ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.                                                           Справа № 5023/007/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д. , суддя  Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Янишен В.П.

1го відповідача - ОСОБА_2

2го відповідача - не з'явився,

третьої особи - Малахатко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 869 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 02.02.11 року у справі № 5023/007/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Семагро", м. Харків,

до  

1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Аматор-Агро", м. Харків,

про визнання недійсним договору оренди,

встановила:

          04.01.2011р. позивач ТОВ «Семагро»звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача-1 ФОП ОСОБА_3 та відповідача-2 ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди чистини комплексу по переробці зернових, бобових олійних та інших сільськогосподарських культур від 30.09.2009р. №04, укладеного між позивачем та відповідачами. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.16, ч.5 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, стверджує, що спірний договір є фіктивним оскільки він укладений відносно майна, яке вже перебувало в оренді на підставі інших договорів (від 01.04.2008р. №1 та №2), укладених між тими ж сторонами.          

          Рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2011р. у справі      № 5023/0077/11 (суддя Бринцев О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

          ТОВ «Семагро» з цим рішенням  не погодилося,  вважає його незаконним і необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким спірний договір визнати недійсним.

          Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

          Одноособовий представник першого відповідача та третьої особи у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

          Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. У відзиві апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

          Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, що прибули в судове засідання, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному належить розташований за адресою АДРЕСА_1 цілісний майновий комплекс по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур. Комплекс складається з будівлі критого току літ. «Г»загальною площею 3 501,0 кв.м.; будівлі вагової літ. «А»загальною площею 34,5 кв.м.; будівлі арочного складу літ. «Б»загальною площею 515,6 кв.м.; будівлі складу літ. «В, в, в1»загальною площею 1 581,8 кв.м.; будівлі зерносушарки, зерносушарки ДСП-50 літ. «Д, д, д1»загальною площею 142,6 кв.м.; будівлі складу літ. «Е»загальною площею 350,8 кв.м.; навісу літ. «Н»; огорожі № 4; ЗАВ літ. «Ж»; будівлі насосної станції літ. «К»; насосної літ. «Л»; туалету літ. «Т»; загрузочного бункеру літ. «Ж». Право власності належить відповідачу-1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.2007р. №2693 (т. І а.с. 31-33), відповідачу-2 –на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частки цілісного майнового комплексу від 14.03.2008 р. укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

01.04.2008 р. між відповідачем-1 ФОП ОСОБА_3 та відповідачем-2 ФОП ОСОБА_4 з одного боку та позивачем ТОВ «Семагро» з другого боку був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна №1 (т.І а.с. 17-20).

Крім того, 01.04.2008 р. між відповідачем-1 ФОП ОСОБА_3 та відповідачем-2 ФОП ОСОБА_4 з одного боку та третьою особою ТОВ «Аматор-Агро»з другого боку був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна №2 (т.І а.с. 13-16).

Вказані договори від 01.04.2008 р № 1 та № 2 укладено строком на 35 місяців за сплатою орендної плати у розмірі 6000,00 грн. на місяць, з яких орендарі сплачують 3000,00 грн. кожному орендодавцю щомісячно. Згідно актів приймання-передачі від 01.04.2008 р. кожен з орендарів отримав у користування 1/2 частку цілісного майнового комплексу (будівля критого току літ. «Г»загальною площею 3 501,0 кв.м.; будівля вагової літ. «А»загальною площею 34,5 кв.м.; будівля арочного складу літ. «Б»загальною площею 515,6 кв.м.; будівля складу літ. «В, в, в1»загальною площею 1 581,8 кв.м.; будівля зерносушарки, зерносушарка ДСП-50 літ. «Д, д, д1»загальною площею 142,6 кв.м.; будівля складу літ. «Е»загальною площею 350,8 кв.м.; ЗАВ, БЦС-50, загрузочний бункер літ «Ж»).

30.12.2008 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 з одного боку та позивачем ТОВ «Семагро»з другого боку був укладений  договір оренди частини цілісного майнового комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур № 01 (т.І а.с. 79-83). За цим договором від 30.12.2008 р. №01 відповідачі передали, а позивач отримав в оренду таке майно цілісного майнового комплексу: частина площею 3001,0 кв.м. будівлі критого току літ. «Г»загальною площею 3501,0 кв.м.; будівля арочного складу літ. «Б»загальною площею 515,6 кв.м.; частина площею 17,0 кв.м. будівлі вагової літ. «А»загальною площею 34,5 кв.м.; будівлі складу літ. «Е»загальною площею 350,8 кв.м. Відповідно до умов договору № 01 від 30.12.2008 р. розмір орендної плати позивача збільшився та становив 19500,00 грн. на місяць, з яких кожному з відповідачів належить сплачувати 9750,00 грн. Строк оренди становив 30 місяців з моменту прийняття орендарем майна за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі майна в оренду було складено 30.12.2008р. (т.І а.с. 82).

Також 30.12.2008 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 з одного боку та третьою особою ТОВ «Аматор-Агро»з другого боку був укладений  договір оренди частини цілісного майнового комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур №02 (т.І а.с. 112-117). За цим договором від 30.12.2008 р. № 02 відповідачі передали, третя особа отримала в оренду таке майно цілісного майнового комплексу: частина площею 500,0 кв.м. будівлі критого току літ. «Г»загальною площею 3 501,0 кв.м.; будівля складу літ. «В, в, в1»загальною площею 1 581,8 кв.м.; частина площею 17,0 кв.м. будівлі вагової літ. «А»загальною площею 34,5 кв.м.; будівля насосної станції літ. «К»; насосна літ. «Л»; завантажуючий бункер літ. «Ж», ЗАВ літ. «Ж»; зерново очисна машина БЦС-50; зерново очисна машина ОС-45; зерново очисна машина ПЕТКУС 531; зерновий навантажувач КПШ; зерновий навантажувач ЗМ-60; автомобіль ЗИЛ-130, самоскид; конвеєр стрічковий. Відповідно до умов договору № 02 від 30.12.2008 р. розмір орендної плати третьої особи збільшився та становив 10500,00 грн. на місяць, з яких кожному з відповідачів належить сплачувати 5250,00,00 грн. Строк оренди становив 30 місяців з моменту прийняття орендарем майна за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі майна в оренду було складено 30.12.2008р.(т.І а.с. 116).

30.09.2009р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 з одного боку та третьою особою ТОВ «Аматор-Агро»з другого боку був укладений  договір оренди частини цілісного майнового комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур №03 (т.І а.с. 120-123). За договором оренди від 30.09.2009 р. №03 в користування третій особі було надано таке майно цілісного майнового комплексу: частина площею 2000,0 кв.м. будівлі критого току літ. «Г»загальною площею 3501,0 кв.м.; будівля складу літ. «Е»загальною площею 350,8 кв.м.; частина площею 17,0 кв.м. будівлі вагової літ. «А»загальною площею 34,5 кв.м.; будівля насосної станції літ. «К», насосна літ. «Л»; завантажуючий бункер літ. «Ж», ЗАВ літ. «Ж»; зерново очисна машина БЦС-50; зерново очисна машина ОС-45; зерново очисна машина ПЕТКУС 531; зерновий навантажувач КПШ; зерновий навантажувач ЗМ-60; конвеєр стрічковий. Відповідно до умов договору № 03 від 30.09.2009 р. розмір орендної плати третьої особи залишився незмінним. Строк оренди становить 12 місяців з моменту прийняття орендарем майна за актом приймання-передачі. Пунктом 4.2 договору було передбачено можливість пролонгації строку оренди. Акт приймання-передачі майна в оренду було складено 30.09.2009 р. (т.І а.с. 124).

Так само 30.09.2009р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 з одного боку та позивачем ТОВ «Семагро»з другого боку був укладений спірний договір оренди частини цілісного майнового комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур №04 (т.І а.с. 10-12). За умовами спірного договору оренди від 30.09.2009р. №04 в користування позивачу було надано таке майно цілісного майнового комплексу: частина площею 1500,0 кв.м. будівлі складу загальною площею 3501,0 кв.м.; будівля арочного складу площею 515,6 кв.м.; частина площею 17,0 кв.м. будівлі вагової загальною площею 34,5 кв.м.; будівля складу загальною площею 1581,8 кв.м. Відповідно до умов договору № 04 від 30.09.2009 р. розмір орендної плати позивача залишився незмінним. Строк оренди становить 12 місяців з моменту прийняття орендарем майна за актом приймання-передачі. Пунктом 4.2 договору було передбачено можливість пролонгації строку оренди. Акт приймання-передачі майна в оренду було складено 30.09.2009 р.

Враховуючи, що майно, що є предметом договору від 30.09.2009 року на дату його укладення вже юридично і фактично перебувало в оренді (у володінні та користуванні позивача та третьої особи) і його ні юридично, ні фактично не можна передати в оренду ще раз, на думку позивача, договір оренди 30.09.2009 року укладений з порушенням положень частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У відповідності до ч.5 ст. 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч.1 ст. 234 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в п.7 Постанови від 06.11.2009р.N9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” роз’яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків  недійсності, передбачених законом. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його  недійсності, а не для визнання  правочину недійсним.

Колегія суддів не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що укладаючи кожну наступну пару договорів (від 30.12.2008р. 30.09.2009р.) сторони тим самим припиняли дію попередніх договорів, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного  зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Колегія суддів зазначає, що зі змісту вказаної норми вбачається, що новація - є угодою сторін про те, що первісне зобов"язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язання. Таким чином, для того, щоб новація відбулась, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що діяло та заміну його новим зобов'язанням.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 15.04.2010 року по справі № 10/407/09; від 05.10.2010 року по справі № 2-19/1390.1-2009; від 09.06.2010 року по справі 13/40-799.

З матеріалів справи та пояснень сторін не вбачається того, що сторонами у справі укладалась угода про припинення зобов'язання за договором оренди №1 від 01.04.2008 року і заміну його новим зобов'язанням за договором від 30.09.2009 року - спірним договором.

Колегія суддів не погоджується із посиланням місцевого господарського суду на пункт 9.3. спірного договору, як на підтвердження новації, оскільки в пункті 9.2. спірного договору сторони обумовили, що після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються Договору, втрачають юридичну силу. Таким чином, колегія суддів вважає, що вказаний пункт договору не можу бути підтвердженням припинення зобов'язання у за домовленістю сторін про заміну первісного  зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), оскільки в цьому пункті не вказано про заміну зобов'язання, що існувало, на нове зобов'язання. Крім того, як вбачається зі змісту самого пункту 9.3, його положення стосуються лише спірного договору, що в свою чергу свідчить про те, що положення пункту 9.3. договору жодним чином не стосуються існуючих на момент підписання спірного договору взаємовідносин між сторонами з питань не пов'язаних з укладенням договору від 30.09.2009 року (спірного договору).

Колегія суддів, також, не погоджується із юридичною оцінкою місцевим господарським судом фактів відсутність підписання актів про повернення майна з оренди за договорами від 01.04.2008р. від 30.12.2008р. перед укладенням договору від 30.09.2009р.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної  споруди (їх  окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення   строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом   (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що  У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що   сторони дійсно мали намір на виконання спірного договору оренди від 30.09.2009р. №04 і навіть частково його виконували, що підтверджується актом від 30.09.2009р. приймання-передачі до договору оренди частини цілісного майнового комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур від 30.09.2009р. №04, з якого вбачається, що відповідачі передали, а позивач прийняв у строкове користування відповідну частину цілісного майнового комплексу (т.І а.с.89).

сторони дійсно мали намір на виконання спірного договору оренди від 30.09.2009р. №04 і навіть частково його виконували, що підтверджується актом від 30.09.2009р. приймання-передачі до договору оренди частини цілісного майнового комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур від 30.09.2009р. №04, з якого вбачається, що відповідачі передали, а позивач прийняв у строкове користування відповідну частину цілісного майнового комплексу (т.І а.с.89).

Враховуючи вищевикладені обставини та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що сторонами 01.04.2008 року було укладено договір оренди № 1 строком до 01.03.2011 року. Також, 01.04.2008 року за актом приймання-передачі орендарю передано відповідне майно у володіння та корустування. В матеріалах справи відсутні докази того, що вказане майно було передано орендодавцям - акти приймання передачі майна (повернення майна) в матеріалах справи відсутні. Вказане дає підстави вважати, що укладаючи 30.09.2009 року спірний договір сторони розуміли, що цей договір не спрамований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Підписуючи 30.09.2009 року акт приймання передачі до спірного договору, сторони розуміли, що майно не передається, оскільки відсутній факт повернення орендованого майна за попереднім договором.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив  справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні  відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені  обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом  обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку  всіх доказів.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, обставини, які господарський суд визнав встановленими - не доведені, у зв"язку з чим, це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

                              Апеляційну скаргу задовольнити.

                              Рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2011 року скасувати.

                              Постановити нове рішення.

                              Позов задовольнити.

                              Визнати договір оренди частини комплексу по переробці зернових, бобових, олійних та інших сільськогосподарських культур №04 укладений 30.09.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СЕМАРГО" з однієї сторони та фізичними особами підприємцями ОСОБА_4 і ОСОБА_3 недійсним.

                              Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.

Суддя                                                                                           Білоконь Н. Д.  

Суддя                                                                                           Терещенко О.І.  

Повний текст постанови підписано 21.03.2011 року