ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2011 року Справа №18/244/11
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шевель О.В., судді Лакізи В.В., судді Пуль О.А.,
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю:
прокурора –не з’явився,
ініціюючого кредитора –Дубовик В.А. (дов. №14/20-35-11 від 11.01.2011р.),
боржника – Храпач О.С. (дов. б/н від 07.08.2009р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка» (вх.№967 П/2-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 року по справі №18/244/11,
за заявою Прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгролізинг», м.Полтава,
до Відкритого акціонерного товариства «Зіньківська сільгосптехніка», м. Зіньків, Полтавська область,
про визнання банкрутом, -
встановила:
25.01.2011р. Прокурор Київського району міста Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгроізинг»звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення в порядку ст.ст. 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Зіньківська сільгосптехніка»з підстав неплатоспроможності боржника та зазначив, що безспірні грошові вимоги кредитора - ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»до боржника складають 417980,95 грн. (а.с.3-8)
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.01.2011р., за заявою Прокурора Київського району міста Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгроізинг»було порушено провадження у справі №18/244/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Зіньківська сільгосптехніка», справу призначено до розгляду в підготовче засідання на 15.02.2011р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», припинено нарахування неустойки (штрафу, пені) процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника. (а.с. 1)
Ухвалою від 15.02.2011 року господарський суд Полтавської області по справі №18/244/11(суддя Паламарчук В.В., за результатами підготовчого засідання, ухвалив:
- визнати вимоги ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»в сумі 416059,48 грн. основного боргу;
- зобов’язати ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»в десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка», докази публікації оголошення представити суду до 28.02.2011р.;
- ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Куценка Володимира Миколайовича (ліцензіяНОМЕР_1від 28.12.2010р.);
- розпоряднику майна Куценку В.М. скласти реєстр вимог кредиторів та представити його суду до 25.04.2011р.;
- попереднє засідання суду призначити на 12.05.2011р. на 10 год.00 хв.;
- зобов’язати розпорядника майна скликати та провести збори кредиторів, які мають відбутися до 25.05.2011р. за місцем знаходження боржника. Протокол зборів представити суду;
- засідання суду, на якому має бути винесена ухвала суду про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом, призначити на 09.08.2011р на 09 год.00 хв.( а.с.45-а.с.46).
Боржник, ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка», з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень апеляційних вимог, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 року по справі №18/244/11 скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом було відкрито провадження у справі про банкрутство за відсутності заяви кредитора боржника - ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг», за заявою особи, яка не являється кредитором нашого підприємства, а саме –прокурора Київського району м. Полтава, який, на думку апелянта, не мав права звертатись до суду із такою заявою, що є порушенням ст.ст. 1, 2 ГПК України та статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Також, апелянт вважає, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до складу грошових зобов'язань боржника, визначених на дату подання заяви до господарського суду, можуть враховуватись лише вимоги в частині стягнутої з боржника за рішенням господарського суду Полтавської області від 27.01.2009р. по справі №5/20-14/455-8/100 суми основного боргу у розмірі 32912,01 грн., оскільки залишок суми, стягнутої за вищезазначеним судовим рішенням, становить: пеня у розмірі 1921,47 грн., та суми нарахованих штрафних санкцій, які складаються із 299000,00 грн. вартості об'єкта лізингу та 84147,47 грн. суми щорічної надбавки, які відповідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не зараховуються до складу грошових зобов'язань боржника, визначених на дату подання заяви до господарського суду.
Відповідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Апелянт вказує, що сума безспірних грошових зобов’язань боржника перед ВАТ НАК «Украгролізинг»менша за 300 мінімальних заробітних плат, в зв’язку з чим, апелянт вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх, передбачених законом, підстав для підтвердження ознак неплатоспроможності боржника, необхідних для продовження провадження у справі про банкрутство і визнання вимог кредитора ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»в сумі 416059,48грн., введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядника майна та призначення попереднього засідання суду.
Кредитор - ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»надало відзив на апеляційну скаргу (вх.. №2706 від 14.03.2011р.), в якому зазначило, що ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.02.2011р. по справі №18/244/11 вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
В обґрунтування своєї позиції по справі кредитор - ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»посилається на те, що, на його думку, прокурор, представляючи інтереси держави в господарському суді, має право звертатись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство. ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку, що безспірні грошові вимоги до боржника складають 416059,48 грн., що перевищує розмір 300 мінімальних заробітних плат та не були задоволенні боржником протягом більше трьох місяців.
Прокурор письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 14.03.2011р. представник боржника заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неявкою у судове засідання прокурора та неможливістю розгляду справи за його відсутності.
Розглянувши усне клопотання представника боржника, заслухавши думку представника кредитора - ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг», який заперечував проти відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що усне клопотання представника боржника не підлягає задоволенню з огляду на наступне. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах встановлених строків розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема, у випадку нез’явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Колегія суддів зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів вважає, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду справи у даному судовому засіданні. Крім того, колегія суддів зважає на те, що прокурор був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористався наданим йому процесуальним правом брати участь у судовому засіданні. Також, колегія суддів приймає до уваги той факт, що згідно ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у даному судовому засіданні за відсутності прокурора.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників кредитора та боржника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Колегія суддів зазначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (ст.ст. 2, 4-1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України), про що також зазначено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство».
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Таким чином, колегія суддів вказує, що прокурор та його заступник, з метою захисту інтересів держави, може звернутися до господарського суду не лише з позовною заявою, а й з заявою про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №3-рп99 від 08.04.1999 р., прокурор або його заступник подають позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами Державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств. За даних обставин коли порушені матеріальні інтереси держави (неповернення коштів до Державного бюджету) та інші інтереси (здійснення загальнодержавних економічних дій, програм) на прокуратуру, згідно ст. 121 Конституції України покладається представництво інтересів держави в суді.
Як вбачається з заяви Прокурора Київського району міста Полтави про порушення справи про банкрутство ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка», та підтверджується матеріалами справи, ВАТ НАК «Украгролізинг»утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2001р. №354, та згідно Згідно п. 2, 19 Статуту ВАТ НАК «Украгролізинг», засновником ВАТ НАК «Украгролізинг»(далі - Компанія) є держава в особі Кабінету Міністрів України, який здійснює стосовно Компанії повноваження з управління корпоративними правами. Згідно з п. 35 Статуту Компанії, 100% акцій НАК «Украгролізинг»належать її засновнику, тобто державі в особі Кабінету Міністрів України. Відповідно до п. 59 Статуту Компанії, у період до проведення перших загальних зборів акціонерів, які скликаються на підставі прийняття рішення про приватизацію майна Компанії, повноваження вищого її органу управління (за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів) здійснює наглядова рада або правління Компанії. Рішення з питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, у такий період приймає Кабінет Міністрів України. (а.с. 12-17)
Згідно п.4 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.
Пунктом 6 Статуту Компанії визначено, що Компанія утворена з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробникам на умовах лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання, надання виробничих послуг організації технічного сервісу.
Тобто, Статутом Компанії визначені мета діяльності, завдання, обов'язки, функції ВАТ НАК «Украгролізинг»в яких конкретизуються певні завдання, обов'язки, функції Кабінету Міністрів України, які виконуються ВАТ НАК «Украгролізинг»від імені Кабінету Міністрів України і здійснення яких повністю співпадають з інтересами держави.
Таким чином, органом, уповноваженим Державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання держава, органи державної влади, в тому числі Кабінет Міністрів України, не є суб'єктами господарювання.
Господарська компетенція Кабінету Міністрів України у даних спірних правовідносинах здійснюється через ВАТ НАК «Украгролізинг»і зокрема, через Полтавську філію НАК «Украгролізинг», яка згідно п. 31.4. Положення про Полтавську філію НАК «Украгролізинг»є відособленим госпрозрахунковим структурним підрозділом НАК «Украгролізинг»і має право виступати позивачем та відповідачем в судах, що також підтверджується виданим дорученням. (а.с. 19-22).
Як зазначено в заяві прокурора, підставою звернення Прокурора Київського району міста Полтави з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка»є неплатоспроможності боржника, а саме –неспроможність боржника задовольнити грошові вимоги кредитора –ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгролізинг».
Колегія суддів зазначає, що порушення (невиконання) боржником зобов’язань перед НАК «Украгролізинг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгролізинг», порушує інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України, який є засновником Компанії, оскільки від фінансово-господарських результатів роботи Компанії залежить розмір надходжень до державного бюджету, та, відповідно, стан виконання державної політики в агропромисловій сфері.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Прокурор Київського району міста Полтави, законно та обґрунтовано, з метою захисту інтересів держави, в інтересах держави, в особі НАК «Украгролізинг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгролізинг»звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка». Твердження ж апелянта про те, що прокурор не мав права звертатись до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство є безпідставними.
Стосовно посилань апелянта на відсутність заяви кредитора боржника - ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг», колегія суддів зазначає, що НАК «Украгролізинг»в особі відособленого підрозділу Полтавської Філії НАК «Украгролізинг», яка є кредитором ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка»(боржника), що не заперечується і самим боржником, набула статусу сторони у справі про банкрутство, а саме - кредитора, в зв'язку з поданням прокурором заяви про порушення справи про банкрутство.
Що стосується посилань апелянта на те, що господарський суд Полтавської області оскаржуваною ухвалою неправомірно визнав вимоги ВАТ НАК «Украгролізинг»в особі відособленого структурного підрозділу Полтавської філії НАК «Украгролізинг»в сумі 416059,48 грн. основного боргу, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Судова колегія зазначає, що при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство необхідно брати до уваги, що вимоги кредиторів мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями слід враховувати, що згідно абз. 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
Абзацем 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»також передбачено що, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
За змістом ч. З ст. 6 та ч. 1 і 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Згідно абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»безспірні вимоги кредиторів –це вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 р. по справі №5/20-14/455-8/100 позовні вимоги Прокурора Київського району м. Полтави в інтересах держави в особі НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»задоволені повністю, стягнуто з ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка»на користь НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»32912,01 грн. основного боргу, 1921,47 грн. пені, 299000,00 грн. вартості об’єкта лізингу, 84147,47 грн. щорічної надбавки. (а.с. 25-31)
11.11.2009р. по справі №5/20-14/455-8/100 господарським судом Полтавської області був виданий відповідний наказ про стягнення з ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка»на користь НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»32912,01 грн. основного боргу, 1921,47 грн. пені, 299000,00 грн. вартості об’єкта лізингу, 84147,47грн. щорічної надбавки. (а.с. 32)
Постановою Відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції від 10.12.2009р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області №5/20-14/455-8/100 від 11.11.2009р. (а.с.33)
Як свідчать матеріали справи та підтверджується листом ВДВС Зінківського РУЮ №712 від 10.02.2011р. (а.с. 42) заборгованість ВАТ «Зіньківська сільгосптехніка»перед кредитором - НАК «Украгролізинг»в особі Полтавської філії НАК «Украгролізинг»в сумі 417980,95 грн. не погашена.
Кредиторські вимоги до боржника в сумі 417980,95 грн. складаються з 32912,01 грн. основного боргу, 1921,47 грн. пені, 299000,00 грн. вартості об’єкта лізингу, 84147,47 грн. щорічної надбавки.
З огляду на приписи абз. 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до грошових зобов’язань боржника не зараховується 1921,47 грн. пені. Вказана заборгованість боржника по пені буде врахована судом окремо та внесена до шостої черги при затверджені реєстру вимог кредиторів. В зв’язку з чим грошові зобов’язання боржника складають 416059,48грн.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, що 299000,00 грн. вартості об’єкта лізингу, 84147,47 грн. щорічної надбавки є штрафними санкціями, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено поняття неустойки (штрафу, пені). Так згідно названої статті неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів вказує, що ні з рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009р. по справі №5/20-14/455-8/100, ні з договору лізингу сільськогосподарської техніка №152/л від 05.03.1999р., за яким у боржника перед кредитором виникла заборгованість, не вбачається, що 299000,00 грн. вартості об’єкта лізингу, 84147,47 грн. щорічної надбавки є штрафними санкціями.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визначив, що розмір грошових зобов’язань боржника перед кредитором становить 416059,48 грн.
Згідно ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011рік», мінімальний розмір заробітної плати з 1.01.2011р. складає 941 грн., тобто 300 мінімальних заробітних плат складає 282300 грн.
Таким чином, кредиторські вимоги до боржника в сумі 416059,48 є безспірними, складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, не були задоволені боржником протягом більше трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, та законно та обґрунтовано були визнанні господарським судом Харківської області.
З огляду на викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Зіньківська сільгосптехніка»залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.02.2011р. по справі №18/244/11 залишити без змін.
Справу №18/244/11 направити до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Лакіза В.В.
Суддя Пуль О.А.
Повний текст постанови підписано 18.03.2011р.