Категорія №5.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2011 року Справа № 2а-16/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Захарової О.В.
секретаря судового засідання – Білоконя Д.І.
за участю
прокурора – Ногіної О.М. (посвідчення №306 від 04.07.2007)
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність №9700 від 30.12.2009)
представників відповідача – Хрипко І.В. (довіреність №1-17/7078 від 02.09.2010)
Турло А.В. (довіреність №1-17/8736 від 07.10.2010)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4
до Луганської митниці
про визнання протиправними дій та рішення щодо відмови у здійсненні митного оформлення транспортного засобу, зобов’язання здійснити митне оформлення транспортного засобу,
ВСТАНОВИВ:
04 січня 2011 року представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луганської митниці, яким просить суд визнати протиправним рішення Луганської митниці, викладене у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702000013/0/00117 від 08.12.2010 щодо підстав відмови у здійсненні митного оформлення транспортного засобу – автомобіля марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, колір чорний, легковий, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_5; визнати протиправними дії Луганської митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення транспортного засобу - автомобіля марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, колір чорний, легковий, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_5, за наданням пільг в оподаткуванні згідно із ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення на оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»; зобов’язати Луганську митницю здійснити митне оформлення ввезеного позивачем автомобіля марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, колір чорний, легковий, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_5, за наданням пільг в оподаткуванні згідно із ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення на оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
У судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали повністю, просили відмовити в його задоволенні з таких підстав.
Позивачем автомобіль ввезено на митну територію України з Придністровської Молдавської Республіки. На підтвердження факту перебування транспортного засобу на обліку у Республіці Молдова, Луганською митницею було направлено запит до Головного управління реєстрації транспорту і кваліфікації водійського складу Державного підприємства «REGISTRY» Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова. В результаті, митницею отримана відповідь про те, що автомобіль на обліку у Республіці Молдова не зареєстрований. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у Придніпровській Молдавській Республіці не можна вважати офіційним документом, яке дає право на пільгове розмитнення автомобіля, оскільки спірний автомобіль не перебував на обліку саме в Республіці Молдова. Крім того, при перевірці за ЄАІС Держмитслужби (бази даних про переміщення транспортних засобів та водіїв через автомобільні пункти пропуску на митному кордоні України) та враховуючи факти перетину Державного кордону України з наявними датами – штампами прикордонної служби у закордонному паспорті ОСОБА_4 та відповідно до даних Луганського прикордонного загону з’ясовано, що ОСОБА_4 фактично проживала за територією України на протязі 2008-2010 років набагато менше року. Таке нетривале проживання за межами України не відповідає визначенню постійного місця проживання, наведеному у Законі України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала на території Придністровської Молдавської Республіки за адресою: АДРЕСА_1 з 20 листопада 2007 року.
Позивач перебувала на консульському обліку в Посольстві України в Республіці Молдова та знята з обліку 29 жовтня 2010 року у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в Україну.
Легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, чорного кольору, 2008 року випуску, був придбаний позивачем за місцем проживання на території Придністровської Молдавської Республіки, зареєстрований Державною автомобільною інспекцією Придністровської Молдавської Республіки 24.09.2008 на ім’я ОСОБА_4 та був знятий з обліку 03.11.2010, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 від 24.09.2008, виданим Державною автомобільною інспекцією Придністровської Молдавської Республіки (а.с.79).
08 грудня 2010 року позивач звернулась до відділу митного оформлення №3 Луганської митниці з питання пільгового оформлення легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, об’єм ДВС 5461 см3.
Позивачем для митного оформлення була надана вантажна митна декларація №702000013/2010/000242, закордонний паспорт НОМЕР_3 громадянина України з відмітками про постановку на консульський облік 20.11.2007 в Посольстві України в Республіці Молдова, зняття з цього обліку штампом «Анульовано», Посвідку на проживання в Придніпровській Молдавській Республіці №008066 від 07.11.2007, документи на транспортний засіб.
08.12.2010 року Луганською митницею було відмовлено в пільговому оформленні зазначеного автомобіля, про що винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702000013/2010/00117 (а.с.13).
Як зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702000013/2010/00117, митна декларація не може бути прийнята (товари не підлягають митному оформленню) товари й транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з таких причин: «Порушення ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення на оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» в частині перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року. Вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: надання документів вповноваженого органу Республіки Молдова, щодо підтвердження факту перебування транспортного засобу на обліку у відповідний термін» (а.с.13).
Суд не погоджується з такими діями та рішенням відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Статтею 80 Митного кодексу України визначено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов’язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
На підставі ст. 252 Митного кодексу України, не підлягають оподаткуванню предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне проживання в Україну.
Так, відповідно до п. 13 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» дозволяється ввезення на митну територію України та звільняються від оподаткування у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Перелік документів, необхідних для підтвердження права на надання пільг в оподаткуванні, відповідно до статті 8 зазначеного Закону, встановлений Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118.
Судом встановлено, що позивачем, на виконання цих вимог, митному органу для митного оформлення транспортного засобу був наданий вичерпний перелік документів, що не заперечувалось представниками відповідача під час судового розгляду.
Однак, на підтвердження факту перебування транспортного засобу на обліку у Республіці Молдова, Луганською митницею було направлено запит до Управління документування транспортних засобів Державного підприємства «Центр державних інформаційних ресурсів «REGISTRY» Міністерства інформаційних технологій та зв’язку Республіки Молдова.
08.12.2010 Луганською митницею отримана відповідь на запит, згідно із якою в Державному Регістрі Транспорту Республіки Молдова дані щодо реєстрації автомобіля марки MERCEDES-BENZ S550, кузов НОМЕР_2 відсутні (а.с.49).
Відповідачем також встановлено, що відповідно до даних про переміщення транспортних засобів та водіїв через автомобільні пункти пропуску на митному кордоні України за ЄАІС Держмитслужби, автомобіль марки MERCEDES-BENZ S550, кузов НОМЕР_2, перетинав кордон України під керуванням ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому як правило в базі зазначаються тільки особа, яка керує автомобілем, пасажири у базі не відображаються. З урахуванням встановлених періодів в'їзду та виїзду автомобіля позивача з України, Луганською митницею зроблений висновок про проживання позивача за територією України на протязі 2008-2010 років всього 30 днів (а.с. 58-63).
Вказані обставини слугували підставою для прийняття рішення про відмову позивачу в митному оформленні.
Доводи відповідача спростовуються наступним.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, документи, які на території однієї із Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення.
Документи, які на території однією з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Дану конвенцію підписали Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Україна, а також приєдналися Азербайджанська Республіка та Грузія.
У відповідності до ст. 15 Договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, укладеного 13 грудня 1993 року між Республікою Молдова та Україною, документ, який підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних сторін, скріплений гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, має силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.
Таким чином, офіційні документи, які складені для застосування на території Республіки Молдова, зокрема на її Придністровському регіоні, для використання в Україні додаткового засвідчення не потребують.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до норм міжнародного права територія Республіки Молдова включає у себе і територію невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, тому суверенітет Республіки Молдова поширюється і на територію Придністровської Молдавської Республіки.
Таким чином, дія Договору між Україною і Республікою Молдова про правові відносини в цивільних і кримінальних справах, Ратифікованого Верховною Радою України 10 листопада 1994 року, розповсюджується і на територію Придністровської Молдавської Республіки.
Реєстрація автомобіля підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 від 24.09.2008, виданим Державною автомобільною інспекцією Придністровської Молдавської Республіки.
Оскільки свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 24.09.2008, виданим Державною автомобільною інспекцією Придністровської Молдавської Республіки на автомобіль марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, колір чорний, легковий, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_4, було належним документом при митному оформлені на митниці Республіки Молдова, суд дійшов висновку, що воно є документом, який вважається офіційним на території Республіки Молдова, що також підтверджується отриманням дозволу на в’їзд автомобіля на митну територію України.
Суд приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що Придністровська Молдавська Республіка не є Стороною Конвенції від 22 січня 1993 року, проте суд, виходячи із принципів адміністративного судочинства та Конвенції про захист прав та основних свобод людини, приходить до висновку, що наслідки невизнання держави застосовуються і стосуються лише невизнаного утворення, його представників та агентів і не стосуються фізичних та юридичних осіб з невизнаних держав.
За таких підстав посилання відповідача щодо обов’язкової реєстрації автомобіля позивача в реєстраційних органах Республіки Молдова судом не приймаються.
Статтею 1 Закону №2168-Ш зазначено, що постійне місце проживання на території будь-якої держави як місце проживання не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом строку, не обмежуючи таке проживання певною метою і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).
При цьому суд зазначає, що право на свободу пересування як одного з природних прав людини, гарантується такими основними документами як Загальна декларація прав людини 1948 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 року тощо.
Відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 33 Конституції України гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Свобода пересування охоплює вільний вибір місця проживання в межах держави, право вільно залишати територію держави, в тому числі свого громадянства або постійного проживання, право в будь-який час повертатися до держави свого громадянства.
За таких підстав, суд вважає доводи відповідача щодо не проживання позивача за територією України менш ніж рік у зв’язку із постійними виїздами необґрунтованими.
Судом встановлено, що 20.11.2007 за №008066 Управлінням у справах міграції Придністровської Молдавської Республіки позивачу надана Посвідка на проживання в Придністровській Молдавській Республіці для іноземця, згідно із якою позивач був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64-65).
Згідно із Довідкою Управління у справах міграції Придністровської Молдавської Республіки від 01.11.2010 №12/1-5194 ОСОБА_4 дійсно була постійно прописана та мешкала з 11.2007 за вказаною адресою, виписана 29.10.2010, Посвідка на проживання здана (а.с.66).
Паспорт громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_5, виданий Новоайдарським РВ ГУМВС України в Луганській області 29.06.2010, у графі «місце проживання» містить запис про реєстрацію 22.06.2010 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.67-68).
Як свідчать матеріали справи, позивач надала докази постійного проживання на території країни попереднього місця проживання не менше одного року; тривалості права власності на транспортний засіб не менше одного року; перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року.
Таким чином, суд дійшов до висновку про розповсюдження на позивача положень статті 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» у частині пільгового ввезення легкового автомобіля, власником якого позивач є більше одного року і зареєстрованого ним за місцем попереднього постійного проживання у Придністровській Молдавській Республіці.
Оцінивши вищевикладені обставини та надані суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно із ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 17 лютого 2011 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Відповідно до п.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Луганської митниці про визнання протиправними дій та рішення щодо відмови у здійсненні митного оформлення транспортного засобу, зобов’язання здійснити митне оформлення транспортного засобу, задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Луганської митниці, викладене у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702000013/0/00117 від 08.12.2010 щодо підстав відмови у здійсненні митного оформлення транспортного засобу – автомобіля марки MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_4.
Визнати протиправними дії Луганської митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення транспортного засобу – автомобіля MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_4, з наданням пільг в оподаткуванні згідно із ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами та митну територію України».
Зобов’язати Луганську митницю здійснити митне оформлення транспортного засобу – автомобіля MERCEDES-BENZ S550, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_4, з наданням пільг в оподаткуванні відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами та митну територію України».
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено у повному обсязі та підписано 22 лютого 2011 року.
СуддяО.В. Захарова