 на суму 90296,46 грн. на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» у зв’язку з внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV.
Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» в новій редакції виконавче провадження з підстав, визначених пунктом 15 частин 1 статті 34 цього закону, не зупиняється тільки за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів.
Вимоги виконавчих листів від 24 червня 2009 року № 2а-22503/09/1270, від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270, від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 та від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10/1270 є стягненням боргу із страхових внесків та не відноситься до приписів частини 3 статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», тому постанови від 07 лютого 2011 року ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 про зупинення виконавчого провадження є законними і не підлягають скасуванню.
Крім того, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державним підприємством «Первомайськвугілля» подано клопотання від 11 березня 2011 року № 01/4-7-189 про розгляд справи без представника третьої особи, у зв’язку із зайнятістю в інших судових засіданнях (арк. справи 24).
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Частиною 4 статі 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду справи, на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» постановами відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 07 лютого 2011 року ВП № 17979347, ВП № 21914326, ВП № 22889656, ВП № 23645619 зупинені виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів Луганського окружного адміністративного суду відповідно від 26 січня 2010 року № 2а-22503/09/1270, від 08 вересня 2010 року № 2а-3601/10/1270, від 09 листопада 2010 року № 2а-1961/10/1270 та від 06 грудня 2010 року № 2а-6157/10 про стягнення з державного підприємства «Первомайськвугілля» заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, в загальній сумі 1474599,93 грн. (арк. справи 12, 13, 14, 15).
Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
В статті 2 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» зазначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV).
Абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Як вбачається з матеріалів справи, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», заборгованість державного підприємства «Первомайськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, спірна заборгованість виникла через несплату державним підприємством „Первомайськвугілля” страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, на які не поширюються норми Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV, а тому віднесення державного підприємства «Первомайськвугілля» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-ІV, не є підставою для зупинення спірних виконавчих проваджень.
З огляду на викладене, позовні вимоги про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження від 07 лютого 2011 року ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача по зупиненню виконавчого провадження ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 залишаються судом без задоволення з таких підстав.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державне підприємство «Первомайськвугілля», про визнання неправомірними дій та скасування постанов від 07 лютого 2011 року ВП № 22889656, ВП № 23645619, ВП № 21914326, ВП № 17979347 про зупинення виконавчого провадження задовольнити частково.
Скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 07 лютого 2011 року:
- ВП № 22889656 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року по справі № 2а-1961/10/1270 про стягнення з державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області заборгованості по страхових внесках в сумі 694066,79 грн. та пені в сумі 62619,42 грн., а всього 756686,21 грн.;
- ВП № 23645619 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року по справі № 2а-6157/10 про стягнення з державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області заборгованості по страхових внесках в сумі 90296,46 грн.;
- ВП № 21914326 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року по справі № 2а-3601/10/1270 про стягнення з державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області заборгованості по страхових внесках в сумі 601321,32 грн.;
- ВП № 17979347 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року по справі 2а-22503/09/1270 про стягнення з державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області заборгованості по страхових внесках в сумі 26295,94 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21 березня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська