Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2011 року Справа № 2а-180/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Агевича К.В.
при секретарі: Ворошило О.Є., Лізогуб Ю.В.
за участю представників:
від позивача - Кривошеєва О.В.,
від відповідача 1 - Москаленка Д.В.,
від відповідача 2 - не прибув.,
від відповідача 3 - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області (надалі – Позивач) до Державного реєстратора Первомайської міської ради (надалі – Відповідач 1), Державного реєстратора Запорізської міської ради (надалі – Відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветор-ТТ» (надалі – Відповідач 3) про визнання запису про державну перереєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності недійсним, зобовязання вчинити певні дії -
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2011 року Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Первомайської міської ради, Державного реєстратора Запорізської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветор-ТТ», в якому просить визнати недійсним запис від 15.12.2010 № 11031050006025223 про державну перереєстрацію ТОВ «Ветор-ТТ» (ідентифікаційний код 36447575), зобов’язати державного реєстратора Первомайської міської ради зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах», якою ввести до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження ТОВ ««Ветор-ТТ»; визнати неправомірними дії посадових осіб ТОВ «Ветор-ТТ», щодо надання недостовірних даних Державному реєстратору Первомайської міської ради.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2011 відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветор-ТТ» щодо надання недостовірних даних державному реєстратору Первомайської міської ради, оскільки зазначену вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
29.01.2011 Позивачем уточнено свій адміністративний позов (а.с. 30-31).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на його адресу надійшла інформація про те, що до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Державним реєстратором було внесено запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах, щодо зміни юридичної адреси, а саме, попередня юридична адреса ТОВ «Ветор-ТТ» була Запорізська область, м. Запоріжжя, м-н Інженерний, 1, а відповідно до вказаного запису підприємство знаходиться за адресою: Луганська область, м. Первомайськ, кв. 40 років Победи, 18/72. Під час перевірки вказаної адреси працівниками податкової міліції було встановлено, що за вказаною адресою ТОВ «Ветор-ТТ» не знаходиться, що підтверджується довідкою від 17.12.2010 № 23/29-01. На думку Позивача вказані обставини є підставою про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію ТОВ «Ветор-ТТ» та зобов’язання відповідача 1 - державного реєстратора Первомайської міської ради вчинити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про попереднє місцезнаходження Відповідача 3. В судовому засіданні представник Позивача - Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник Відповідача 2 - державного реєстратора Первомайської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях (а. с. 23, 34, 58-59).
Представник Відповідача 2 - державного реєстратора Запорізської міської ради в судове засіданняне з’явився, просив справу слухати за його відсутності (а.с. 58).
Представник Відповідача - 3 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року (N755-IV) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.
Абз. 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-XII, а саме ст. 10 встановлює вичерпний перелік функцій податкових органів, який не підлягає розширеному тлумаченню.
Здійснюючи функції визначені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи наділені правами, які визначені ст. 11 вказаного Закону. Виходячи зі змісту вказаної норми, податкові органи у правовідносинах унормованих Законом України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (надалі – Закон № 755-IV) наділені лише правом на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Застосування податковим органом вказаної адміністративно-господарської санкції має наслідком втрату юридичною особою цивільної правоздатності у зв’язку з ухваленням судового рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (ст. 33 Закону № 755-IV).
В даному випадку Позивачем ставиться вимога про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію Відповідача 3 та зобов’язання відповідача 1 державного реєстратора Первомайської міської ради зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах», якою ввести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження Відповідача1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-ТТ».
Тобто вказані вимоги не мають наслідком припинення юридичної особи та виключення її з державного реєстру.
В свою чергу, органи державної влади відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, враховуючи норми ст. ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» суд приходить до висновку, що податкові органи не вправі звертатись до суду з вищевказаними вимогами.
Крім того, суд зазначає наступне.
Законом № 755-IV не передбачено визнання за рішенням суду недійсною реєстраційної дії «внесення змін до відомостей про юридичні особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах».
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно ст. 19 Закону № 755-IV, якою врегульовано порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, правом подачі державному реєстратору відповідних реєстраційних карток наділені особи уповноважені діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), при цьому положення вказаної статті Закону не передбачають внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі на підставі рішення суду.
Отже, вимога Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про зобов’язання державного реєстратора Первомайської міської ради зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах», якою ввести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження Відповідача 3 не ґрунтується на нормах Закону № 755-IV та прямо суперечить йому, а тому не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку Позивачем невірно обрано спосіб реалізації власних повноважень в разі встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами Позивача встановлено, що за юридичною адресою Відповідач 3 не знаходиться, що підтверджено відповідною довідкою від 17.12.2010 № 23/29-01. (а. с. 10).
Відповідно до ст. 38 Закону № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно ст. 19 Закону № 755-IV якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.
Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
З урахуванням вказаних норм Позивачу слід було направити державному реєстратору повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням для внесення в Єдиний державний реєстр запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що і стало б підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи, в межах повноважень визначених Законом України «Про державну податкову службу».
З урахуванням вищевикладеного в судовому засіданні не встановлено підстав для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.03.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 14.03.2011 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до Державного реєстратора Первомайської міської ради, Державного реєстратора Запорізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветор-ТТ» про визнання запису про державну перереєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності недійсним, зобов’язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 14.03.2011.
Суддя К.В. Агевич