Категорія №9.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2011 року Справа № 2а-1269/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І.,
за участю сторін:
позивача: не з’явився,
представника відповідача: Лисянського Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги № 15 від 28.01.2011,-
В С Т А Н О В И В:
07 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, в якому позивач просить визнати нечинною та скасувати податкову вимогу Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції № 15 від 28.01.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.08.2010 у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено перевірку порядку регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення №000017204 від 16.08.2010 про накладення штрафу в сумі 35902,00 грн.
Позивачу вручено податкову вимогу № 15 від 28.01.2011 про стягнення 35902,00 грн.
Позивач вважає вказану податкову вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Податкову вимогу винесено на підставі рішення №000017204 від 16.08.2010 тобто під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції до внесення змін Законом № 2756-УІ від 02.12.2010 року, Закону України «Про систему оподаткування».
Нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, чітко визначено, що податкові вимоги повинні містити лише відомості про наявний податковий борг платника податків.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом із питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких передбачає Закон України «Про систему оподаткування», а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, а податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.
Встановлені податковою інспекцією в акті перевірки порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг» не відносяться до порушень податкового законодавства. а визначені податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції не є податковими зобов’язаннями, які стягуються у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на зазначене, не можна вважати правомірним направлення відповідачем податкової вимоги за порушення норм з регулювання обігу готівки за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, оскільки згідно з п. 1.10 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, яка відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надсилається платнику податків, який не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки.
Оскаржувана податкова вимога містить суму штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері застосування РРО на суму 35902,00 грн., які за своєю природою не є податковим боргом і не повинна включатися до складу податкових вимог.
Позивачем зазначено, що оскаржувана податкова вимога не містить інформації, з яких конкретно сум складається штрафна санкція в сумі 35902,00 грн.
Позивач у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічно, викладеним у запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області (арк. справи 9).
На підставі акту перевірки Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області № 0305/12/32/23/НОМЕР_1 від 05.08.2010 винесено рішення про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій на суму 35902,00 грн. від 16 серпня 2010 року за № 0000172304. Позивачу надано 30-денний строк для добровільної сплати штрафних санкцій (арк. справи 8).
Оскільки позивачем штрафні санкції у встановлений строк не сплачено відповідачем винесено податкову вимогу за № 15 від 28 січня 2011 року.
Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 (далі ЗУ 2181) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п.1.10 ст. ЗУ 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
У відповідності до п.5.2.4 ст.5 ЗУ 2181 при зверненні платника податків до суд з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається не узгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п. 5.3.2 ст.5 ЗУ 2181 у випадку апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити ЇЇ узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Троїцького відділення Сватовської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172304 від 16 серпня 2010 року залишено без розгляду.
З 01.01.2011 вступив силу Податковий кодекс України.
Відповідно до п.14.1.39 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як встановлено у судовому засіданні, грошові зобов'язання в сумі 35902,00 грн., визначені рішенням від 16.08.10 №0000172304, вважаються узгодженими позивачем, після набрання законної сили ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 24.12.2010.
У судовому засіданні була досліджена адміністративна справа за № 2а – 7082/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Троїцького відділення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172304 від 16 серпня 2010 року. В матеріалах вказаної справи є поштове повідомлення про вручення позивачу 22.01.2011 копії ухвали суду від 24.12.2010 про залишення позовної заяви без розгляду. Оскільки позивачем не було оскаржено в апеляційному порядку рішення суду, ухвала суду від 24.12.2010 набрала законної сили – 28.01.2011.
Як вбачається із пояснень представника відповідача, податковий боргу ОСОБА_2 в сумі 35902,00 грн. визначений рішенням від 16.08.10 №0000172304 виник 26.01.2011. Дії Сватівської МДПІ по внесенню до облікової картки платника податків відповідної інформації регламентовані наказом ДПА України від 15.10.10 № 791 про затвердження Методичних рекомендацій щодо адміністрування платежів, що контролюються органами державної податкової служби. Вказаними методичними рекомендаціями передбачено, що у разі звернення платником податків до адміністративного суду у законодавчо встановлені терміни, працівник структурного підрозділу, який склав рішення, що оскаржується, датою реєстрації в органі ДПС за місцем перебування платника на обліку постанови (ухвали) адміністративного суду про порушення провадження у справі (прийняття до розгляду) за позовом платника податків про оскарження рішення органу ДПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій вносить в АС „Аудит" відповідні дані до реєстру рішень. При цьому зазначена сума санкції стає доступною для виключення, починаючи з дати внесення даних до АС „Аудит" про наявність постанови (ухвали) адміністративного суду про порушення провадження у справі, та засобами АС „Аудит" виключається із облікової системи датою фактичного внесення даних про наявність вказаних документів. Після прийняття рішення судом по суті та надходження до органу ДПС відповідної постанови (ухвали) суду, працівник структурного підрозділу, який склав рішення про застосування санкцій, що оскаржувалося:
- вносить відповідну інформацію до АС „Аудит" датою реєстрації в органі ДПС рішення, прийнятого за результатами судового оскарження;
- засобами АС „Аудит" переносить до облікової системи органів ДПС суму штрафних (фінансових) санкцій, яка підлягає сплаті до бюджету за рішенням суду, яке набрало законної сили, датою фактичного виконання зазначеної операції.
Відповідно до п. 14.1.154 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення та визначеному порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1037 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 30.12.10 за №1432/18727.
Оскільки грошові зобов'язання позивача в сумі 35902,00 грн., визначені рішенням від 16.08.10 №0000172304, вважаються узгодженими 28.01.2011, суд вважає дії Сватівської МДПІ щодо винесення податкової вимоги від 28 січня 2011 року за № 15 правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що позивачем не були доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги про визнання нечинною та скасування податкової вимоги № 15 від 28.01.2011, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову за необґрунтованістю.
Згідно зі ст.94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб’єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги № 15 від 28.01.2011 відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2011 року
Суддя Н.В. Кравцова