Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2011 року Справа № 2а-1525/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ЦицюриО.О.,
за участю секретаря судового засідання Бойко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора міста Антрацита Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Дочірнього підприємства «Надежда» Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №6 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 156 952,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2011 року прокурор міста Антрацита Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Дочірнього підприємства «Надежда» Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №6 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 156 952,60 грн., в обґрунтування якого зазначив, що ДП «Надєжда» КП ЖЕК №6 зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 02.11.2006 за реєстраційним номером №13791020000000500 та взято на податковий облік в Антрацитівській ОДПІ Луганської області з 21.11.2006 за №398. Станом на 02.02.2011 податкова заборгованість з податку на додану вартість, що рахується за відповідачем, становить 156952,60 грн., у тому числі: сума основного боргу складає 150919,84 грн., штрафні санкції – 4620,41 грн. та пеня в сумі 1412,35 грн. Сума основного боргу у розмірі 150919,84 грн. визначена самостійно відповідачем - платником податку у податкових деклараціях №22117 від 19.11.2007 на суму 4955,84грн., №23323 від 19.12.2007 на суму 5560,00 грн., №26630 від 18.01.2008 на суму 3018,00 грн., №1774 від 15.02.2008 на суму 3035,00 грн., №3145 від 19.03.2008 на суму 2927,00 грн., №6643 від 18.04.2008 на суму 3954,00 грн., №9016 від 15.05.2008 на суму 2877,00 грн., №10412 від 20.06.2008 на суму 3449,00 грн., №13454 від 17.07.2008 на суму 2607,00 грн., №16759 від 19.08.2008 на суму 2802,00 грн., №17852 від 19.09.2008 на суму 2728,00 грн., №21243 від 17.10.2008 на суму 2327,00 грн., №24675 від 20.11.2008 на суму 3245,00 грн., №25668 від 17.12.2008 на суму 5763,00 грн., №28632 від 19.01.2009 на суму 3375,00 грн., №2034 від 19.02.2009 на суму 2943,00 грн., №3036 від 19.03.2009 на суму 3270,00 грн., №6080 від 17.04.2009 на суму 2973,00 грн., №9420 від 20.05.2009 на суму 3640,00 грн., №10330 від 19.06.2009 на суму 4065,00 грн., №13218 від 17.07.2009 на суму 2704,00 грн., №16004 від 19.08.2009 на суму 5026,00 грн., №16720 від 18.09.2009 на суму 4090,00 грн., №19420 від 16.10.2009 на суму 4196,00 грн., №22443 від 20.11.2009 на суму 4080,00 грн., №23056 від 18.12.2009 на суму 4360,00 грн., №25455 від 20.01.2010 на суму 4965,00 грн., №1833 від 19.02.2010 на суму 5115,00 грн., №2587 від 19.03.2010 на суму 5258,00 грн., №5159 від 19.04.2010 на суму 5764,00 грн., №7869 від 17.05.2010 на суму 4960,00 грн., №8635 від 16.06.2010 на суму 4200,00 грн., №11514 від 19.07.2010 на суму 4200,00 грн., №14324 від 18.08.2010 на суму 4209,00 грн., №15069 від 17.09.2010 на суму 5184,00 грн., №17868 від 18.10.2010 на суму 3754,00 грн., №20708 від 17.11.2010 на суму 4099,00 грн., №21515 від 15.12.2010 на суму 5242,00 грн. Штрафна санкція підтверджується податковим повідомленням-рішенням №90006281520 від 13.12.2007 на суму 1264,64 грн., уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9843 від 10.06.2008 на суму 41,00 грн., податковим повідомленням-рішенням №0002721520 від 08.07.2008 на суму 2472,54 грн., податковим повідомленням-рішенням №0000571600 від 19.10.2010 на суму 842,23 грн. Пеня підтверджується довідкою про розрахунок пені на суму 1412,35 грн. У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання, відповідно до п.п.6.2.3, п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ та з метою погашення податкового боргу Антрацитівською ОДПІ Луганської області 05.03.2007 відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/162, яка була отримана бухгалтером відповідача Сопрун Н.А. 06.03.2007, та другу податкову вимогу №2/310 від 14.08.2007, яка була отримана головним бухгалтером відповідача Герасимовою С.А. 14.08.2007. З урахуванням викладеного, прокурор просив стягнути з Дочірнього підприємства «Надежда» Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №6 податковий борг з податку на додану вартість сумі 156 952,60 грн.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю «Індодяг» взято на облік платника податку на додану вартість.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДП «Надєжда» КП ЖЕК №6 зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 02.11.2006 за реєстраційним номером №13791020000000500 та взято на податковий облік в Антрацитівській ОДПІ Луганської області з 21.11.2006 за №398 (а.с.6,8), є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №100006320 від 14.12.2006 (а.с.7).
Станом на 02.02.2011 податкова заборгованість з податку на додану вартість, що рахується за відповідачем, становить 156952,60 грн., у тому числі: сума основного боргу складає 150919,84 грн., штрафні санкції – 4620,41 грн. та пеня в сумі 1412,35 грн., податкові зобов’язання визначені самостійно платником податку у податкових деклараціях №22117 від 19.11.2007 на суму 4955,84грн., №23323 від 19.12.2007 на суму 5560,00 грн., №26630 від 18.01.2008 на суму 3018,00 грн., №1774 від 15.02.2008 на суму 3035,00 грн., №3145 від 19.03.2008 на суму 2927,00 грн., №6643 від 18.04.2008 на суму 3954,00 грн., №9016 від 15.05.2008 на суму 2877,00 грн., №10412 від 20.06.2008 на суму 3449,00 грн., №13454 від 17.07.2008 на суму 2607,00 грн., №16759 від 19.08.2008 на суму 2802,00 грн., №17852 від 19.09.2008 на суму 2728,00 грн., №21243 від 17.10.2008 на суму 2327,00 грн., №24675 від 20.11.2008 на суму 3245,00 грн., №25668 від 17.12.2008 на суму 5763,00 грн., №28632 від 19.01.2009 на суму 3375,00 грн., №2034 від 19.02.2009 на суму 2943,00 грн., №3036 від 19.03.2009 на суму 3270,00 грн., №6080 від 17.04.2009 на суму 2973,00 грн., №9420 від 20.05.2009 на суму 3640,00 грн., №10330 від 19.06.2009 на суму 4065,00 грн., №13218 від 17.07.2009 на суму 2704,00 грн., №16004 від 19.08.2009 на суму 5026,00 грн., №16720 від 18.09.2009 на суму 4090,00 грн., №19420 від 16.10.2009 на суму 4196,00 грн., №22443 від 20.11.2009 на суму 4080,00 грн., №23056 від 18.12.2009 на суму 4360,00 грн., №25455 від 20.01.2010 на суму 4965,00 грн., №1833 від 19.02.2010 на суму 5115,00 грн., №2587 від 19.03.2010 на суму 5258,00 грн., №5159 від 19.04.2010 на суму 5764,00 грн., №7869 від 17.05.2010 на суму 4960,00 грн., №8635 від 16.06.2010 на суму 4200,00 грн., №11514 від 19.07.2010 на суму 4200,00 грн., №14324 від 18.08.2010 на суму 4209,00 грн., №15069 від 17.09.2010 на суму 5184,00 грн., №17868 від 18.10.2010 на суму 3754,00 грн., №20708 від 17.11.2010 на суму 4099,00 грн., №21515 від 15.12.2010 на суму 5242,00 грн., уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9843 від 10.06.2008 на суму 41,00 грн. (а.с.17-32,34-87,89-94,95).
Штрафна санкція підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень №90006281520 від 13.12.2007 на суму 1264,64 грн., №0002721520 від 08.07.2008 на суму 2472,54 грн., №0000571600 від 19.10.2010 на суму 842,23 грн. (а.с.33,88).
Пеня підтверджується довідкою про розрахунок пені на суму 1412,35 грн. (а.с.15).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) та Антрацитівською ОДПІ Луганської області з метою погашення податкового боргу 05.03.2007 відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/162, яка була отримана бухгалтером відповідача Сопрун Н.А. 06.03.2007, та другу податкову вимогу №2/310 від 14.08.2007, яка була отримана головним бухгалтером відповідача Герасимовою С.А. 14.08.2007 (а.с.16).
Однак зазначені заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 156952,60 грн. не сплатив, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу станом на 02.02.2011 (а.с.13), розрахунком заборгованості до бюджету станом на 02.02.2011 (а.с.14), довідкою про розрахунок пені станом на 26.01.2011 (а.с.15), позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 156952,60 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків,.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора міста Антрацита Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Дочірнього підприємства «Надежда» Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №6 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 156 952,60 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Надежда» Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №6 (ідентифікаційний код 34166066, місцезнаходження: 94632, Луганська область, м.Антрацит, смт.Кріпенський, вул.40 років Жовтня, буд. 38а) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 156 952,60 грн. (сто п’ятдесят шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят дві гривні 60 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Дочірнє підприємство «Надежда» Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №6, перерахувавши його на користь державного бюджету (код платежу 14010100, р/р 31114029700010 ГУ ДКУ у Луганській області, м.Луганськ, код одержувача 25992095, МФО 804013).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 березня 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра