ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 р. Справа № 2а-15295/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О. В
при секретарі
за участю:
позивача, третьої особи
відповідача Мазур-Казкевич В.Г.
Вергун С.І.
Аржанухіна В.Л.
Прокопенко В.Г.
Журавльова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», третя особа: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження звернувся із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», третя особа: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 16733 грн. 79 коп. за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів відповідно до постанови від 19 серпня 2009 року № 15-5/3.21-83.
В обґрунтування позову зазначено, що під час проведення перевірки виявлені порушення, на підставі акту перевірки винесено постанову про застосування підвищеної плати, яка в добровільному порядку не сплачена, постанова не оскаржена, винесена відповідно до вимог закону. Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначивши, що відповідачем не допускалось встановлених в акті порушень. Крім цього, застосована Методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затверджена наказом Нацйіонального агенства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів не пройшла державну реєстрацію, та не є нормативно-правовим актом, а тому не може бути застосована при розрахунках.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державним інспектором територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», за результатами якої складено акт №15-5/3.21-83 від 19.08.09 р. перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів.
Актом перевірки встановлені факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок:
1) перевитрат тепло енергії внаслідок відсутності теплоізоляції на окремих ділянках паропроводу Р=5,0 кГс/кв.см, t=152°С в районі цеху виробництва феросплавів (ЦПФ) та цеху № 9 - 24,411 Гкал/рік;
2) перевитрат електричної енергії за рахунок незавантаження асинхронного електродвигуна насосу відкачки шламу №35 плавильного цеху №9 -2,45 7тис. кВт/рік;
3) перевитрат електричної енергії за рахунок незавантаження асинхронного електродвигуна приточної вентиляції печей плавильного цеху №9 - 5,015 тис. кВт/рік.
Зазначеними перевитратами порушено вимоги п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження", Постанови Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993 року " Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві " , Постанови Кабінету Міністрів України №935 від 22.10.2008 р. "Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів".
Як вбачається з акта перевірки територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області №15-5/3.21-83 від 19 серпня 2009 року нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів по причині недодержання технологічної дисципліни (електроенергії – за рахунок не завантаження асинхронного електродвигуна насосу відкачки шламу №35 плавильного цеху №9, електродвигуна приточної вентиляції печей плавильного цеху №9, теплоенергії - внаслідок відсутності теплоізоляції на окремих ділянках паропроводу в районі цеху виробництва феросплавів та цеху №9), розраховувалось по формулам згідно Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатвердженої наказом НАЕР від 13 грудня 2006 року № 89.
Відповідно п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
По результатам перевірки до даного підприємства застосовано Постанови про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання ПЕР №15-5/3.12-85 від 19 серпня 2009р. на суму 10 399,57 гривень та ПЕР № 15-5/3.12-86 від 19 серпня 2009р. на суму 6334,22 гривень.
Відповідно до абзацу 1 ст.20 Закону норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси, а тому перевищення норм питомих витрат ПЕР, є порушенням технологічної дисципліни, передбаченим вимогам. Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".
За перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, викликаних недотриманням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоізоляційного устаткування систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження Державної інспекції з енергозбереження.
Статтею 11 Закону України "Про енергозбереження" передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження. Відповідно до вказаної норми Закону, плата у вигляді надбавок на економічні санкції визначені законодавством, як самостійні види економічних заходів, які розрізняються своєю правовою природою та підставами застосування.
Зокрема, відповідно п. "е" ст.11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Відповідно до п.15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів неефективного використання, затвердженого наказом Держкоменергозбереження від 04.08.2000 Ка 64, рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати
Згідно п. 16 Порядку підприємство повинне внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.
Закон України "Про енергозбереження" визначає "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі —ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:
- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);
- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і тепло устаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, речей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та
проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);
Також Законом встановлено, що "норми питомих витрат палива та енергії'" - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.
Відповідно до статті 11 Закон України "Про енергозбереження" встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:
є) введення плати за нераціональне використання, паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Отже, встановлені два види заходів введення плати у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами та економічні санкції за марнотратне витрачання палива і а енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:
а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;
б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно - енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію – нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" від 2 вересня 1993 року № 699 затверджені "Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також } разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)", згідно розділу II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
Відповідно до пункту 9 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64. обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 1 7 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.
Отже, застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.
Крім того, суд зазначає, що Методика, застосована відповідачем під час розрахунку, носить нормативно-технічний характер і не підлягає державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Таким чином, застосована до відкритого акціонерного товариства підвищена плата є економічним заходом для забезпечення енергозбереження у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР, що відображено в акті перевірки підприємства, відповідає допущеному підприємством порушенню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» в дохід Державного бюджету України підвищену плату за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 16733,79 грн. з перерахуванням на р/р №31211202700029 в ВДКУ м.Нікополь, код бюджетної класифікації 21081200, МФО 305299, код 23929847.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 09.03.2011 року.
Суддя
О.В. Єфанова