Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 березня 2011 року Справа № 2а-1576/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання: Глазуновій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 5321,21 грн., фінансових санкцій в сумі 209,49 грн. та пені в сумі 210,58 грн., а всього 5736,28 грн.,
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2011 року прокурор Слов’яносербського району Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 5321,21 грн., фінансових санкцій в сумі 209,49 грн. та пені в сумі 210,58 грн., а всього 5736,28 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне. Комунальне підприємство «Відродження» Лозівської селищної ради Слов’яносербського району Луганської області відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зареєстровано в якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області відповідно до заяви від 19.10.2006 року. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Так, відповідач, у порушення норм чинного законодавства, свій обов'язок по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не виконав. Так, за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року сплаті підлягали страхові внески в сумі 33676,27 грн. За вказаний період у рахунок часткового погашення заборгованості від відповідача надійшли кошти в розмірі 28355,06 грн., таким чином, залишок заборгованості по сплаті страхових внесків становить 5321,21 грн. За несвоєчасну сплату внесків до ПФУ на підставі ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу №Ю-1347 від 06.12.2010 на суму 67758,89 грн. Зазначена сума підлягала сплаті в 10-денний термін з дня одержання вимоги. Вимога про сплату боргу №Ю-1347 від 06.12.2010 у зв’язку з не оскарженням вважається узгодженою. Крім того, на підставі пунктів 2,7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішенням №104 від 13.05.2010 до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної ради Слов’яносербського району Луганської області застосовано штрафні санкції в сумі 209,49 грн. з нарахуванням пені в сумі 210,58 грн., на даний час заборгованість разом складає 5736,28 грн. У зв’язку з викладеним, прокурор просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 5736,28 грн. на користь УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області.
У судове засідання прокурор не прибув.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні та надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав у повному обсязі позовні вимоги, надавши суду відповідну заяву, однак, у зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства просив надати розстрочення виконання судового рішення згідно з наданим графіком.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Відродження» Лозівської селищної ради Слов’яносербського району Луганської області (ідентифікаційний код 34201901) зареєстровано в якості юридичної особи Слов’яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 19.10.2006 року за реєстраційним номером № 1 375 102 0000 000411 (а.с.23), 07.04.2009 внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.24), відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Комунальне підприємство «Відродження» Лозівської селищної ради Слов’яносербського району Луганської області повинний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної ради Слов’яносербського району Луганської області є календарний місяць.
Відповідно до ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Так, 07.12.2010 на адресу відповідача УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області Луганської області направлялася податкова вимога №Ю-1347 від 06.12.2010 з вимогою сплатити борг у 10-денний строк, яка була отримана підприємством відповідача 08.12.2010 (а.с.8, 8-зворотній бік).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як установлено в судовому засіданні, нарахована сума страхових внесків за жовтень-грудень 2010 року відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за останнім утворилась прострочена заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 5736,28 грн., з яких: недоїмка – 5321,21 грн., фінансові (штрафні) санкції – 209,49 грн. та пеня – 210,58 грн. (а.с.7).
Крім цього, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області №104 від 13.05.2010 до відповідача застосовувалися фінансові санкції з нарахуванням пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.15).
Факту оскарження відповідачем зазначеного рішення до вищого органу Пенсійного фонду в судовому порядку на час розгляду справи судом не встановлено.
В порушення ч. 13 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пені та штрафів протягом десяти робочих днів з дня одержання вищезазначених рішеннь відповідачем залишаються не сплаченими.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5736,28 грн., з яких: недоїмка – 5321,21 грн, фінансові санкції у вигляді штрафу – 209,49 грн., та пеня – 210,58 грн., не сплатив, визнав повністю адміністративний позов, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.
Розглядаючи заяву відповідача щодо надання розстрочення виконання рішення у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Представник позивача не заперечував проти надання відповідачу розстрочення виконання рішення у справі.
Як вбачається з довідки КП «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області №27 від 09.03.2011, станом на 01.03.2011 підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі. Так, за надані житлово-комунальні послуги населення заборгувало відповідачу 148972,71 грн., заборгованість УПСЗН в Слов’яносербському районі за надані житлово-комунальні послуги пільговій категорії населення складає 9987,51 грн., заборгованість КП «Відродження» перед УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області складає 67245,39 грн. (а.с.26).
З урахуванням заяви представника відповідача та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України розстрочити Комунальному підприємству «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області виконання постанови суду, шляхом сплати заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 5736,28 грн. з квітня 2011 року по лютий 2012 року по 478,00 грн. щомісячно, а в березні 2012 року в сумі 478,28 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 5321,21 грн., фінансових санкцій в сумі 209,49 грн. та пені в сумі 210,58 грн., а всього 5736,28 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області (ідентифікаційний код 34201901, місцезнаходження: 93745 Луганська область, Слов’яносербський район, смт.Лозівський, вул.Леніна, буд.7А; р/р 260033013640 Ощадбанка №5449, смт.Слов’яносербськ, МФО 364230) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області (місцезнаходження: 93701 Луганська область, смт.Слов’яносербськ, вул.Гагаріна,22; р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5736,28 грн. (п’ять тисяч сімсот тридцять шість грн. 28 коп.).
Розстрочити Комунальному підприємству «Відродження» Лозівської селищної Ради Слов’яносербського району Луганської області виконання постанови суду, шляхом сплати заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 5736,28 грн. з квітня 2011 року по лютий 2012 року по 478,00 грн. щомісячно, а в березні 2012 року в сумі 478,28 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена в повному обсязі та підписана 14 березня 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра