Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2011 року Справа № 2а-1846/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петросян К.Є.,
за участю секретаря: Ковіної І.В.,
сторін:
представника позивача: Лаптінової Н.М. (дов. №4373/06 від 30.12.2010),
представника відповідача: Фролової Н.В. (дов. від 14.01.2011),
представника третьої особи: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля» про визнання дій незаконними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
02 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 по справі №2а-1236/10/1270 було задоволено позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства «Луганськвугілля» особі відокремленого підрозділу «Соцвугілля» у розмірі 19846,61 грн.
09.09.2010 виконавчий лист був направлений до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції. 17.09.2010 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фроловою Н.В. було відкрито виконавче провадження ВП №21390975.
31.01.2011 відповідачем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №21390975 до закінчення терміну дії Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Постанова була отримана позивачем 22.02.2011.
Відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Позивач зазначив, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську не відноситься до учасників розрахунків, борг відповідача, стягнутий за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 спірний борг, виник внаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону №2711-ІV.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд визнати неправомірними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по справі №2а-1236/10/1270, виданого 13.08.2010 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Соцвугілля» у розмірі 19846,61 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Луганську та скасувати постанову від 31.01.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження №21390975 по примусовому виконанню виконавчого листа від 13.08.2010 по справі №2а-1236/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Соцвугілля» в розмірі 19846,61 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Луганську.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких пояснила наступне.
Оскаржувана постанова винесена 31.01.2011, однак до суду позивач звернувся із позовною заявою 02.03.2011, тобто із порушенням десятиденного строку для звернення, передбаченого ст.181 КАС України.
Крім того, п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлено обов’язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Ч.3 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів. Тобто, встановлюється вичерпний перелік підстав, за якими державний виконавець має право проводити виконавчі дії у випадках, коли стороною виконавчого провадження є підприємство, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Страхові внески до вказаного переліку підстав ніяким чином не відносяться.
П.2 глави 11 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», щодо таких підприємств зупиняється дія ст. 4, 5 цього Закону, крім виконання рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів. Тобто, вищевикладеними нормами не тільки зобов’язано державного виконавця у вказаних випадках зупиняти виконавче провадження, а ще й заборонено використовувати свої повноваження та заходи виконання рішень у повному обсязі. Таким чином, не зупинення державним виконавцем виконавчого провадження було б прямим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», і саме такі дії (бездіяльність), безумовно були б незаконними. До закінчення терміну процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», питання щодо поновлення виконавчого провадження вирішується судом, але при цьому дії державного виконавця є такими, що відповідають вимогам законодавчих актів, регулюючих дії виконавчої служби.
Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що під дію мораторію входить заборгованість підприємства, що є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих.
На момент винесення рішення був чинним законом України «Про систему оподаткування», ч.4 ст.2 якого встановлено, що сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.
Чинним Податковим кодексом України також встановлено, що збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку становить податкову систему України. Отже, страхові внески входять до податкової системи України. На підставі вищевикладеного, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи – ДП «Луганськвугілля» в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності із ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні – державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2010 по справі №2а-1236/10/1270 було задоволено позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства «Луганськвугілля» особі відокремленого підрозділу «Соцвугілля» у розмірі 19846,61 грн.(а.с.4-5).
09.09.2010 виконавчий лист був направлений до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (а.с.6-7). 17.09.2010 державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фроловою Н.В. було відкрито виконавче провадження ВП №21390975 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2а-1236/10/1270 (а.с.8).
31.01.2011 відповідачем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №21390975 до закінчення терміну дії Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с.10). Зазначена постанова була отримана позивачем 22.02.2011 за вхідним номером 610, що підтверджується штампом про отримання на супровідному листі від 21.02.2011 за №2391 (а.с.9).
Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 XIV від 23.09.1999р. (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22.02.2001р. №2272-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Частиною 2 статті 2 Закону № 2711-IV передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2711-IV передбачено, що до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону № 2711-IV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
- підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
- є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
- підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
- передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
- підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Таким чином, п. 1.4 ст. 1 Закону № 2711-IV встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІУ "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Дія Закону № 2711-IV поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п. 1.3 ст. 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 XIV від 23.09.1999р., страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином судом встановлено, що борг, стягнутий за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2010, виник унаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону №2711-ІV.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена в порушення норм чинного законодавства, а тому є підстави для його скасування.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції по зупиненню виконавчого провадження з огляду на наступне.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – постанова про зупинення виконавчого провадження. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи (а.с.9), постанова про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011 надійшла до позивача 22.02.2011, вх. № 610, позовна заява надійшла до суду 02.03.2011, тобто в межах десятиденного строку, передбаченого ст. 181 КАС України.
На підставі викладеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 14 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16 березня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – Державне підприємство «Луганськвугілля» про визнання дій незаконними та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, задовольнити частково.
Скасувати постанову від 31.01.2011 Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження ВП №21390975 по примусовому виконанню виконавчого листа від 13.08.2010 по справі №2а-1236/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Соцвугілля» в розмірі 19846,61 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Луганську.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 16 березня 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян