КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2989/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кіхтенко Н.І.

Суддя-доповідач:  Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" лютого 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                                                                          Гром Л.М,

суддів:                                                                                                         Бужак Н.П., Ісаєнко Ю.А.,

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання донарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області з адмінпозовом до УПФУ у Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання донарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.12.2010 року, у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, адміністративний позов залишено без розгляду в частині зобов'язання відповідача виплатити соціальну допомогу за періоди з 01.01.2009 р. по 06.06.2010 р.

Постановою Корсунь –Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни.

ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.  

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Проте, апеляційна інстанція не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині стягнення державного мита з відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93 Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита.

Таким чином, судом першої інстанції неправомірно зобов’язано УПФУ в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області сплатити судові витрати, понесені позивачем, а, отже, вони підлягають компенсуванню за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення справи чи питання, але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині стягнення державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області –задовольнити частково.

Змінити постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь –Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання донарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. судового збору».

В решті постанову –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: