ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 року Справа № 2а-6004/10/2370
10 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
при секретарі Кулику О.П.,
за участю представника позивача –Павленко М.В. –за довіреністю,
представників відповідача - ОСОБА_2 –за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,
встановив:
У грудні 2010 року державна податкова інспекція у м. Черкаси Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 10 639 грн. 17 коп. податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 10 639 грн. 17 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечував проти позову, зазначивши, що в основу позовних вимог державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 10 639 грн. 17 коп. покладена постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2010 у справі № 2а-4531/10/2370 про оскарження податкових повідомлень-рішень, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2011 відкрито касаційне провадження у справі № 2а-4531/10/2370, і лише за наслідками розгляду справи у касаційній інстанції можливо розглянути дану справу про стягнення податкового боргу.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Статтею 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.
Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.12.2005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Заборгованість по податку на додану вартість у відповідача виникла за період з вересня по листопад 2010 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість від 16.09.2010 № 152460 в сумі 286 грн., податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.10.2010 № 185926 в сумі 307 грн.
Також судом встановлено, що на підставі акту про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 1033/17-21/ НОМЕР_1 від 19.08.2010 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002591702/0 від 25.08.2010, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання у розмірі 10 636 грн. 50 коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене відповідачем у судовому порядку.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 25.01.2011, у задоволенні позовних вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002591702/0 від 25.08.2010 відмовлено.
Також відповідач має заборгованість по пені у суму 4 грн. 22 коп., яка виникла внаслідок нарахування пені на основну суму недоїмки за кожний день прострочення її сплати відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
17.09.2010 позивачем сплачено до бюджету 286 грн. та 20.10.2010 - 307 грн., але зазначені суми зараховані на погашення боргу по податковому повідомленню-рішенню № 0002591702/0 від 25.08.2010.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/2159 від 26.03.2010 та другу податкову вимогу №2/6394 від 17.09.2010.
Вказані податкові вимоги направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У зв’язку з наявністю податкового боргу податкова застава зареєстрована в державному реєстрі рухомого майна 07.04.2010 за № 9702170.
Згідно з даними позивача податковий борг у сумі 10 639 грн. 17 коп. (з урахуванням переплати у розмірі 1 грн. 57 коп. та часткової сплати у розмірі 592 грн. 98 коп.) відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси, податковий борг в розмірі 10 639 (десять тисяч шістсот тридцять девґять ) гривень 17 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2011 року