ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 р. № 30/277-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівВоліка І.М., Коваленко С.С.(доповідач)
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Павлоградського РЕМ
напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.11р.
у справі№ 30/277-10
за позовомВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Павлоградського РЕМ
доКП "Павлоградтеплоенерго"
прозобов'язання укласти договір
За участю представників сторін
від позивача Сіленко М.В. дов.,
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" про зобов’язання укласти договір про встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2010 року у справі № 30/277-10 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в позові відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року у справі № 30/277-10 (судді Чимбар Л.О., Чоха Л.В., Сизько І.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Павлоградського РЕМ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до проекту договору про встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних, який є проектом договору (далі по тексту - Договір), споживач електричної енергії (відповідач у справі), згідно з вимогами Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. (у редакції постанови НКРЕ № 1449 від 25.12.2008р.), має встановити засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локальне устаткування збору і обробки даних для організації обліку електроустановок в межах терміну, зазначеного в п. 2.2.4. Договору.
В проекті Договору передбачено і інші обов’язки споживача, зокрема споживач зобов’язаний:
- протягом 5 робочих днів з дня укладення Договору надати постачальнику дані за формою додатка № 1 для підготовки постачальником пропозицій щодо вибору розрахункових засобів обліку електричної енергії та обладнання, яким має забезпечуватися передача інформації щодо обліку електричної енергії (п. 2.2.2. Договору);
- на основі пропозицій постачальника, відповідно до п. 3.8. ПКЕЕ, в місячний термін з дня їх отримання розробити і надати на погодження технічне завдання та проект на встановлення засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних (п. 2.2.3. Договору);
- встановити засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору та обробки даних, а також забезпечити постачальника програмами доступу для зчитування інформації та параметризації багатофункціональних електронних засобів обліку (п. 2.2.5. Договору).
Згідно ч. 1 п. 3.35. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі по тексту–Правила) об'єкт (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис. кВт. год. і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору.
Частиною 3 пункту 3.35. Правил визначено, що період для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача для організації обліку діючих електроустановок визначається окремим договором між електропередавальною організацією та споживачем.
Згідно п. 3 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р. "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" встановлено, що суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, зобов’язані привести комерційний облік на належних їх електроустановках у відповідність до вимог п. 3.35. Правил для:
- площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 550 кВт та більше протягом п’яти років від дати набрання чинності цією постановою;
- площадок вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок від 150 кВт до 550 кВт протягом шести років від дати набрання чинності цією постановою.
Відповідно до положень п. 1 ст. 626, п. 1 ст. 628, п.п. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до п. 3 ст.180, п.п.1, 2 ст.181 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
З проекту договору видно, що в ньому не визначені всі суттєві умови договору, які є обов’язковими для даного виду договору, а саме: не вказано конкретно об`єктів та площадок, на яких необхідно встановити засоби диференційного обліку.
На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Павлоградського РЕМ залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.11р. по справі № 30/277-10 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.С. Коваленко