ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2011 р. № 13/140-О-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4
на постановувід 11.01.11 Одеського апеляційного господарського суду
у справі №13/140-О-09
господарського судуХерсонської області
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4
до1. Голопристанської районної державної адміністрації
2. Новофедорівської сільської ради
треті особи1. Приватний підприємець ОСОБА_5
2. Приватний підприємець ОСОБА_6
3. Приватний підприємець ОСОБА_7
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет"
5. Приватний підприємець ОСОБА_8
6. Приватне мале підприємство "Луч"
провизнання недійсним рішення
за участю представників сторін
від позивача:ОСОБА_4; ОСОБА_9, дов.
від відповідачів:у засідання не прибули
від третіх осіб:4. ОСОБА_10, дов.
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Голопристанської районної державної адміністрації та Новофедорівської сільської ради про визнання недійсними: затвердженого 20.07.07 Голопристанською державною адміністрацією акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту –ринку "Паритет" по вул. Шкільній, 64-в в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області в частині прийняття в експлуатацію продовольчого магазину площею 60 м2 (літера "К") та 2 торгівельних кіосків площею 9 м2 (літера "З") і 10,2 м2 (літера "И"); рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради №193 від 28.11.07 в частині визнання права власності ТОВ "Паритет" на вказані об'єкти; виданого 28.05.08 виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради свідоцтва на право власності ТОВ "Паритет" на 1 й 2 чергу ринку в частині вказаних об'єктів (з урахуванням уточнення).
Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 01.06.10 Вищий господарський суд України частково скасував судові рішення в справі, направивши її до суду першої інстанції для здійснення нового розгляду в частині позовних вимог про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради №193 від 28.11.07.
При новому розгляді справи ухвалою від 12.11.10 господарського суду Херсонської області до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів також залучено Приватне мале підприємство "Луч".
Рішенням від 16.11.10 господарський суд Херсонської області (суддя Задорожний Н.О.) позовні вимоги щодо визнання недійсним оспорюваного рішення задовольнив з підстав їх доведеності.
Постановою від 11.01.11 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Бойко Л.І. –головуючий, Величко Т.А., Туренко В.Б.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позовних вимог відмовив через відсутність доказів створення позивачем спірного майна за власні кошти.
Ухвалою від 02.03.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що надані відповідачем докази не спростовують позицію позивача та не підтверджують факт збудування ним спірних об'єктів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за договором оренди від 21.11.05 Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет" отримало в користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,9073 га під розміщення ринку по вул. Шкільній в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради №121 від 27.09.06 з метою безпосереднього будівництва ринку Товариству з обмеженою відповідальністю "Паритет" надано дозвіл на будівництво першої черги ринку за №42 від 01.12.06.
Після завершення будівництва першої черги ринку об'єкт зданий державній приймальній комісії, про що складений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.05.07, затверджений розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації №360 від 20.07.07. Обставини оскарження вказаного розпорядження та визнання його недійсним судами не встановлені та сторонами не доводились.
За результатами прийняття в експлуатацію першої черги будівництва ринку виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради прийняте рішення №193 від 28.11.07 "Про підтвердження права власності на 1 чергу ринку ТОВ "Паритет"", яким вирішено підтвердити право власності на нерухоме майно 1 черги ринку, у тому числі торговий павільйон (літера "К"), торговий кіоск (літера "З") та торговий кіоск (літера "И"), які розташовані за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Залізний порт, вул. Шкільна, 64-в. На підставі цього рішення ТОВ "Паритет" видано свідоцтво про право власності на збудоване майно, в тому числі вказані об'єкти.
Звертаючись з позовом у даній справі позивач, зокрема, заявив вимогу про визнання недійсним рішення №193 від 28.11.07, посилаючись на те, що ним за домовленістю з ТОВ "Паритет" здійснено за власні кошти будівництво торгового павільйону (літера "К"), торгового кіоску (літера "З") та торгового кіоску (літера "И"), які розташовані за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Залізний порт, вул. Шкільна, 64-в; а відтак визнання згідно з рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради власником ТОВ "Паритет" є безпідставним.
Відповідно до пп. 10 п. (б) ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на момент виникнення даного спору) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 цього Закону спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для визнання певного рішення органу місцевого самоврядування незаконним є становлення обставин порушення в зв'язку з його прийняттям певних прав та інтересів особи, яка звернулась з позовом. Якщо ж за результатами розгляду справи не встановлено факту порушення прав позивача, які підлягають поновленню, підстави для визнання незаконним відповідного рішення в межах цієї справи відсутні. При цьому в силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене направляючи справу на новий розгляд, касаційна інстанція вказала на необхідність для правильного вирішення даного спору встановлення обставин щодо створення спірного майна певною особою, зокрема, наявності чи відсутності в позивача певних прав на спірні майно та їх порушення оспорюваним рішенням як підстави для задоволення позову.
При цьому касаційна інстанція зауважила про передчасність висновку щодо створення спірного майна саме позивачем, заснованого лише на дослідженні укладених позивачем і ТОВ "Паритет" договорів з третіми особами без дослідження фактичних обставин щодо сплати цими особами відповідних коштів у зв'язку з будівництвом спірних об'єктів, придбанням матеріалів тощо.
Всупереч вимогам ст. 11112 ГПК України суд першої інстанції проігнорував зазначені вказівки та при новому розгляді справи вирішив спір, обмежившись дослідженням укладених між позивачем з ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_7 договорів підряду та складених на їх виконання актів, а також укладеного між ТОВ "Паритет" з ПП ОСОБА_8 договору підряду та складених на його виконання актів приймання-передачі робіт.
Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку про недоведеність ТОВ "Паритет" факту будівництва ним за власні кошти спірних об'єктів та доведеність таких обставин позивачем. Проте фактичні обставини щодо виконання сторонами відповідних договорів підряду, зокрема сплати відповідними особами певних коштів у зв'язку з будівництвом цих об'єктів, знову залишились поза увагою суду першої інстанції.
Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вищевказані договори та акти не є належними доказами будівництва позивачем спірних об'єктів за власні кошти, оскільки вони не підтверджені платіжними документами на оплату будівельних матеріалів, що використовувались для будівництва, та на оплату підрядних робіт за вказаними документами. При цьому як зазначено в постанові суду, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що таких платіжних документів не існує.
Звертаючись з касаційною скаргою, позивач доводить, що надані відповідачем докази не спростовують позицію позивача та не підтверджують факт збудування ним спірних об'єктів. Однак вказані доводи не підлягають прийняттю до уваги з огляду на встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність саме позивачем факту будівництва ним спірних об'єктів. А касатор не доводить наявність у матеріалах справи певних наданих ним доказів, які підтверджують факт сплати ним відповідних коштів у зв'язку саме з будівництвом спірних об'єктів, але не отримали належної правової оцінки судів.
Тобто при новому розгляді справи позивач не виконав встановленого ст. 33 ГПК України обов'язку щодо доведення своїх вимог та не скористався передбаченим ст. 22 ГПК України правом подання доказів, які підтверджують наявність у нього певних прав, що порушені оспорюваним рішенням. А відтак правові підстави для визнання недійсним цього рішення відсутні.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.01.11 у справі №13/140-О-09 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Г.Кравчук
Судді Г.Мачульський
А.Уліцький