КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.03.2011                                                                                           № 6/487

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Маляренка  А.В.

 суддів:            Зеленін  В.О.

          Дикунська  С.Я.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.11.2010 р.);

 від відповідача - Литвиненко А.В. (дов. № 3/3432 від 01.09.2010 р.);

 від третьої особи-1-не з’явився;

від третьої особи-2-не з’явився;

від третьої особи- 3-не з’явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.12.2010

 у справі № 6/487 (Ковтун С.А. .....)

 за позовом                               Приватного підприємства "Даско"

 до                                                   Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал"

 третя особа позивача           Скоробагатов Мстислав Петрович  

 третя особа відповідача           Відділ Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві

          Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2

 про                                                   визнання виконавчогоинапиту нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

 У жовтні 2010 р. Приватне підприємство „Даско” звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, треті особи Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в місті Києві, Приватний нотаріус Донецького нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису № 2188 від 31.03.2010 р. нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

             Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено повністю; визнано виконавчий напис, вчинений 31.03.2010 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2188, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на нежитлове приміщення: будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. А, загальною площею 1881,60 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству „Даско” таким, що не підлягає виконанню.

             Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

             Відповідач зазначає, що 16.04.2009 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 2330 про звернення стягнення на нежитлове приміщення (будівля адміністративно – побутового корпус (літера А), загальною площею 1881.60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), що належить на праві власності ПП „Даско”. Згідно виконавчого напису сума заборгованості, що підлягала стягненню з ПП „Даско” склала 3 211 744,53 грн. ( в еквіваленті 416 889,90 доларів США). Вказаний напис було пред’явлено до виконання  відділу  державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

           Відповідач посилається на п. 9.13 Розділу 9 „Заключні положення” Кредитного договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання грошових зобов’язань за даним договором. Даний договір діє до повного погашення заборгованості.

           Після закінчення строку дії кредитного договору ОСОБА_3. не повернув відсотки за кредитним договором та пеню за несплачені кошти, а кошти в свою чергу продовжували нараховуватись. Крім того, за період перебування виконавчого напису на виконанні у відділі виконавчої служби розмір несплачених відсотків за користування кредитом та пені за несплату відсотків збільшився. На підставі вказаного відповідач відізвав виконавчий напис з відділу виконавчої служби з метою перерахунку заборгованості та вчинення іншого виконавчого напису, а саме було здійснено виконавчий напис № 2188 від 31.03.2010 р.

          Виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 2330 від 16.04.2009 р. було закінчено за заявою відповідача, а повторне пред’явлення виконавчого напису № 2330 не може бути здійснене.

          Відповідач зазначає, що виконавчий напис № 2188 було пред’явлено до виконання  відділу виконавчої служби, за яким розмір заборгованості складає 4 515 829 грн. ( в еквіваленті 478 400,11 доларів США).

          Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.  

          Представник третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-3 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленні, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 17.01.2011 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали від 21.02.2011 р. про відкладення розгляду апеляційної скарги з відміткою про відправку документів. Неявка представників не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.

 Дослідивши всі докази по справі, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.

             З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Синтез” (банком) та ОСОБА_3  (позичальником) було укладено договір кредитної лінії № 300107/4.

             Відповідно до п. 1.2 укладеного договору  ліміт заборгованості за кредитною лінією складає 400 000 доларів США.

             Згідно п.п. 1.3-1.4 договору від 30.01.2007 р. строк дії кредитної лінії з 30.01.2007 р. по 29.01.2009 р. За користування кредитною лінією позичальник сплачує 16 відсотків річних.

             Встановлено, що 05.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Синтез” (іпотекодержатель) та Приватним підприємством „Даско” (іпотекодавцем)  було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., реєстраційний № 296.

              Як передбачено п. 1.1 договору іпотеки цей договір забезпечує виконання позичальником зобов’язань перед іпотекодержателем, що виникають із договору кредитної лінії № 300107/4 від 30.01.2007 р., а також усіх додаткових угод до нього, інших договорів, які є невід’ємною частиною кредитного договору, укладеного між позичальником та іпотекодержателем, за умовами якого позичальник зобов’язується перед іпотекодержателем повернути надані йому кредитні кошти в сумі 400 000 доларів США, сплатити відсотки за його користування в розмірі 16 відсотків річних та в строки, передбачені кредитним договором, а також неустойку та інші штрафні санкції.

              Відповідно до п. 1.5 укладного договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлове приміщення - будівля адміністративно-побутового корпусу літ. А, загальною площею 1881,60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності іпотекодавцю.

              Згідно п. 4.1 договору від 05.02.2007 р. іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків (сум комісійної винагороди); або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

            Як передбачено п.п. 4.2 та 4.2.2 договору іпотекодержатель з метою звернення стягнення на предмет іпотеки може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

            Доказами в матеріалах справи підтверджується невиконання позичальником у передбачений  договором кредиту зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та пені.

            Як вбачається, що 26.02.2008 р. між акціонерним банком „Синтез” та Відкритим акціонерним товариством „Акціонерно-комерційним банком „Капітал” було укладено договір відступлення права вимоги.

            Відповідно до п. 1.1 - 1.2 договору відступлення від 26.02.2008 р. кредитор набуває право вимоги за договором іпотеки, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки.

            Встановлено, що 26.12.2008 р. іпотекодавцю було направлено повідомлення № 2788/04 стосовно укладення договору відступлення.

            Пізніше, 04.03.2009 р. кредитор звернувся до позичальника та іпотекодавця з вимогою № 3/910 про погашення основного зобов’язання на суму 411 200,01 доларів США та попередив про вчинення виконавчого напису в разі несплати.

            Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.04.2009 р. було вчинено виконавчий напис № 2330, за вказаним написом було запропоновано звернути стягнення на нежитлове приміщення: будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. А, загальною площею 1881,60 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству „Даско”.

            За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежитлового приміщення, запропоновано задовольнити вимоги відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційним банком „Капітал” в розмірі 416 889,90 доларів США та 1 700 грн., в тому числі: 400 000 доларів США загального боргу, 16 889,90 доларів США заборгованість по відсотках, 1 700 грн. за вчинення нотаріальних дій. Встановлено строк, за який проводиться стягнення, а саме з 26.12.2008 р. по 16.04.2009 р.

            Вбачається, що виконавчий напис № 2330 було пред’явлено до виконання відділу виконавчої служби, але в подальшому було повернуто без виконання, оскільки за заявою відповідача було відізвано виконавчий напис.

            Встановлено, що 16.02.2010 р. відповідач звернувся до позичальника та іпотекодавця з вимогою № 20/545 про погашення основного зобов’язання на суму 471 111,22 доларів США та попередив про вчинення виконавчого напису в разі несплати. Вказане повідомлення-вимога залишилося без задоволення. 18.03.2010 р. та 29.03.2010 р. кредитор звернувся до нотаріуса з листами № 3/1078 та 3/1244 про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки та звернення стягнення на іпотеку.

            Пізніше, 31.03.2010 р. нотаріусом оформлено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2188, на підставі якого запропоновано звернути стягнення на нежитлове приміщення: будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. А, загальною площею 1881,60 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству „Даско”, на підставі договору іпотеки, та договору відступлення передані в іпотеку Відкритому акціонерному товариству „Акціонерно-комерційним банком „Капітал”.

             За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежитлового приміщення, запропоновано задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційним банком „Капітал” в розмірі 478 400 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить  4 515 829 грн., в тому числі: 400 000 доларів США загального боргу, 78 400,11 доларів США заборгованість по відсотках,  722 608,13 грн. пені та 1 900 грн. за вчинення нотаріальних дій. Встановлено строк, за який проводиться стягнення, з 26.12.2008 р. по 28.03.2010 р.

             Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що виконавчий напис вчинено з  пропуском строку, протягом якого виконавчий напис міг бути вчинений, а також без вжиття нотаріусом встановлених чинним законодавством дій щодо визначення безспірності сум грошових вимог.

             Відповідач зазначає, що виконавчий напис від 16.04.2009 р. пред’явлено до виконання до відповідного відділу Державної виконавчої служби України. Відповідно до п. 9.13 Розділу 9 „Заключні положення” Кредитного договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання грошових зобов’язань за даним договором. Даний договір діє до повного погашення заборгованості.

             Відповідач стверджує, що після закінчення строку на який надався кредит ОСОБА_3., останній, кредит, відсотки за кредитним договором та пеню за несплачені кошти не повернув, а кошти в свою чергу продовжували нараховуватись. Крім того, за період перебування виконавчого напису на виконанні у відділі виконавчої служби розмір несплачених відсотків за користування кредитом та пені за несплату відсотків збільшився. На підставі вказаного було відізвано виконавчий напис з відділу виконавчої служби з метою перерахунку заборгованості та вчинення іншого виконавчого напису, а саме було здійснено виконавчий напис № 2188 від 31.03.2010 р.

            Виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 2330 від 16.04.2009 р. було закінчено за заявою відповідача, а повторне пред’явлення виконавчого напису № 2330 не може бути здійснене. Виконавчий напис № 2188 було пред’явлено до виконання відділу виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, за яким розмір заборгованості складає 4 515 829 грн.

            Встановлено, що відділом виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було здійснено продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах, як підтверджується протоколом № 0-11013 прилюдних торгів по реалізації майна, переможцем торгів визнано відповідача. Крім того, на підставі вказаного протоколу, державним виконавцем було складено акт від 14.09.2010 р. про реалізацію майна.

           Необхідно зазначити, що 16.09.2010 р. державним виконавцем було виконано виконавчий документ, що підтверджується винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження. Також, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про отримання свідоцтва на право власності на придбане майно, яке було отримано відповідачем 24.09.2010 р.

           Крім того, відповідач посилається на той факт, що стягнення за виконавчим написом від 16.04.2009 р. проводилось відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, але жодних коштів, за вказаним виконавчим написом стягнуто з позивача не було, оскільки дане підтверджується вчиненим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 виконавчим написом № 2188, за яким і було здійснено реалізацію предмету іпотеки.

            Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував доводи останнього стосовно строку, протягом якого він має право звернутись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

            Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

              Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

             Як передбачено ст. 88 Закону України „Про нотаріат” виконавчий напис нотаріусом вчиняється за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

             Відповідно до ст. 90 Закону України „Про нотаріат” виконавчий напис нотаріуса має статус виконавчого документа, який підлягає примусовому виконанню, стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

             Таким чином, твердження суду першої інстанції про те, що відповідачем було порушено ст. 88 Закону України „Про нотаріат” спростовуються тим, що з дня виникнення права вимоги у правовідносинах між відповідачем та ОСОБА_3. минуло не більше трьох років.

             Крім того, відповідачем належним чином обґрунтовано та документально доведено порушення його прав, а позивачем в свою чергу не було спростовано доводів наведених відповідачем.

            Апеляційний господарський суд вважає, що вищезазначене в повній мірі спростовує висновок суду першої інстанції відносно того, що відповідач не надав належних доказів, що підтверджують той факт, що виконавчий напис № 2188 підлягає виконанню.

            З урахуванням зазначеного та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені позову.

            Відповідно до ст. 33 ГПК України апеляційний господарський суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки ним не було враховано надані відповідачем докази та пояснення, які є достатніми для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, який підлягає виконанню.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 103 ГПК  України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

           Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”  задовольнити.

           Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. по справі № 6/487 скасувати.

           В позові Приватного підприємства „Даско” відмовити повністю.

           Стягнути з Приватного підприємства „Даско (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, код 30187543) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, код 13486837) 42 (сорок дві) гривні 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

           Справу № 6/487 повернути до Господарського суду міста Києва.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

           Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

 Головуючий суддя                                                                      Маляренко  А.В.

 Судді                                                                                          Зеленін  В.О.

                                                                                          Дикунська  С.Я.

 18.03.11 (відправлено)