ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11                                                                                 Справа № 28/28н/2011.

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали  за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрилад", м. Артемівськ Луганської області  

до Артемівської міської ради Перевальського району Луганської області, м. Артемівськ Луганської області  

про визнання рішення протиправним та його скасування

за участю представників сторін:

від позивача: Аветисян Р.М., дов. № 01 від 28.01.2011;

від відповідача: Мягкий О.В., дов. б/н від 15.02.2011; Лисицина О.І., дов. б/н від 21.02.2011

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про визнання рішення відповідача –Артемівської міської ради № 2/18 від 30.11.2010 "Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "Європрилад" від 27.12.2007 року" протиправним та скасування його.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем порушені умови договору оренди земельної ділянки, а тому, приймаючи спірне рішення, відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

          Позивач 22.02.2011 здав заяву про зміну предмету позову, в якій він просить визнати незаконним і недійсним рішення відповідача –Артемівської міської ради № 2/18 від 30.11.2010 "Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "Європрилад" від 27.12.2007 року". Дана заява приймається судом до розгляду, оскільки подана до початку розгляду справи по суті.

          В судовому засіданні 15.03.2011 у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 22.03.2011.

Рішення приймається в судовому засіданні 22.03.2011.

          Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін, суд встановив наступне.

          Матеріали справи свідчать, що сторонами у справі укладено договір оренди землі від 23.11.2007, державна реєстрація 27.12.2007 за № 236103/040740800016.

          За умовами даного договору відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку з земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та комерційного призначення загальною площею 2,8490 га, для експлуатації виробничих будівель та споруд комплексу лісного складу за адресою: 94313, Луганська область, Перевальський район, м. Артемівськ, вул. Кутузова, 1.

          Згідно п. 3 договору на земельній ділянці, на момент укладання договору, є об’єкти нерухомого майна, а саме: будівля пілорами з прибудовою, будівля контори з прибудовою, креперазд. цех, сарай, путь підкрановий, сторожка, огорожа, які належать ТОВ "Європрилад" на підставі договору дарування нерухомого майна від 04.12.2006.

          Відповідно до умов договору оренди земельна ділянка передається в оренду для експлуатації виробничих будівель та споруд комплексу лісного складу (п. 15). Цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації виробничих будівель та споруд лісного складу (п. 16). Умови збереження стану земельної ділянки: використання згідно з цільовим призначенням  (п. 17).

          Договором передбачені права та обов’язки сторін. Так, орендодавець (відповідач) має право вимагати від орендаря (позивача) використання земельної ділянки за цільовим призначенням, визначеним у п. 16 цього договору; дотримання екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудов населеного пункту, щодо використання землі (п. 28).  Орендар (позивач) зобов’язаний  використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п. 16 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі (п. 31).

          Розділом договору "Зміна умов договору і припинення його дії" передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38). Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається на вимогу однієї із сторін внаслідок: невиконання орендарем (позивачем) обов’язків за договором в п.п. 9, 11, 16 цього договору, або неналежне виконання умов цих пунктів; невиконання умов договору однією із сторін (п.39).

          30.11.2010 Артемівською міською радою винесено рішення № 2/18 "Про розірвання договору  оренди землі з ТОВ "Європрилад" від 27.12.2007 року", яким вирішено розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі з ТОВ "Європрилад" від 27.12.2007, реєстраційний № 236103/040740800016; зобов’язати ТОВ "Європрилад" звільнити земельну ділянку вільну від будівель та споруд для обслуговування лісного складу в місячний термін.

          Вказане рішення винесено з підстав використання позивачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням (складування вугілля на території орендованої земельної ділянки, порушення вимог п. 16 договору оренди), що привело до забруднення навколишнього середовища м. Артемівська.

Позивач вважає дане рішення незаконним і недійсним та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що умовами договору одностороннє розірвання договору не передбачене. Договором передбачене право вимагати однією із сторін розірвання договору, а не його "автоматичне" розірвання в односторонньому порядку.

Крім того, позивач посилається на недодержання відповідачем вимог статей 24, 32 Закону України "Про оренду землі", якими встановлено, що використання земельної ділянки способами, що суперечить екологічним нормам, може бути підставою припинення права оренди в судовому порядку. Відповідач до суду з цього питання не звертався.

До того ж, відповідачем, як зазначив позивач, не дотримана процедура, встановлена ст. 144 Земельного кодексу України, якою передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про  припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Позивач також вважає необґрунтованим посилання відповідача у спірному рішенні на п. 4.18 ДБН –360-92, оскільки, як зазначає позивач, ці норми не можуть регулювати спірні питання, що виникли між сторонами, оскільки позивач не проводив проектування та реконструкцію.

Позивач також вважає, що передбачене договором оренди використання спірної земельної ділянки для експлуатації виробничих будівель та споруд комплексу лісного складу не є цільовим призначенням, а лише умовами її використання згідно з договором оренди. Тому складування і відвантаження вугілля здійснюється на законних підставах, оскільки основними видами діяльності позивача є, зокрема, транспортне оброблення вантажів, складське господарство. Крім того, позивачем на такі види діяльності отримані відповідні дозволи та ліцензії. Тому господарська діяльність позивача є законною та не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач також вважає, що ним не порушені вимоги щодо цільового використання земельної ділянки, що складування вугілля не могло привести до забруднення навколишнього природного середовища. Крім того, позивач зазначає, що встановлені факти порушення вимог чинного законодавства у сфері містобудування, також не можуть привести до забруднення навколишнього природного середовища.

У поясненні від 10.03.2011 позивач вказує на те, що ним земельна ділянка використовується за цільовим призначенням. Також, на думку позивача, відповідач має право вимагати розірвати договір, а не розірвати його в односторонньому порядку.

Вугільний пил, як зазначає позивач, створюється внаслідок того, що приоритетною галуззю промисловості м. Артемівська є вугледобувна, а тому внаслідок розташування у місті шахти і створюються шкідливі умови, до яких позивач не має відношення. Крім цього, позивач має усі необхідні дозволи на складування і відвантаження вугілля.

Позивач також посилається на те, що перевірки, приписи та постанови, на які посилається відповідач у відзиві, не свідчать про забруднення навколишнього природного середовища і не є підставами для прийняття спірного рішення ради. Щодо перевірок позивач зазначає, що згідно до акту санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту, що знаходиться за адресою: м. Артемівськ, вул. Кутузова, 1, жодних порушень не виявлено та дозволено роботу вугільного майданчика за умови додержання санітарних норм та правил для підприємств вугільної промисловості.

Відповідно до п. 1.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-06/15 від 02.02.2010 спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Спори щодо оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовими і розглядаються за правилами ГПК України, оскільки у відносинах, де вказані органи виступають у ролі власників землі відповідно до статті 14 Конституції України, вони є рівними учасниками земельних відносин з іншими суб'єктами таких правовідносин (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності).

Згідно викладеному даний спір є господарським і розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Взаємовідносини сторін виникли з приводу користування земельної ділянки позивачем, яка належить відповідачу, та регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позивач є користувачем земельної ділянки площею 2,8490 га, яка розташована за адресою: Луганська область, Перевальський район, м. Артемівськ, вул. Кутузова, 1, на підставі рішення відповідача та договору оренди землі від 23.11.2007, державна реєстрація 27.12.2007 за № 236103/040740800016 /а.с. 32-34, том № 1/.

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець (відповідач) надає, а орендар (відповідач) приймає у довгострокове платне користування земельну ділянку з земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, та комерційного призначення загальною площею 2,8490 га, для експлуатації виробничих будівель та споруд комплексу лісного складу за адресою: 94313, Луганська область, Перевальський район, м. Артемівськ, вул. Кутузова, 1; а пунктами 2, 3, 4 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,8490 га, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, та комерційного призначення, з яких: 1,015777 га землі під будівлями та спорудами, 1, 6913 га – під проїздами, проходами та площадками. На земельній ділянці, на момент укладання договору, є об’єкти нерухомого майна, а саме: (будівля пілорами з прибудовою, будівля контори з прибудовою, креперазд.цех, сарай, путь підкрановий, сторожка, огорожа), які належать ТОВ "Європрилад" на підставі договору дарування нерухомого майна від 04.12.2006, зареєстрованого в реєстрі за № 1753, посвідченого приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області, ОСОБА_1. Земельна ділянка передається без інших будівель, споруд та інших об’єктів.

Договір згідно п. 8 укладено на 25 років до 10.11.2032.

У пункті 15 договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації виробничих будівель та споруд комплексу лісного складу.

Сторони передбачили у пункті 28 договору, що орендодавець (відповідач) має право вимагати від орендаря (позивача) використання земельної ділянки за цільовим призначенням, визначеним у п. 16 цього договору; дотримання екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудов населеного пункту, щодо використання землі (п. 28).

Умови, при яких допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку на вимогу однієї із сторін сторони погодили у п. 39 договору, за яким такими умовами є: невиконання орендарем (позивачем) обов’язків за договором в п.п. 9, 11, 16 цього договору, або неналежне виконання умов цих пунктів; невиконання умов договору однією із сторін.

Відповідачем згідно його повноважень було прийнято рішення № 2/18 від 30.11.2010 "Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "Європрилад" від 27.12.2007р.", за яким відповідач вирішив розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі з ТОВ "Європрилад" від 27.12.2007, реєстраційний № 236103/040740800016, та зобов’язати ТОВ "Європрилад" звільнити земельну ділянку вільну від будівель та споруд для обслуговування лісового складу в місячний термін.

У рішенні було зазначено, що воно приймається у наслідок чисельних заяв мешканців міста та депутатських запитів по припиненню діяльності позивача та у зв’язку з використанням орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням (складування вугілля на території орендованої земельної ділянки, порушення вимог п. 16 договору оренди землі від 27.12.2007), що призвело до забруднення навколишнього природного середовища м. Артемівська, що підтверджено, зокрема, висновками інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 29.11.2010 № 13, п. 4.18 ДБН-360-92, висновками Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.

Спірне рішення Ради було опубліковано у газеті "Народная трибуна" № 50 за 09.12.2010, видавцем та засновником якої є Перевальська районна рада.

У рішенні відповідача, що оспорюється, він послався на ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", які передбачають, що розірвання договору оренди землі в односторонньому  порядку не допускається; таке ж положення випливає зі змісту ст. 143 Земельного кодексу України, на яку разом зі ст. 141 Земельного кодексу України послався відповідач у оскаржуваному рішенні.

Ст. 141 Земельного кодексу України містить перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, в т.ч. за пунктом "г" такою підставою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідач правомірно скористався своїм правом на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом прийняття спірного рішення та його оприлюднення, оскільки таке право закріплено в договорі оренди землі та законодавчо.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачені випадки припинення договору оренди та зазначено про те, що договір оренди  землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.  

Саме така умова про розірвання договору в односторонньому порядку закріплена у п. 39 договору, укладеному сторонами.

Щодо обґрунтованості прийняття відповідачем рішення про розірвання договору оренди, то слід визнати доведеним факт нецільового використання позивачем земельної ділянки.

У позові ТОВ "Європрилад" посилається на те, що земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням, а п. 16 договору оренди земельної ділянки, яким встановлено її цільове використання –для експлуатації виробничих будівель та споруд комплексу лісного складу –не порушувався, так як земельна ділянка надана в оренду із земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та оборони.

Статутом товариства позивача передбачено лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, виробництво дерев'яних панелей, виробництво дерев'яної тари, виробництво різних виробів з деревини, що також підтверджено і довідкою ЄДРПОУ № 199 від 20.11.2006 (а.с. 26, том № том №1). Тому під час укладання договору сторони домовилися, що спірна земельна ділянка буде використовуватися для роботи з деревом.

Позивач не одноразово звертався до відповідача із заявами про внесення змін до договору шляхом зміни цільового призначення використання земельної ділянки для зберігання, завантаження та розвантаження кам’яного вугілля (а.с. 114, 119 том № 1).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, дані заяви позивача не мали позитивного вирішення Артемівською міською радою (а.с. 115, 120, том №1).

В порушення умов договору без належного дозволу позивачем здійснено будівництво вагової для зважування вантажних автомобілів, що також є порушенням цільового використання земельної ділянки. Даний факт підтверджений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області (лист № 13 від 29.11.2010, а.с. 138, том № 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

За результатами перевірки виконавчим комітетом Артемівської міської ради складено акт від 25.06.2008, яким підтверджені факти несанкціонованого складування вугілля на проммайданчику позивача. За результатами перевірки вирішено дати можливість позивачу вивезти несанкціоноване вугілля з проммайданчику (а.с. 113, том № 1).

Однак, як зазначає відповідач, докази виконання цього рішення позивачем не надані, що не спростовано і позивачем.

15.10.2010 рішенням Артемівської міської ради "Про тимчасове зупинення діяльності ТОВ "Європрилад" за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища вирішено тимчасово до 15.11.2010 зупинити господарську діяльність позивача та рекомендовано керівництву позивача усунути порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, усунути порушення договору оренди землі від 23.11.2007, прийняти заходи щодо повного вивезення вугілля з території орендованої земельної ділянки. В даному рішенні також зазначено, що у разі не виконання зазначених вище рекомендацій  у строк до 07.11.2010, буде розірвано договір оренди землі, укладений з позивачем 23.11.2007, в односторонньому порядку (а.с. 134, том № 1). Виявлені порушення позивачем не усунені та документально не спростовані і на час слухання справи.

Перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовані в акті Державної екологічної інспекції в Луганській області від 24.06.2008 (а.с. 111, том №1) та довідці Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Луганській області (а.с. 143, том № 1), виявлено, що земельна ділянка використовується в порушення приписів статей 91, 96 Земельного кодексу України не за цільовим призначенням, виявлені порушення вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", статей 44, 96, 98 Водного кодексу України, статей 17, 33 Закону України "Про відходи", та зазначено, що на земельній ділянці зберігається приблизно 1000 тон вугілля.

Факти нецільового використання земельної ділянки та зберігання вугілля на земельній ділянці зафіксовані також перевірками Перевальської районної санітарно-епідеміологічної служби, за результатами яких складено акти санітарно-епідеміологічного обстеження від 20.10.2010, 29.11.2010 та постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 20.09.2010 № 227, від 20.09.2010 № 87, від 21.10.2010 № 40, від 29.11.2010 від 275 та протокол про порушення санітарних норм від 29.11.2010 № 030388 (а.с. 127, 128, 130, 131, 140, 141, 142, том № 1).

Перевірками комісії Артемівської міської ради встановлено, що позивач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, майже вся ділянка використовується для складування, розвантаження та завантаження вугілля, територія не звільнена від вугільної маси та на ній знаходиться вугільна маса біля 1000 тон. Земельна ділянка не очищена від вугільного пилу та бруду. Позивач також самовільно збудував вагову без дозволу на те орендодавця та не оформив згідно чинного законодавства (акти перевірки від 09.12.2010, 30.12.2010, 18.01.2011, а.с. 145, 146, 148, том № 1).

Таким чином, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність шляхом завезення на орендовану земельну ділянку кам’яного вугілля, складування його на ділянці та відвантаження у залізничні вагони, а також будівництва на ній вагової для зважування вантажних автомобілів, використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, передбаченим договором оренди.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що позивач своїми діями по зберіганню вугілля не порушив умову договору щодо цілі використання земельної ділянки, оскільки займається промисловістю саме на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та комерційного призначення.

Згідно ч. 1 ст. 19 гл. 4 розділу ІІ Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як зазначено у цій статті, вказаний розподіл земель є основним, а конкретне цільове призначення землі ( для яких потреб) визначається у договорі.

Пунктом 16 договору передбачене цільове використання –для експлуатації виробничих будівель і споруд комплексу лісного складу. Тому використання земельної ділянки під вугільний майданчик з відповідною технікою, передача частини земельної ділянки в суборенду з цією метою не може вважатися цільовим, незважаючи на те, що операції з вугіллям є промисловою діяльністю (інші технологічні процеси, дозвільна система, інше застосування транспорту та механізмів, проїзду, інші екологічні наслідки).

Але питання дотримання позивачем екологічної безпеки землекористування судом в даній справі не досліджується, оскільки досліджується правомірність прийняття відповідачем рішення про розірвання договору оренди землі згідно п. 39 договору від 23.11.2007, державна реєстрація 27.12.2007 за № 236103/040740800016, який передбачає тільки такі підстави розірвання договору, як невиконання орендарем обов’язків за пунктами 9, 11, 16 договору, а саме: невнесення орендної плати за користування земельною ділянкою (п. 9, 11) та нецільове використання земельної ділянки (п. 16).      

В той же час відповідач наголошує на тому, що неможливо залишити поза увагою той факт, що діяльність позивача здійснювалась з порушенням Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", санітарних та будівельних норм, діяльність позивача загрожує життю та здоров'ю людей –мешканців по вулицях Кутузова та Матросова міста Артемівська, на час слухання справи вугілля з ділянки не вивезено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

          За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Європрилад" є необґрунтованими, документально не підтверджені та спростовуються матеріалами справи, тому  задоволенню не підлягають.

          Згідно викладеному, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

          Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

У судовому засіданні 22.03.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.03.2011.            

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва