Категорія №6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2011 року Справа № 2а-8143/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Бойко В.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» про стягнення економічних санкцій в сумі 11601,16 грн. згідно з рішенням №273 від 17.09.2010 року,

                                                                   ВСТАНОВИВ:

           27 жовтня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» про стягнення економічних санкцій в сумі 17 401,74 грн. згідно з рішенням №273 від 17.09.2010 року.

           В позовній заяві позивач зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 07.09.2010 по 10.09.2010 була проведена перевірка Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки складено акт від 10.09.2010 №478. Підприємством порушено порядок формування та застосування цін, а саме: при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради від 02.06.2009 №317 у період з 01.09.2009 по 31.12.2009 було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» при фактичному ненаданні цієї послуги. Внаслідок чого підприємством необґрунтовано одержана виручка. На підставі акта перевірки 17.09.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області відносно Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» винесено рішення №273 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 17401,74 грн., які складаються з штрафу в сумі 11601,16 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 5800,58 грн.  21.09.2010 рішення №273 від 17.09.2010, претензія і припис були направлені на адресу відповідача. У зв’язку з тим, що сума економічних санкцій Приватним підприємством «Домкомфортсервіс» протягом десяти днів після надходження рішення від 17.09.2010 №273 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не сплачена, позивач просив стягнути її в судовому порядку на користь Державного бюджету України.

                 Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.11.2010 прийнято заяву Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про зменшення розміру позовних вимог від 09.11.2010 №34-03-03/, в якій останній просить суд стягнути з Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» економічні санкції в сумі 11601,16 грн. з урахуванням частково сплачених 5800,58 грн.

           Ухвалою суду від 23.11.2010 року провадження у справі №2а-8143/10/1270 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №2а-8849/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №273 від 17.09.2010 року, що також знаходиться в провадженні Луганського окружного адміністративного суду.

           14.02.2011 року ухвалою суду провадження у справі №2а-8143/10/1270 за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» про стягнення економічних санкцій в сумі 17 401,74 грн. згідно з рішенням №273 від 17.09.2010 року поновлено через те, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2011 по справі №2а-8849/10/1270 адміністративний позов Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №273 від 17.09.2010 року залишений без розгляду і ухвала суду набрала законної сили.

              У судове засідання представник позивача не прибув, клопотанням від 01.03.2011 №34-03-03/ зменшені позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

            Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, про що подав суду письмові заперечення проти позову від 03.03.2011 №45 (а.с.53-54) В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.  

             Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

          Законом України від 05.04.2007 № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

           Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

          Згідно із ст. 12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення”  координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

          Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

             В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

          Так, ст. 8 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

           - державних фіксованих цін (тарифів);

            - граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

                Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

            Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

          Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами  є:

          -  організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

         - проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

        Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

           - у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

           - надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

            - вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб’єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

           - застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

           Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000      № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

             Абзацем першим пункту 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб’єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

           Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.

            Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

             Пунктом 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

           Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

         -  нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

         - застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

        - застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

          - застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни;

          - завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов’язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

       - включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

           - включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

        - застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

         - застосування цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

          - застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

            Пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних  та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що необгрунтовано одержана суб’єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

       - при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

        - при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

         - при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб’єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;

        - при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

            Пунктом 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних  та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

           Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

           Пунктом 4.1 Інструкції про порядок застосування економічних  та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, передбачено, що скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.

          Під час проведення планової перевірки позивачем встановлено, що при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради від 02.06.2009 №317, в період з 01.09.2009 по 31.12.2009 Приватним підприємством «Домкомфортсервіс» було завищено вартість послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для населення за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» при фактичному ненаданні цієї послуги. В результаті чого підприємством необґрунтовано отримана виручка в розмірі 5800,58 грн. (арк. справи 4-16).

           За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області 10.09.2010 складено акт №478 підписаний та отриманий керівництвом Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» без заперечень та зауважень (а.с.3-14).

            На підставі акта перевірки від 10.09.2010 №478 Державною інспекцію з контролю за цінами в Луганській області 17.09.2010 року винесено рішення за №273 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 11601,16 грн. та вилучення у Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 5800,58 грн. (а.с.15).

           Рішення від 17.09.2010 №478 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін отримано відповідачем 23.09.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15-зворотній бік).

           На виконання рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 17 вересня 2010 року №273 про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін відповідачем частково сплачено кошти в розмірі 5800,58 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №167 від 30.09.2010 (а.с.26).

          Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 17 вересня 2010 року №273 про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін відповідачем оскаржено в судовому порядку.

           Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року по справі №2а-8849/10/1270 адміністративний позов Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №273 від 17.09.2010 року був залишений без розгляду на підставі ч.5 ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку із пропуском місячного строку звернення до суду (а.с.45).

        Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

              Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

              Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

            Таким чином, обставини щодо правомірності застосування до відповідача рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 17.09.2010 року   №273 економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 17401,74 грн. у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються

              На час розгляду справи даних про апеляційне оскарження Приватним підприємством «Домкомфортсервіс» ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року по справі №2а-8849/10/1270 судом не встановлено, за таких обставин рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 17 вересня 2010 №273 є  чинним та таким, що підлягає до виконання, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи економічні санкцій за порушення державної дисципліни цін у повному обсязі не сплатив, зменшені позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області  до Приватного підприємства «Домкомфортсервіс» про стягнення економічних санкцій в сумі 11601,16 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

           Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

             На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 березня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

              Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 17, 18, 72, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Приватного підприємства "Домкомфортсервіс" про стягнення економічних санкцій в сумі 11601,16 грн. згідно з рішенням №273 від 17.09.2010 року задовольнити повністю.

      Стягнути з Приватного підприємства "Домкомфортсервіс" (ідентифікаційний код 36164495, місцезнаходження: 94016, Луганська область, м.Стаханов, вул.Пономарчука, буд.12) в доход Державного бюджету України (код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Стаханов, код 24046662, р/р 31114106700085) економічні санкції в сумі 11 601,16 грн. (одинадцять тисяч шістсот одна гривня 16 коп.) згідно з рішенням №273 від 17.09.2010 року.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

          Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

         Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

         У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

         Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

            Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі  09 березня 2011 року.

           СуддяО.О. Цицюра