Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2011 р. справа № 2а/0570/83/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15:00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»
до управління у справах захисту споживачів у Донецькій області
про скасування постанов № 4770 від 11.11.2010р., № 4952 від 11.11.2010
року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України
«Про захист прав споживачів» та визнання дій відповідача
протиправними
за участю:
представника позивача: Ластовецького В.В., за дов. № 126-11 від 30.12.2010р.
представника відповідача: не з’явився
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулося до суду з позовною заявою до управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про постанов № 4770 від 11.11.2010р., № 4952 від 11.11.2010 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та визнання дій відповідача протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просила задовольнити позов в повному обсязі .
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час, місце судового засіданні був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернулося до суду з адміністративним позовом у звіязку з тим, що управлінням у справах захисту прав споживачів у Донецькій області за результатами планової перевірки структурних підрозділів позивача щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів складено акт від 21 жовтня 2010 року № 001496 , яким встановлено, що Дзержинським РЕМ ЦЕМ ВАТ «Донецькобленерго» в ході контрольно-вибіркового інспектування порушено якісні характеристики отриманою споживачами електричної енергії, встановлені державними стандартами. Також встановлено порушення підприємством строків відновлення електропостачання споживачів протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих електропостачальнику. Крім того, відповідачем встановлено порушення термінів заміни приладів обліку, встановлених нормативно-технічними документами.
В той же день, 21 жовтня 2010 року відповідачем складено припис про зобов’язання усунути недоліки, встановлені у акті перевірки та надано термін їх усунення – 21 листопада.
Не дочекавшись спливу терміну усунення порушень, 11 листопада 2010 року відповідачем прийнято постанову № 4770, якою застосовано штрафні санкції у розмірі 7 687,00 грн. (один відсоток наданих послуг, виконаних робіт).
Суд зауважує на тому, що відповідачем виправлено дату постанови з 11 листопада 2010 року на 29 листопада 2010 року, однак на оборотній стороні постанови залишилася первинна дата - 11 листопада 2010 року.
Крім того, управлінням у справах захисту прав споживачів у Донецькій області за результатами планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів складено акт від 22 жовтня 2010 року № 001499, яким встановлено, що Єнакієвським РЕМ ВАТ «Донецькобленерго» в ході контрольно-вибіркового інспектування порушено терміни проведення планової повірки, ремонту і заміни приладів обліку електричної енергії, чим порушено пункт 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.1999 року № 1357.
В той же день, 22 жовтня 2010 року відповідачем складено припис про зобов’язання усунути недоліки, встановлені у акті перевірки та надано термін їх усунення – 22 листопада.
10 грудня 2010 року відповідачем прийнято постанову № 4952, якою застосовано штрафні санкції у розмірі 16140,68 грн. (один відсоток наданих послуг, виконаних робіт).
Суд зауважує на тому, що відповідачем також вручну виправлено дату постанови на 10 грудня 2010 року, оскільки вся постанова вироблена друкованим методом. Позивач наполягає на тому, що постанова була винесена 11 листопада 2010 року, оскільки відповідач листом № 05/16-1906 від 22 жовтня 2010 року та листом № 05/16-1904 від 21 жовтня 2010 року повідомив про час та місце проведення засідання комісії про розгляд актів планової перевірки структурних підрозділів позивача від 21 та 22 жовтня 2010 року. ВАТ «Донецькобленерго» направив відповідачу заяву з проханням перенести проведення засідання комісії на 11 листопада 2010 року.
Позивач вважає постанови неправомірними, оскільки при їх прийнятті не враховано те, що ВАТ «Донецькобленерго» є суб'єктом господарювання у сфері електроенергетики і свою діяльність здійснює на підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України). Ліцензійна діяльність товариства врегульована спеціальними законами, зокрема: Законом України “Про електроенергетику”, з набранням чинності якого 16 жовтня 1997 року у відповідача, що діє на підставі Закону України “Про захист прав споживачів”від 12 травня 1991 року, відсутні повноваження щодо здійснення контролю за ліцензійною діяльністю суб'єктів господарювання у сфері електроенергетики, що належить до компетенції НКРЕ.
Розмір штрафу у постанові № 4770 від 29 листопада (11 листопада 2010 року) визначено з порушенням вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону «Про захист прав споживачів», а саме: з розрахунку одного відсотка загальної вартості наданих послуг за минулий календарний місяць усім споживачам ВАТ «Донецькобленерго» за вересень 2010 року, тоді як, на думку позивача, сума штрафу повинна була бути нарахована з суми 221,71 грн., тобто з суми наданих послуг (виконаних робіт) саме споживачам, стосовно яких була проведена перевірка.
Розмір штрафу у постанові № 4952 від 10 грудня (11 листопада 2010 року) визначено з порушенням вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону «Про захист прав споживачів», а саме: з розрахунку одного відсотка загальної вартості наданих послуг за минулий календарний місяць усім споживачам ВАТ «Донецькобленерго» за вересень 2010 року, тоді як, на думку позивача, сума штрафу повинна була бути нарахована з суми 221,71 грн., тобто з суми наданих послуг (виконаних робіт) саме споживачам, стосовно яких була проведена перевірка.
Позивач просив визнати недійсними та скасувати постанови управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області № 4770 від 11.11.2010р., № 4952 від 11.11.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові. Просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ВАТ «Донецькобленерго» є енергопостачальною організацією, основним предметом діяльності якої є виробництво, постачання та транспортування електричної енергії. Товариство є суб'єктом господарювання у сфері електроенергетики і свою діяльність здійснює на підставі ліцензій, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України. Є учасником оптового ринку електричної енергії.
Управлінням у справах захисту прав споживачів у Донецькій області на підставі плану роботи управління на ІV квартал 2010 року та направлення на перевірку № 05-353 від 18 жовтня 2010 року проведено перевірку структурного підрозділу ВАТ «Донецькобленерго» Дзержинського РЕМ ЦЕМ щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої 21 жовтня 2010 року складено акт № 001496, яким встановлено порушення якісних характеристик отриманою споживачами електричної енергії, встановлені державними стандартами. Також встановлено порушення підприємством строків відновлення електропостачання споживачів протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих електропостачальнику. Крім того, відповідачем встановлено порушення термінів заміни приладів обліку, встановлених нормативно-технічними документами. Загальний об’єм наданих послуг за серпень 2010 року в акті перевірки не визначений. Однак, згідно довідки № 401 від 11.11.ё 2010 року, наданою позивачем на адресу відповідача об’єм наданих послуг за серпень 2010 року складає 221,71 грн.
Також управлінням у справах захисту прав споживачів у Донецькій області на підставі плану роботи управління на ІV квартал 2010 року та направлення на перевірку № 05-352 від 18 жовтня 2010 року проведено перевірку структурного підрозділу ВАТ «Донецькобленерго» Єнакієвського РЕМ ЦЕМ щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої 22 жовтня 2010 року складено акт № 001499, яким встановлено порушення термінів проведення планової повірки, ремонту і заміни приладів обліку електричної енергії, чим порушено пункт 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.1999 року № 1357. Загальний об’єм наданих послуг за серпень 2010 року в акті перевірки не визначений. Однак, згідно довідок № 1446 від 11.11.2010 року, наданих позивачем на адресу відповідача об’єм наданих послуг за серпень 2010 року складає 126,91 грн.
21 та 22 жовтня прийнято приписи про усунення виявлених порушень вимог законодавства та надано один місяць на усунення порушень.
11 листопада 2010 року (виправлено на 29 листопада) на підставі акту від 21 жовтня 2010 року за результатами розгляду справи про порушення в.о. начальника управління у справах захисту прав споживачів у прийнято постанову № 4770, якою застосовано штрафні санкції в розмірі одного відсотку наданих послуг, виконаних робіт, - 7 687,00 грн.
11 листопада 2010 року (виправлено на 10 грудня) на підставі акту від 22 жовтня 2010 року за результатами розгляду справи про порушення в.о. начальника управління у справах захисту прав споживачів у прийнято постанову № 4952, якою застосовано штрафні санкції в розмірі одного відсотку наданих послуг, виконаних робіт, - 16 140,68 грн.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ВАТ «Донецькобленерго» є підприємством, основна діяльність якого - постачання електричної енергії споживачам: фізичним та юридичним особам.
Закон України «Про електроенергетику» визначає, зокрема, правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії та захистом прав споживачів.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам або з метою її експорту.
Споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Статтею 5 вказаного Закону визначено, що державна політика в електроенергетиці базується на таких принципах, зокрема, як: забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.
Відповідно до ст. 11 Закону державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.
Згідно зі ст. 13 Закону діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що захист прав споживачів електричної і теплової енергії є одним з основних завдань Національної комісії регулювання електроенергетики України, яка відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності; застосовує адміністративні стягнення до посадових осіб та майнові санкції до суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії з урахуванням активних впорядкованих дій щодо забезпечення стабільного фінансового становища електроенергетики та захисту прав споживачів.
Таким чином, ВАТ «Донецькобленерго» є енергопостачальною організацією - учасником оптового ринку електричної енергії.
Отже, саме Національна комісія регулювання електроенергетики України має право здійснювати перевірки діяльності енергопостачальницьких організацій на оптовому ринку електричної енергії, якою є позивач, та, відповідно, накладати санкції за порушення наведених вимог законодавства.
Відповідачем перевірка проводилася щодо дотримання позивачем як енергопостачальником вимог законодавства про захист прав споживачів в сфері його взаємовідносин з громадянами - споживачами електричної енергії.
Статтею 2 Закону України “Про захист прав споживачів визначено, що, законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Вказаний Закон є загальним в сфері захисту прав споживачів.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, правовідносини між енергопостачальником та споживачами електричної енергії регулюються спеціальними нормами права, зокрема: Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 та іншими нормативно-правовими актами.
Взаємовідносини між громадянами - споживачами електричної енергії та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.
Відповідно до п. 38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, енергопостачальник зобов'язується: забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором; надавати інформацію про послуги, пов'язані з електропостачанням, та про терміни обмежень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з електропостачанням, за умови дотримання споживачами вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, електроустановок та побутових електроприладів; відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за спожиту електричну енергію та вказати його номер у договорі; у разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання; повідомляти споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електричну енергію про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до введення їх в дію; проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором; розглядати звернення та претензії споживача щодо надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені законодавством; приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання або порушення параметрів якості електричної енергії, а також вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність з вимогами нормативних документів; ознайомити споживача з цими Правилами та провести інструктаж щодо безпечної експлуатації приладів обліку.
Актами перевірки від 21 та 22 жовтня 2010 року встановлено порушення п. 36,38 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Постанови винесено на підставі ст. 23,26 Закону “Про захист прав споживачів”, відповідно до якого у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів” держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, окрім іншого накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (п. 13 частини 1 ст. 26 Закону).
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Пунктами 1.1, 1.5, 2.1 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Управління є юридичними особами.
Одним з основних завдань Управління є забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів у відповідному регіоні.
Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за додержанням законодавства про захист прав споживачів визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим наказом Держспоживстандарту України 25 жовтня 2006 року № 311.
Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку він розроблений відповідно до вимог Законів України “Про захист прав споживачів”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”та інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 3.2 вказаного Порядку визначено, що при описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.
Відповідно до пункту 3.6 Порядку на підставі акта, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Згідно з п. 4.3 Порядку акт перевірки знімається з контролю після отримання інформації про зарахування суми адміністративних чи фінансових стягнень до бюджету або/та письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень. У разі, якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу у справах захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки. За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.
Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів встановлена ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Такі ж норми містяться в Положенні про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177, п. 4 якого передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.
Предметом спірних правовідносин є постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» постановлено органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року, зокрема:
тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);
видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;
приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);
не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Пунктом 2 постанови постановлено вказаним органам до 31 грудня 2010 року привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
21 та 22 жовтня 2010 року відповідачем прийнято приписи про усунення порушення вимог законодавства строком виконання – 1 місяць.
Між тим, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 постанови про застосування штрафних санкцій прийнято 11 листопада 2010 року, тобто до закінчення строку встановленого законодавством та приписом.
Вказані дії суб’єкта владних повноважень призвели до передчасного прийняття постанови про накладення санкцій, чим порушили право позивача на усунення виявлених порушень вимог законодавства про захист прав споживачів у встановлений строк.
Враховуючи наведене прийнята в результаті таких дій постанова суб’єкта владних повноважень підлягають скасуванню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення періодичності проведення перевірки, суд зазначає таке. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року №1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичністю проведення планових заходів державного нагляду (контролю) ВАТ «Донецькобленерго», є об’єктом високого ступеню ризику та підлягає плановим перевіркам з періодичністю 1 раз на календарний рік.
Суд не вбачає в діях відповідача при проведенні планових перевірок структурних підрозділів позивача порушення законодавства, оскільки ним вірно було визначено відношення ВАТ «Донецькобленерго» до критеріїв оцінки ступеня ризику від діяльності суб’єктів господарювання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 835 від 17.09.2008 року «Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від діяльності суб'єктів господарювання, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією регулювання електроенергетики».
Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Державного комітету України з питань регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту споживачів у Донецькій області про скасування постанов № 4770 від 11.11.2010р., № 4952 від 11.11.2010 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та визнання дій відповідача протиправними – задовольнити частково.
Скасувати постанову управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області від 11 листопада 2010 року № 4770.
Скасувати постанову управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області від 11 листопада 2010 року № 4952.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова в повному обсязі виготовлена 21 березня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.