Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"04" березня 2011 р. Справа № 2а-4348/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю: секретаря судового засідання - Ульященко Л.М. ,
представника позивача - Макаренко О.М,
представника позивача - Мігури А.О.,
представника відповідача - Тарана М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" (далі – позивач, ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі – відповідач, ДПІ у Ленінському районі м.Харкова), в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова від 09.04.2010 №0000091800/0 про донарахування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 243092,00грн. (за основним платежем) та 121546,00грн. за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач стверджує, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акта ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №588/18-015/32947858 від 25.03.2010 про заниження ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" податку на додану вартість на загальну суму 243092,00грн., в тому числі: за квітень 2008 року на суму 34314,0грн., за травень 2008 року – на суму 98913,0грн., за липень 2008 року – на суму 109865,0грн. Тому позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 №0000091800/0, прийняте на підставі акта №588/18-015/32947858 від 25.03.2010.
Представником відповідача до суду були надані заперечення проти позову (т.1 а.с.39-42). На думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 №0000091800/0 прийняте ДПІ у Ленінському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" з питань правомірності декларування податкового кредиту по правових взаємовідносинах з ТОВ ТПК "Строй-Ресурс" за період з 01.04.2008 по 30.06.2008.
Перевіркою встановлено наступне.
Основним постачальником товарів (послуг) ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" у квітні-вересні 2008 року було ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Строй-Ресурс".
У ході перевірки згідно з наданою податковою звітністю (декларації з ПДВ та додатки №5 до декларацій) встановлено, що ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" у липні 2008 року включає податкові накладні минулих періодів, з періодом виписки іншим, ніж звітний: за травень 2008 року та червень 2008 року, отриманих від постачальника ТОВ ТПК "Строй-Ресурс".
ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова листом від 10.12.2009р. за №5762/7/18-18 повідомлено про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТПК «Строй - Ресурс" (код ЄДРПОУ 35244181) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. (акт від 09.12.2009р. за №3322/18-012/35244181), за результатами якої встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПК «Строй - Ресурс» із постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.З, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова 21.01.2009 року було здійснено вихід та адресою реєстрації підприємства: м.Харків, вул.Плеханівська, 92/А, але фактичного місця здійснення діяльності, місцезнаходження ТОВ ТПК "Строй - Ресурс " та його посадових осіб не встановлено, про що складено акт від 30.11.2009 року за №579/18-012/35244181.
В ході аналізу податкової звітності, баз даних ДПС встановлено, що основні засоби, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, для здійснення господарської діяльності на підприємстві відсутні.
Відповідно до наданої звітності чисельність працюючих (згідно довідки за формою 1-ДФ) - 1 працівник (директор), сумісників - немає.
Таким чином, встановлено, що ТОВ ТПК "Строй-Ресурс" не мало умов для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності, виконання необхідних обсягів робіт та послуг.
Податковим органом встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по ланцюгу ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" - ТОВ ТПК "Строй-Ресурс" – ТОВ "ТПК Металстройінвест" – ПП "ПФ "Південно-Українська торгівельна компанія" – ПП "ПФ "ВТБ".
Згідно аналізу податкової звітності ТОВ «ТПК «Строй - Ресурс» та його постачальників по ланцюгу постачання, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності, в силу відсутності управлінського та технічного персоналу (чисельність працюючих: 1 особа), основних засобів, що свідчить про відсутність у постачальників адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ „Будівельно-інвестиційна компанія".
У ході проведення перевірки згідно аналізу податкової звітності, реєстраційних документів звітів та інших документів, встановлено невиконання ТОВ «ТПК «Строй - Ресурс» та його постачальниками по ланцюгу постачання, законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток, що доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість та податку на прибуток при тому, що ТОВ „Будівельно-інвестиційна компанія" та його постачальники по ланцюгу постачання отримали податкову вигоду шляхом формування «штучного» податкового кредиту.
Отже, ТОВ „Будівельно-інвестиційна компанія" перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Таким чином, ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 243092,00грн., в тому числі: за квітень 2008 року на суму 34314,0грн., за травень 2008 року – на суму 98913,0грн., за липень 2008 року – на суму 109865,0грн.
Враховуючи зазначені порушення, за наслідками перевірки встановлено, що ТОВ „Будівельно-інвестиційна компанія" в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 243092,0грн., у тому числі за квітень 2008р. на суму 34314,0грн., за травень 2008р. на суму 98913,0грн., за липень 2008р. на суму 109865,0грн., що у свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації) на загальну суму 243092,0грн., тому числі за квітень 2008р. на суму 34314,0грн., за травень 2008р. на суму 98913,0грн., за липень 2008р. на суму 109865,0грн.
Вказане відображено в акті про результати перевірки №588/18-015/32947858 від 25.03.2010 (т.1 а.с.8-28).
На підставі акта №588/18-015/32947858 від 25.03.2010 ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2010 №0000091800/0 (т.1 а.с.29), яким визначено податкове зобов’язання ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" з податку на додану вартість в сумі 364638,00грн, в тому числі: за основним платежем - 243092,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 121546,00грн.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Згідно зі ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (тут і далі нормативно –правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
У судовому засіданні встановлено, що 01.10.2007 між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" та ТОВ ТПК "Строй-Ресурс" укладено договір №172/Б (т.2 а.с.4-6), згідно з п.1.1 якого ТОВ ТПК "Строй-Ресурс" (підрядник) зобов’язується своїми силами на замовлення ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" (замовник) виконати будівельно-монтажні роботи на об’єктах замовника, у встановлений договором строк, а замовник зобов’язується надати підрядникові місце для проведення робіт, прийняти результати робіт та оплатити їх.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Із акта про результати перевірки ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" №588/18-015/32947858 від 25.03.2010 відомо, що ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова 21.01.2009 було здійснено вихід за адресою реєстрації підприємства ТОВ ТПК «Строй-Ресурс»: м.Харків, вул.Плеханівська, 92/А, але фактичного місця здійснення діяльності, місцезнаходження ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» та його посадових осіб не встановлено, про що складено акт від 30.11.2009 за №579/18-012/35244181.
В ході аналізу податкової звітності, баз даних ДПС встановлено, що основні засоби, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, для здійснення господарської діяльності на підприємстві відсутні.
Таким чином, встановлено, що ТОВ ТПК "Строй-Ресурс" не мало умов для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності, виконання необхідних обсягів робіт та послуг.
В ході проведення перевірки у ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» згідно податкової звітності встановлено відсутність необхідних умов для отримання результатів відповідної господарської діяльності: трудових ресурсів, виробничих активів, основних фондів (виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, інших), отже, відсутня і фінансово-господарська діяльність.
Відповідно до податкового розрахунку комунального податку ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» від 10.08.2008 (т.7 а.с.155) на підприємстві працювало 3 працівники.
Суд зазначає, що позивач, заперечуючи проти висновків акта про результати перевірки №588/18-015/32947858 від 25.03.2010, не надав до суду доказів на спростування вищенаведених обставин, що свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» відповідної господарської діяльності, передбаченої договором з позивачем, який за таких обставин не відповідає вимогами ч.5 ст.203 ЦК України як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.
Оскільки ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" кошти на виконання договору перераховувались без мети реального настання правових наслідків, а з метою несплати податків контрагентом, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
З вищенаведених положень Закону України “Про податок на додану вартість”вбачається, що в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість” існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної; придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності платника податку; сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.
Щодо виконання договору №172/Б від 01.10.2007 ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" надано до суду копії банківських виписок з рахунку ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія", платіжних доручень, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів прийому-передачі матеріалів замовника, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів прийняття виконаних робіт, податкових накладних (т.2-6; т.7 а.с.1-114).
Як зазначалось раніше, перевіркою ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності, в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, що свідчить про відсутність у підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ „Будівельно-інвестиційна компанія".
Документів, які б підтверджували можливість ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» виконати зобов’язання за договором №172/Б від 01.10.2007, до суду не надано. Як не надано і доказів укладення ТОВ ТПК «Строй-Ресурс» договору субпідряду на виконання робіт, передбачених договором №172/Б від 01.10.2007, та його виконання.
01.09.2007 між ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» (замовник) та ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" (підрядник) укладено договір підряду №428/М щодо виконання робіт по будівництву і монтажу об’єкта будівництва (т.7 а.с.138-140). Згідно з додатковою угодою №2 від 15.12.2008 до договору підряду №428/М (т.7 а.с.137) строк виконання робіт – до 31 грудня 2010 року.
Однак, до суду не надано доказів на підтвердження продовження строку виконання робіт або на підтвердження виконання договору №428/М від 01.09.2007.
З наведеного слідує, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 243092,0грн., у тому числі: за квітень 2008 року на суму 34314,0грн., за травень 2008 року на суму 98913,0грн., за липень 2008 року на суму 109865,0грн., чим порушено вимоги п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (не підтверджено придбання результатів робіт з метою їх подальшого використання в господарській діяльності платника податку).
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, внаслідок завищення податкового кредиту відбулось заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки №588/18-015/32947858 від 25.03.2010 про завищення ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" податкового кредиту на загальну суму 243092,00грн., в тому числі: за квітень 2008 року на суму 34314,0грн., за травень 2008 року – на суму 98913,0грн., за липень 2008 року – на суму 109865,0грн., а також у зв’язку з цим заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму 243092,0грн., у тому числі за квітень 2008р. на суму 34314,0грн., за травень 2008р. на суму 98913,0грн., за липень 2008р. на суму 109865,0грн.; та вважає правомірним застосування ДПІ у Ленінському районі м.Харкова до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія" штрафу в сумі 121546,0грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від від 09.04.2010 №0000091800/0 прийняте ДПІ у Ленінському районі м.Харкова з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому позовні вимоги про визнання нечинним вказаного податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 21 березня 2011 року.
Суддя Р.В. Мельников