КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9057/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Гром Л.М.
суддів – Бужак Н.П.
Ісаєнко Ю.А.
при секретарі судового засідання – Губі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 000231506/0 від 11.05.2010р.
в с т а н о в и в:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов’язання скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004881503/0 від 23.04.2009р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2010. у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У судове засідання сторони не з’явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, судова колегія вважає, що доводи апеляції не обґрунтовані та не підлягають задоволенню на слідуючих підставах.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державної адміністрацією 23.11.09р. за №10701020000038119 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичною особи А01 №646765).
Ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 36843331.
Позивача взято на облік платника податків та зареєстровано, як платника податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номера 368433326550 (Свідоцтво № 100258582 про реєстрацію платника податку на додану вартість).
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (надалі - відповідач) проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс»(надалі - позивач).
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року № 0023/1506 від 30.04.2010 р. За наслідками виявленого порушення складено податкове повідомлення-рішення № 0000231506/0 від 11.05.2010 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 5 594 940 (за основним платежем 5 328 514 грн. і штрафні (фінансові) санкції 266 426 грн.).
Разом з тим, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства України в частині недотримання вимог пп.7.2.4. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження та несплати ПДВ в сумі 5 328 514 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами поданої позивачем податкової звітності з ПДВ та його взаємовідносин виявлено, що зазначеного контрагента з ІПН “353136711035” не існує. За даних підстав встановлено відхилення між задекларованим податковим кредитом позивача та задекларованими податковими зобов’язаннями постачальника і.п.н. 353136711035 на суму ПДВ 5 328 514 грн.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а підприємництво, відповідно до ст. 42 цього кодексу, це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.
П.п.7.2.1. Закону № 168 встановлює обов'язкові реквізити податкової накладної це:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної юридичної особи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник і ку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку на додану вартість у встановленому порядку.
Згідно пп.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон № 168) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
П.п. 7.2.6. Закону № 168 встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) порядку їх заповнення»від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. за №233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Разом з тим, у відповідності до п. 7.2.6 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1998 року № 168, з наступними змінами та доповненням (у подальшому Закон № 168), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит, згідно п.7.4 Закону № 168, визначається виходячи з договірної ціни та складається з сум податку сплаченого (нарахованого) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.
Згідно п.7.5 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (послуг).
Однак, податкова декларація з податку на додану вартість позивача за березень 2010 року складена з порушенням вимог Закону № 168 та Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання .
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) порядку їх заповнення»від 30.05.1997р. № 165.
Отже, якщо отримувач податкової накладної не перевіряє відповідність її нормам законодавства, він самостійно несе відповідальність за наслідки, що спричинить визнання її недійсною.
Відповідно до п.“а” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року, № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181) контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового кредиту.
Санкція за вчинене порушення позивачем передбачена пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, а саме у вигляді штрафу у розмірі п’яти відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Тому позивачу з урахуванням вимог податкового законодавства правомірно донараховано податкове зобов’язання у розмірі 5 328 514 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 266 426 грн.
Щодо прийнятого податкового повідомлення рішення від 11.05.10 № 0000231506/0.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення 11.05.2010 № 0000231506/0 надіслано за юридичною адресою 01004 м. Київ, вул. Басейна, 9 кв.3, вказаною в ЄДРПОУ. Зазначене повідомлення позивачем не отримано, оскільки не вручено ТОВ “Агрофорум-Плюс” у зв’язку з незнаходженням за адресою, про що складений відповідний Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 22/1506 від 13.05.2010 року.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорум-Плюс»залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2010 р. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Гром Л.М
Суддя: Бужак Н.П.
Суддя: Ісаєнко Ю.А
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 21.02.2011 р.