ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р.                                                                          Справа № 17/175-09/10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Привалова А.І.

при секретарі                                                                                Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 17/175-09/10

за позовом  приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості           

                    Зіневича», м. Київ;

до                  товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Автодом»,

                     с. Чайки, Києво-Святошинського району, Київської області;

за участю третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю

                     «Комора С», м. Київ;

про          стягнення 2 238 016,44 грн.

за участю представників сторін

від позивача:           Сінцов А.О., довіреність від 11.01.2011р. б/н;

від відповідача:      Олійник С.О., довіреність від 17.02.2011р. № 41;

від третьої особи:   Лишавська О.М., довіреність від 18.05.2010р. б/н.

обставини справи:

        До Господарського суду Київської області з позовом звернулось приватне підприємство «Бюро комерційної нерухомості»(далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом»(далі –відповідач) про стягнення 2 238 044,16 грн. винагороди, відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 13.02.2007р. до Договору про надання послуг від 15 березня 2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, незважаючи на належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по Договору про надання послуг від 15 березня 2006р., відповідачем так і не були виконані у повному обсязі грошові зобов'язання, встановлені п. 5.8 договору, а саме: не було перераховано позивачу додаткову винагороду, яка становить 2 238 044,16 грн., що призвело до порушення майнових прав позивача та необхідності його звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 2 238 044,16 грн.

        Ухвалою від 02.11.2009р. Господарський суд Київської області (суддя Суховий В.Г.) порушив провадження у справі № 17/175-09 та призначив її розгляд на 09.12.2009р.

        Ухвалою від 09.12.2009р. суд відклав розгляд справи на 13.01.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача в засідання суду, неподання ним витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів.

        12.01.2010р. позивач через загальний відділ господарського суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2 167 502,10 грн.

        У зв’язку з хворобою судді Сухового В.Г., судове засідання 13.01.2010р. не відбулось.

        Ухвалою від 26.01.2010р. суд відклав розгляд справи на 03.02.2010р.

        Ухвалою від 03.02.2010р. розгляд справи було перенесено на 22.02.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача в засідання суду та неподанням витребуваних документів.

        Розпорядженням Голови Господарського суду Київської області від 19.02.2010р., у зв’язку із обранням судді Господарського суду Київської області Сухового В.Г. на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково, в чиєму провадженні знаходилась справа № 17/175-09, на підставі ст. 24 Закону України «Про судоустрій», справа передана до провадження судді Привалова А.І.   

        Ухвалою від 19.02.2010р. справу № 17/175-09 прийнято до провадження та присвоєно їй номер 17/175-09/10.

        Ухвалою від 22.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 09.03.2010р., у зв’язку з неявкою представників сторін у судове засідання, неподанням витребуваних документів, необхідністю залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Комора С»та витребуванням нових доказів.

        Представник позивача у судове засідання 09.03.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

        Представник третьої особи надав витребувані судом документи.

        Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, але письмовий відзив на позов не надав.

        Ухвалою від 09.03.2010р. суд відклав розгляд справи на 30.03.2010р., у зв’язку з неявкою представника позивача в засідання суду та неподанням витребуваних судом документів.

        Присутній у судовому засіданні 30.03.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

        Представник відповідача подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому посилається на те, що в нього відсутня Додаткова угода № 1 від 13.02.2007р. до Договору про надання послуг від 15 березня 2006р., про існування якої він дізнався лише з позовної заяви. Тому відповідач вважає, що зазначена додаткова угода була сфальсифікована, у зв’язку з чим і просить призначити судову експертизу Додаткової угоди № 1 від 13.02.2007р. до Договору про надання послуг від 15 березня 2006р.

        Представник позивача проти призначення експертизи заперечив, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує розгляд справи.

        Представник третьої особи у судове засідання 30.03.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

        Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, задовольнив його, оскільки спірна Додаткова угода № 1 від 13.02.2007р. до Договору про надання послуг від 15 березня 2006р. є основним доказом у справі, на якому ґрунтуються вимоги позивача.

        Відповідно до ст. 41 ГПК України, ухвалою від 30.03.2010р., суд призначив судову технічну експертизу документа, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та до отримання господарським судом висновку експерта, на підставі ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у справі № 17/175-09/10.

        01.02.2011р. до Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 17/175-09/10 разом із Висновком № 5211/5217/10-11 від 15.11.2010р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

        Ухвалою від 07.02.2011р., відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, суд поновив провадження у справі № 17/175-09/10-10, оскільки обставини, що зумовили його зупинення, усунуті та призначив розгляд справи на 22.02.2011р.

        Присутній в судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, з яких вбачається, що останній заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі, оскільки твердження відповідача про фальсифікацію Додаткової угоди № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15.03.2006р. є безпідставними, що підтверджується Висновком судово-технічної експертизи № 5211/5217/10-11.

        Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо висновків експерта суду не направив. До господарського, суду Київської області через загальний відділ надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом»про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в даному судовому засіданні.

        Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд належним чином не повідомила.

        Ухвалою від 22.02.2011р. суд відклав розгляд справи на 10.03.2011р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, а також неподанням витребуваних судом документів.

        Присутній у судовому засіданні 10.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.01.2010р. та просив розглянути по суті заяву про забезпечення позову, подану через канцелярію господарського суду 16.02.2011р., в якій просить накласти арешт на майно відповідача.

        Представник відповідача проти позову і заяви про забезпечення позову заперечив та подав клопотання про витребування з ДПІ у Дарницькому районі м. Києва матеріалів проведеної перевірки взаємовідносин між позивачем та відповідачем за 2006-2007 роки.

        Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача, посилаючись на те, що справжність Додаткової угоди № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15.03.2006р. підтверджено Висновком № 5211/5217/10-11 від 15.11.2010р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому, правильність ведення бухгалтерського обліку підприємством не може підтверджувати або спростовувати факт виконання сторонами зобов’язань за Додатковою угодою № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15.03.2006р.

        Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні, оскільки, всупереч приписам ст. 38 ГПК України, у своєму клопотанні представник відповідача не зазначив обставини, що перешкоджають наданню доказу та обставини, які може підтвердити цей доказ.

        Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, а також повідомлено сторін про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

        Розглянувши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши  пояснення учасників судового процесу, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

        15 березня 2006 року між ТОВ «Автодом»(за договором –замовник) та ПП «Бюро комерційної нерухомості Зіневича»(за договором – виконавець) було укладено Договір на надання послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента чи оптимальних контрагентів, готових укласти з замовником договір оренди нежитлових приміщень об’єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Валентини Чайки, 6, у відповідності до умов замовника. Посприяти замовнику в укладенні договору оренди між ним та орендарем. Посприяти замовнику в обслуговуванні об’єкта нерухомості та договорів оренди між ним та орендарем. Розмір орендної плати за один квадратний метр нежитлових приміщень об’єкту оренди встановлюється в розмірі не менше ніж 60,60 грн., що на момент укладання даного договору еквівалентно 12 доларів США за курсом НБУ 5,05 грн. (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору).

        На виконання умов договору за посередництвом позивача між ТОВ «Автодом», як орендодавцем, та ТОВ «Комора-С», як орендарем, було укладено Договір оренди частини нежитлового приміщення № 28/0406. Даний договір оренди діяв між відповідачем та ТОВ «Комора-С»з 10 квітня 2006 року по 15 лютого 2007 року. Впродовж строку дії вказаного договору оренди та в межах укладеного Договору про надання послуг від 15.03.2006р. позивач надав відповідачу інформайійно-консультаційні послуги та здійснив обслуговування вищевказаного договору оренди, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.06.2006р., від 30.06.2006р., 31.07.2006р., 01.09.2006р., від 02.10.2006р., від 30.11.2006р. (два акти), від 29.12.2006р., від 31.01.2007р., копії яких залучені до матеріалів справи.

        Крім того, у відповідності з п.п. 8.4., 8.5. договору на надання послуг, сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 13.02.2007р., якою внесли зміни до розділу 5  договору «Винагорода та порядок розрахунків», доповнивши його пунктом 5.8. наступного змісту: у випадку якщо укладений в результаті виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, договір оренди нежитлових приміщень  діяв: - від 6 (шести) місяців до 9 (дев'яти) місяців з моменту його підписання, виконавець має право на отримання додаткової винагороди від замовника у розмірі 50% (п'ятдесяті відсотків) від загальної суми фактично сплаченої орендарем (особою з якою замовник уклав Договір оренди нежитлових приміщень) орендної плати протягом всього часу дії відповідного договору оренди; - від 9 (дев'яти) місяців до 12 (дванадцяті) місяців з моменту його підписання, виконавець має право на отримання додаткової винагороди від замовника у розмірі 55% (п'ятдесяті п'яті відсотків) від загальної суми фактично сплаченої орендарем (особою з якою замовник уклав Договір оренди нежитлових приміщень) орендної плати протягом всього часу дії відповідного договору оренди; - від 12 (дванадцяти) місяців з моменту його підписання, виконавець має право на отримання додаткової винагороди від Замовника у розмірі 60% (шістдесяті відсотків) від загальної суми фактично сплаченої орендарем (особою з якою замовник уклав Договір оренди нежитлових приміщень) орендної плати протягом всього часу дії відповідного договору оренди. Замовник сплачує виконавцеві додаткову винагороду протягом 15 банківських днів з моменту припинення договору оренди.

        При цьому, всі інші умови договору залишаються без змін. Дана угода є невід'ємною частиною Договору про надання послуг від 15 березня 2006 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДОМ»та приватним підприємством «Бюро комерційної нерухомості Зіневича». Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами.

        Договір оренди частини нежитлового приміщення № 28/0406 від 10 квітня 2006р. припинив свою дію 15 лютого 2007р., про що між відповідачем та третьою особою було підписано Угоду про розірвання Договору оренди частини нежитлового приміщення № 28/0406 від 10 квітня 2006р. від 01 лютого 2007 року та складено Акт прийому-передачі орендованих приміщень від 14 лютого 2007 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

        Згідно платіжних доручень № 1648 від 14.04.2006р. на суму 90 608,71 грн., № 2194 від 19.05.2006р. на суму 129 441,02 грн., № 2340 від 23.05.2006р. на суму 412 362,40 грн., № 3037 від 07.06.2006р. на суму 200 782,20 грн., № 3834 від 05.07.2006р. на суму 412 362,40 грн., № 4694 від 02.08.2006р., на суму 412 362,40 грн., № 5604 від 04.09.2006р. на суму 412 362,40 грн., № 6724 від 06.10.2006р. на суму 412 362,40 грн., № 7627 від 02.11.2006р. на суму 412 362,40 грн., № 8859 від 06.12.2006р. на суму 412 362,40 грн., № 1 від 04.01.2007р. на суму 412 362,40 грн., № 1129 від 02.02.2007р. на суму 206181,20 грн., копії яких додані до матеріалів справи, ТОВ «Комора-С», протягом строку дії Договору оренди частини нежитлового приміщення № 28/0406 від 10 квітня 2006р. було сплачено орендної плати на загальну суму 3 925 913 грн.

        При цьому, судом не приймається в якості доказу сплати орендної плати платіжне доручення № 1895 від 22.02.2007р. на суму 15000,00 грн., оскільки вказана сума була сплачена третьою особою в якості відшкодування вартості ремонтних робіт по відновленню воріт та докшелтерів, що було передбачено п. 3 Акту прийому-передачі орендованих приміщень від 14 лютого 2007 року, складеного між орендодавцем та орендарем.

        Оскільки Договір оренди частини нежитлового приміщення № 28/0406 від 10 квітня 2006р., укладений між відповідачем та третьою особою, діяв до 15 лютого 2007р., тобто 10 місяців, отже відповідач, виходячи з умов п. 5.8. договору, зобов'язаний сплатити на користь позивача 55% від загальної суми фактично сплаченої орендарем (ТОВ «Комора-С») орендної плати, протягом всього часу дії відповідного договору оренди.

        Таким чином, відповідно до п. 5.8. договору про надання послуг, додаткова винагорода позивача складає 3 925 913 грн. х 0,55% = 2 159 252,15 грн., яку ТОВ «Автодом»мав сплатити протягом 15 банківських днів з моменту припинення договору оренди.

        Оскільки Договір оренди частини нежитлового приміщення № 28/0406 від 10 квітня 2006р. припинив свою дію 15 лютого 2007р., тому відповідач мав перерахувати на користь позивача вищевказану суму додаткової винагороди до 08 березня 2007 року.

        На день розгляду справи відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав та суму додаткової винагороди в розмірі 2 159 252,15 грн. у встановлений строк позивачу не перерахував.

        Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

        Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.         

        Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

        Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.  

        Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

        Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628  Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

        У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

        Відповідно до  ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

        Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

        Згідно абз. 3 ч. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

        Статтею 3 Закону України «Про судову експертизу»передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

        В рамках проведеної судово-технічної експертизи №5211/5217/10-11 було встановлено, що:

        - у  Додатковій угоді № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15 березня 2006р. друкований текст виконаний за допомогою тюнера лазерного принтера чорного кольору; відтиск печатки від імені «ТОВ «АВТОДОМ»нанесений рельєфним кліше печатки, виготовленим з використанням набору знаків стандартного шрифту, підписи від імені ОСОБА_1., ОСОБА_2., рукописні записи «13»«(тринадцять)»в записі дати виконані рукописним способом пастою кулькової ручки. Будь-які ознаки виготовлення даного документу шляхом монтажу відсутні.

        - Відтиски печатки від імені «ТОВ «АВТОДОМ»у додатковій угоді № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15 березня 2006р. нанесений печаткою ТОВ «АВТОДОМ». Відтиск печатки від імені «ТОВ «АВТОДОМ»в додатковій угоді № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15 березня 2006р. нанесений в той час, що й відтиск печатки від імені ТОВ «АВТОДОМ»у додатковому договорі № 23 від 15.01.2007 року до кредитного договору № 264 від 17.08.2004 року, додатку № 1 до кредитного договору № 264 від 17.08.2004 року в редакції додаткового договору № 23 від 15.01.2007р.

        - В Додатковій угоді № 1 від 13.02.2007р. до договору про надання послуг від 15 березня 2006р. спочатку виконаний друкований текст, потім підпис від імені ОСОБА_2. Підпис від імені ОСОБА_2. виконаний після нанесення відтиску печатки від імені ТОВ «АВТОДОМ».

        Таким чином, вищезазначеним висновком судово-технічної експертизи                  № 5211/5217/10-11 підтверджено факт, що 13 лютого 2007 року між приватним підприємством «Бюро комерційної нерухомості Зіневича»та товариством з обмеженою відповідальністю «Автодом» була укладена Додаткова угода № 1 до договору про надання послуг від 15 березня 2006 р., оскільки будь-які ознаки виготовлення зазначеної додаткової угоди № 1 шляхом монтажу відсутні; відтиск печатки на додатковій угоді № 1 нанесений печаткою ТОВ «Автодом»; відтиск печатки ТОВ «Автодом»на Додатковій угоді № 1 нанесений саме в той час, яким датовано додаткову угоду № 1; дотриманий порядок складання документу (додаткової угоди № 1) (спочатку виконаний друкований текст, нанесено відтиск печатки, а потім підпис від імені ОСОБА_2.).

        Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.      

        У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

        Відповідач в порушення умови Договору про надання послуг від 15.03.2006р. та Додаткової угоди № 1 від 13.02.2007р. суму додаткової винагороди за надані послуги в розмірі 2 159 252,15 грн. у встановлений строк не сплатив.

        Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 159 252,15 грн., яка підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

       Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на          відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

       Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

        1.  Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 4; код 23583375) на користь приватне підприємство «Бюро комерційної нерухомості Зіневича»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; код 33693480) суму заборгованості 2 159 252 грн. 15 коп., витрат по сплаті державного мита –21 592 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 227 грн. 69 коп. Видати наказ.

        3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –15.03.2011 р.