Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2010 року Справа № 2а-6962/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І,
за участю сторін:
прокурора-заявника: Смирнова О.О.,
представників позивача: Басовської С.Ю., Самохіна Ю.В.,,
представника відповідача: Остяк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Луганськвугілля” про стягнення бюджетної заборгованості з податкового боргу на суму 8 583 326,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
14 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Луганськвугілля” про стягнення бюджетної заборгованості з податкового боргу на суму 8 583 326,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач - державне підприємство “Луганськвугілля” зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за реєстраційним № 25370169Ю0043256.
Відповідач взятий на податковий облік Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003, про що видана довідка. Крім того, відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво № 16033049 від 24.06.2003.
Відповідач узгодив податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 583 326,00 грн., подавши до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість № 2969, № 3335.
З метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на адресу відповідача було надіслано:
першу податкову вимогу № 1/16 від 30.07.2003 на суму 16 428 646,42 грн. та другу податкову вимогу № 2/22 від 05.09.2003 на суму 23 723 670,55 грн., тому позивач просить стягнути заборгованость з податкового боргу на суму 8 583 326,00 грн.
Ужиті позивачем заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, не заперечували проти розстрочення виконання судового рішення.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти існуючої заборгованості просив розстрочити виконання судового рішення на 10 років згідно узгодженому з позивачем графіку, посилаючись, що підприємство знаходиться у складному фінансовому стані, грошових коштів вистачає виключно на виплату заробітної плати працівникам. Розстрочення виконання судового рішення необхідне з метою недопущення банкрутства підприємства.
Заслухавши думку прокурора, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Державне підприємство “Луганськвугілля” зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за реєстраційним № 25370169Ю0043256 (а.с. 9, 10) та взятий на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекцієї по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 06.06.2003 за № 13 (а.с. 11).
Відповідно до п.п. 3 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни.
Статтею 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 2182) передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов’язання (зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідач узгодив податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 583 326,00 грн., подавши до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість № 2969, № 3335 (а.с. 25-28).
Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181).
З метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на адресу відповідача було надіслано:
першу податкову вимогу № 1/16 від 30.07.2003 на суму 16 428 646,42 грн. (12 110 484,31 грн. – основний платіж, 2 604 243,92 грн. – штрафні санкції, 1 713 918,19 грн. –пеня);
другу податкову вимогу № 2/22 від 05.09.2003 на суму 23 723 670,55 грн. (18 991 846,78 грн. – основний платіж, 2 604 243,92 грн. – штрафні санкції, 2 127 579,85 грн. –пеня) (а.с. 19-22).
Відповідно до ст. 16 Закону № 2181 на суму податкового зобов’язання нараховується пеня, яка також входить до складу податкового боргу.
За змістом п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№ 509 зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону № 2181).
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, у зв’язку з тим, що відповідачем узгоджені податкові зобов’язання з податку на додану вартість у встановлені законодавством строки у добровільному порядку не сплачено, за підприємством утворився податковий борг у сумі 8 583 326,00 грн.
З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість є обґрунтованими, підтверджени матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.
Відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі.
У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про відстрочення виконання рішення. Прокурор та представник позивача не заперечували проти задовлення клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень прокурора та позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8 583 326,00 грн. строком на десять років, згідно наданого графіку представником відповідача та зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську внести відповідні зміни у картках особових рахунків підприємства..
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення бюджетної заборгованості з податкового боргу на суму 8 583 326,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 324733223, вул. Лермонтова, 1в; р/р 2600833384767, філія ЛЦО ПІБ, МФО 304308) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 8 583 326, 00 грн. (вісім мільйонів п’ятсот вісімдесят три тисячі триста двадцять шість гривень 00 коп.).
Встановити строки і порядок виконання судового рішення у відповідності до графіку:
додаток 1
Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську внести відповідні зміни у картки особових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля».
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 29 вересня 2010 року.
СуддяН.В. Кравцова