КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2011 № 12/1444
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдеєв П.В.
Коршун Н.М.
За участю представників:
від прокуратури: Акаб Т.А. – старший прокурор відділу прокуратури м.Києва,
від позивача: представник не з’явився,
від відповідача: Шепіль О.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будищанської сільської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2010
у справі № 12/1444 (ОСОБА_4 .....)
за позовом Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області
до Будищанської сільської ради
про відшкодування шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, в розмірі 68166,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2010 року Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області звернувся з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної державі засміченням земельної ділянки, внаслідок утворення несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів на земельній ділянці площею 20049 м2, розташованій в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району, у розмірі 68166,60 грн. на підставі ст.ст.37,68,69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст.96,211 Земельного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, ст.20,36-1 Закону України „Про прокуратуру”.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2010р. у справі №12/1444 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Позивачем та прокуратурою не надано відзивів на апеляційну скаргу.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з’явився, повноважних представників своїх не направив. Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи випливає, що в ході здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за утриманням сільського сміттєзвалища Будищанської сільської ради за період 2008-2010 років, були виявлені порушення санітарних норм і правил експлуатації сміттєзвалища. За результатами перевірки головним санітарним лікарем Черкаського району Чередником В.М. була винесена постанова № 21 від 04.04.2008 року про тимчасову заборону експлуатації сільського сміттєзвалища (а. с. 8). З акту повторного санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту від 26.04.2010 року, вбачається, що вищевказана постанова про тимчасову заборону експлуатації сільського сміттєзвалища с. Будище не виконується, у зв'язку з чим головним державним санітарним лікарем Черкаського району були направлені матеріали перевірок Черкаському міжрайонному природоохоронному прокурору для подальшого прокурорського реагування (а. с. 9, 12).
Проведеною позивачем позаплановою перевіркою виявлено порушення відповідачем природоохоронного законодавства та встановлено, що на обстеженій території відповідача, в адміністративних межах Будищанської сільської ради Черкаського району знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, що привело до засмічення земельної ділянки загальною площею 20049 м2, висота твердих відходів 1,5 м, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель". За наслідками перевірки складено акт від 17.05.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення № 002518 від 17.05.2010 року стосовно сільського голови ОСОБА_6 та винесено припис № 138 від 18.05.2010 року про усунення вчинених правопорушень (а. с. 22-23, 68, 70).
Постановою позивача від 18.05.2010 року № 001959 ОСОБА_6 визнаний винним в тому, що будучи відповідальною посадовою особою відповідача, допустив відсутність ліміту на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, тобто правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 17 Закону України "Про відходи" , ст. 211 Земельного Кодексу України і на підставі ст.ст. 47, 48, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу (а.с.23).
Як вбачається з листа міськрайонного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області від 10.06.2010 року № 01-09/2308 (а.с.21) спірна земельна ділянка площею 2,0049 га обліковується за Будищенською сільською радою в тимчасовому користуванні під розміщення сміттєзвалища, згідно розробленого проекта відведення (для видалення відходів) в адмінмежах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту.
Із повідомлення першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 04.10.2010 року № 6061/04 слідує, що дозвіл та ліміт на розміщення відходів у 2010 році у відповідача відсутній (а. с. 69).
Відповідно до розрахунку позивача, проведеному у відповідності до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленою забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 04.04.2007 року № 149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689, розмір збитків складає 68166,60 грн. (а.с.13).
Згідно із ст.ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 211 Земельного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, зокрема - засміченням земель промисловими, побутовими та іншими відходами.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
В силу ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про відходи", ст. ст. 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до повноважень виконавчих органів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, вирішення питань розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, збирання транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів віднесено д( відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відході вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлень лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечу можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти мають використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Розрахунок розмірів відшкодування шкоди, яка заподіяна внаслідок засмічення землі, визначається Методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 04.04.2007 року № 149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689.
Колегією суддів перевіривши розрахунок розміру збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем прийшла до висновку, що він здійснений у відповідності до норм вищеназваного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, сторонами не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене та з урахуванням зібраних матеріалів справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Будищанської сільської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2010 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2010 року у справі №12/1444 залишити без змін.
3. Матеріали справи №12/1444 направити до Господарського суду Черкаської області.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдеєв П.В.
Коршун Н.М.
28.02.11 (відправлено)