Судове рішення #14081541


Категорія №8


ПОСТАНОВА

Іменем України


09 березня 2011 року Справа № 2а-1503/11/1270



           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

        Головуючого судді:                       Цицюри О.О.

        при секретарі:                                 Глазуновій О.О.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання дій незаконними, зобов’язання визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року з дати її фактичного надходження,-

                                                          В С Т А Н О В И В:

       18 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання дій незаконними, зобов’язання визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року з дати її фактичного надходження.

         В обґрунтування позову зазначено таке.

       17 січня 2011 року відповідно до п.п.4.1.7. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" подало до Ленінської МДПІ у м.Луганську декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, яка була отримана відповідачем 19 січня 2011року, згідно поштового повідомлення. Листом від 20.01.2011 року вих.№589/28-517 "Про невизнання як податкової декларації"  відповідачем було повідомлено, що декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки були встановлені порушення по заповненню всупереч правилам: є помарки на печатці підприємства.

         Позивач вважає, що дії Відповідача не відповідають вимогам Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

        Відповідно до пункту 1.11 статті Закону №2181 податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

        Форма податкової декларації (розрахунку)  встановлюється  центральним(керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (підпункт "ї" підпункту 4.4.2. пункту 4.2. статті 4 Закону №2181).

        Згідно підпункту 4.1.2. підпункту 4.1. статті 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких поважних причин або висування нею будь-яких передумов щодо прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

          Відповідно до частини 5 підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом із сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Зазначені положення дублюються п.п.4.3. п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за №250/2054.

           На підставі викладеного представник позивача просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

           В судовому засіданні  представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

        Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на таке. Статтею 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90. №509-ХП (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються             Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, також рішеннями Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах повноважень.

          Слід зазначити, що ТОВ "Будкомплект" не подала податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року. Декларація з ПДВ за грудень місяць 2010 року не була прийнята Ленінською МДПІ у м. Луганську у зв'язку з заповненням всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: наявні помарки на печатці підприємства.

         Ст. 47 п. 47.1 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

         п. 47.1.1 юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також посадові особи.

           Порядком заповнення та подання передбачено, що податкова звітність має бути: підписана відповідними посадовими особами, скріплені печаткою платника податків.

Надіслана товариством декларація з податку на додану вартість була заповнена всупереч вищезазначеному Порядку. Ленінська МДПІ у м. Луганську запропонувала ТОВ "Будкомплект" виправити вказані недоліки, направивши листи, та надати знову декларацію за грудень місяць 2010 року, заповнену згідно затвердженого порядку.

           Так як недоліки не були усунені ТОВ "Будкомплект", то подана декларація залишилися невизнаною контролюючим органом і неподаною.

       На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

         Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, приходить до такого.   

         У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.     

          Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.   

          Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

        З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України,  тому в даному випадку суд застосовує його норми.

        Відповідно до ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація (розрахунок) – документ, що подається платником податків ( у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначеним Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та /або сплати податкових зобов’язань. Додатки до декларації є її невід’ємною частиною.

        Згідно ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

       Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

        Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

      - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

     - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

     - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

       - повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

      - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

      - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті);

        - місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

       - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

      - дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);

       - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

      - підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

              Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ не вважається податковою декларацією.

        Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

          а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

        б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

       в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації  електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

       В судовому засіданні встановлено, що 17.01.2011 ТОВ «Будкомплект» направило на адресу відповідача рекомендованим листом з описом його вкладення звітність, а саме:

       1. Податкова декларація по ПДВ за грудень 2010 року на 4 арк.;

      2. Додаток 2 до податкової декларації по ПДВ за грудень 2010 року на 1 арк.;

      3. Додаток 5 до податкової декларації по ПДВ за грудень 2010 року на 2 арк.
      4. Дискета з реєстром податкових накладних за грудень 2010 року – 1 шт.

      Зазначене підтверджується описом вкладення  у цінний лист (а.с. 18)

20.01.2011 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську прийнято рішення про невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ «Будкомплект» у зв’язку з заповненням всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку, а саме: помарки на печатці підприємства.

            Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

            Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст. 71 КАС України).

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

           Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували помарки на печатці підприємства, а позивачем для огляду у судовому засіданні було надано оригінал податкової декларації по податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій на печатці підприємця відсутні будь-які помарки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

             Відповідно до п.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений законом строк звіт про виконання              судового рішення.

           Тобто, зобов’язаня суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений законом строк звіт про виконання судового рішення не є імперативною нормою для суду, а є його правом.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Будкомплект» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 00323 від 14.02.2011 (а.с.2).

        На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 09.03.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.03.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

          Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України,  суд, -


                                                                П О С Т А Н О В И В:

 

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання дій незаконними, зобов'язання визнати як податкову звітність податкову декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року з дати її фактичного надходження, задовольнити.

       Визнати дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд комплект" за грудень 2010 року, незаконними.

       Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у місті Луганську визнати як податкову звітність податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" з податку на додану вартість за грудень 2010 року з дати її фактичного надходження.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

         Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

         Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови складено та підписано 14 березня 2011 року.


           СуддяО.О. Цицюра


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація