ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1225/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Кузьменко С.В.,
представників відповідача - Мовчан Т. О., Сластьоненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього іноземного підприємства "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення, -
В С Т А Н О В И В:
14 лютого 2011 року Дочірнє іноземне підприємство "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення № 0000042301/3 від 31 січня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 114800 грн, з них: за липень 2009 року на суму 33 612 грн. та за серпень 2009 року на суму 81188 грн.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено відповідачем за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оформленої актом від 17.01.2011 року, в якому зафіксовано порушення п. 1.8. ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 114 800 грн, у тому числі за липень 2009 року в сумі 33 612 грн, за серпень 2009 в сумі 81 188 грн. Зазначений висновок позивач вважає необґрунтованим, оскільки право на бюджетне відшкодування у позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, видатковою накладною, банківськими виписками за березень 2009 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
У запереченнях відповідач посилався на те, що в ході проведеної 17.01.2011 року планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення Дочірнім іноземним підприємством "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД п. 1.8. ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: завищення відображених показників в рядку 25.1 декларацій (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) за липень та серпень 2009 року в сумі 114 800 грн, в т. ч. за липень 2009 року - 33 612 грн., за серпень 2009 року - 81 188 грн в результаті неправомірного включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 114 800 грн в декларації за березень 2009 року.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач - Дочірнє іноземне підприємство "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД (код ЄДРПОУ 24389633) є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 23518788, видане ДПІ у м. Комсомольську 10.07.1997 року .
21.04.2009 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року, в якій відображено, що розмір податкових зобов'язань (р. 9) складає 186 342 грн., розмір податкового кредиту (р. 17) - 320 492 грн., різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 18.2.) становить 134 150 грн (від’ємне значення), залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 23) –1 206 738 грн, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1.) –60 623 грн.
Із розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) від 21.04.2009 року вбачається, що позивачем сформовано податковий кредит в розмірі 114 800 грн. по операціям з контрагентом - суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1)
20.08.2009 року позивачем до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2009 рік.
До зазначеної податкової декларації за липень 2009 рік позивачем подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податкових деклараціях за січень 2009 року, березень 2009 року, червень 2009 року в загальній сумі 370 419 грн., з них: по відносинам з суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 33 612 грн.
21.09.2009 року Дочірнім іноземним підприємством "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 рік.
До відповідної податкової декларації за серпень 2009 рік позивачем подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податкових деклараціях за березень 2009 року, липень 2009 року в загальній сумі 238 613 грн., з них: по відносинам з суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 81 188 грн.
Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі направлення від 24.11.2010 року № 3498/003498 проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 17.01.2011 року № 187/23-209/24389633.
В акті перевірки від 17.01.2011 року № 187/23-209/24389633 зафіксовано, що позивачем п. 1.8. ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого ним завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 114 800 грн, у тому числі за липень 2009 року в сумі 33 612 грн, за серпень 2009 в сумі 81 188 грн.
На підставі акта перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення –рішення № 0000042301/3 від 31.01.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у липні 2009 року на суму 33 612 грн та у серпні 2009 року на суму 81 188 грн., а також, у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ відшкодовано позивачу в розмірі 114 800 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку в розмірі 114 800 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28 700 грн.
Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленнями-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню –рішенню № 0000042301/3 від 31.01.2011 року, суд виходить з наступного.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, регламентовані п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон “Про ПДВ”).
Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону).
Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача Дочірнього іноземного підприємства "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД за довідкою з ЄДРПОУ, зокрема, є: 50.30.1 - оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.
Позивачем укладено з суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 договір купівлі продажу № ПТ-02/09 від 27.02.2009 року, відповідно до умов якого СПД ФО ОСОБА_5 (Продавець) зобов`язувався поставити та передати у власність Дочірньому іноземному підприємству "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД (Покупець), а Покупець - прийняти та оплатити продукцію (Товар) на умовах такого договору. Номенклатура, кількість, технічні вимоги на такий товар обумовлюються Специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору № ПТ-02/09 від 27.02.2009 року.
Згідно з Специфікацією № 1 СПД ФО ОСОБА_5 зобов`язався поставити та передати у власність Дочірньому іноземному підприємству "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД контактори (ПК-753 Б9УЗ) у кількості 140 шт., на загальну суму 688800 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 114800 грн).
Факт здійснення поставки контакторів (ПК-753 Б9УЗ) у кількості 140 шт., на загальну суму 688800 грн, СПД ФО ОСОБА_5 позивачу протягом березня 2009 року, а також проведення оплати підтверджується наданими позивачем податковими накладними № 000007 від 02.03.2009 року та № 000009 від 05.03.2009 року, оформленими належним чином, видатковою накладною № ПП- 000006 від 05.03.2009 року, товарно - транспортною накладною серії 02 АБК № 626801 від 05.03.2009 року, банківськими виписками Філії "Придніпровське регіональне управління" ВАТ "Банк Фінанси та Кредит" по розрахунковим рахункам позивача за 02.03.2009 року та 19.03.2009 року.
СПД ФО ОСОБА_5 на момент здійснення господарської операції з позивачем був зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво № НОМЕР_2, видане 06.03.2000 року Кременчуцькою ОДПІ.
Товари, отримані від СПД ФО ОСОБА_5, були оприбутковані позивачем на складі 05.03.2009 року, про що свідчить картка складського обліку, оборотно- сальдова відомість по рахунку № 281 за березень 2009 року, а в подальшому поставлені РУПП "Білоруський автомобільний завод" згідно договору поставки № 450-802Д від 21.02.2007 року, рахунку-фактури № 22 від 18.02.2009 року, вантажно-митної декларації № 806010007/9/200430 від 06.03.2009 року.
Таким чином, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із СПД ФО ОСОБА_5, які були підтверджені належними документами та пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а сплачені суми ПДВ у березні 2009 року відповідно до вимог Закону України "Про ПДВ" заявлені до бюджетного відшкодування у липні та серпні 2009 року.
Посилання Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції на те, що податкові накладні, виписані приватним підприємцем ОСОБА_5, складені з порушенням норм податкового законодавства у зв`язку з невстановленням його за місцезнаходженням, суд оцінює критично з огляду на наступне.
Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Такий недолік податкової накладної як невірне зазначення податкової адреси приватного підприємця постачальника не свідчить про неможливість ідентифікувати контрагента позивача та за безспірного факту придбання позивачем зазначеного в ній товару сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеної в цій податковій накладній сумі податку.
Доводи відповідача про те, що СПД ОСОБА_5 не відобразив податкові зобов'язання по господарським операціям з позивачем також не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині віднесення до податкового кредиту та в подальшому заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, суд не вбачає порушень Закону України "Про ПДВ" у господарській діяльності позивача.
Отже, висновок перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 114 800 грн. за липень та серпень 2009 року у зв'язку із неправомірним формуванням податкового кредиту у березні 2009 року не ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ” та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення № 0000042301/3 від 31.01.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у липні 2009 року та серпні 2009 року, на 114 800 грн, та визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку в розмірі 114 800 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28 700 грн., винесено Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією необґрунтовано та всупереч положенням Закону України “Про ПДВ”.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042301/3 від 31.01.2011 року, та визнати його протиправними і скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі наведеного, керуючись пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7, пп. 7.7.1., 7.7.2., п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Дочірнього іноземного підприємства "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового-повідомлення рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000042301/3 від 31 січня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього іноземного підприємства "Полтава-Білаз-Сервіс" ЛТД витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол