Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2011 року Справа № 2а-776/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання Глазуновій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5412,38 грн.,
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2011 року прокурор м.Стаханова Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 20316,93 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що до складу ВАТ «Лугансьшахтобудмонтаж» входить структурний підрозділ Стахановське шахтобудмонтажне управління без права юридичної особи та знаходиться за адресою:м.Стаханов, вул.Б.Хмельницького,24а. Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Так, Стахановське шахтобудмонтажне управління Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб, яка становить 20316,93 грн., з яких: основний платіж – 17555,86 грн., пеня – 73,04 грн., штраф – 2688,03 грн. Згідно з абз.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. У зв’язку з несплатою податкового зобов’язання, згідно діючого законодавства та, з метою погашення податкового боргу платником податків, Стахановською ОДПІ Луганської області приймалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме, на юридичну адресу відповідача були надіслані перша податкова вимога №1/25 від 05.10.2001р. та друга податкова вимога №2/518 від 14.11.2001р., які були вручені відповідачу 08.10.2001 та 22.11.2001, про що свідчать підписи на корінцях податкових вимог Також, 23.04.2002р. начальником Стахановської ОДПІ Луганської області було прийнято рішення №78/5282/24 про стягнення коштів та продаж активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, до цього часу відповідачем не було вжито заходів до добровільного погашення існуючого податкового боргу. Такими діями відповідач завдає шкоду державному бюджету, порушуючи права та законні інтереси держави. Враховуючи, що з граничного строку сплати податкового боргу минув значний період часу, а податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, прокурор вважає за необхідне лише примусово стягнути його з відповідача за рішенням суду, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. На підставі викладеного, прокурор просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобдмонтаж» суму податкового боргу по земельному податку в розмірі 20316,93 грн.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» з урахуванням часткової сплати останнім суми податкового боргу з податку на землю за 2010 рік платіжним дорученням №227 від 05.01.2011 на суму 23500,00 грн., залишок податкового боргу в сумі 5412,38 грн., дав суду пояснення по суті позовних вимог.
Прокурор у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги на суму 5412,38 грн. визнав повністю.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків – відповідачем у даній адміністративній справі ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5412,38 грн., виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом установлено, що до складу ВАТ «Лугансьшахтобудмонтаж» входить структурний підрозділ Стахановське шахтобудмонтажне управління без права юридичної особи та знаходиться за адресою:м.Стаханов, вул.Б.Хмельницького,24а.
Так, станом на 11.02.2011 за структурним підрозділом Стахановське шахтобудмонтажне управління ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» лічиться податковий борг по платі за землю в сумі 5412,38 грн., визначений самостійно платником податків у податкових розрахунках земельного податку за 2009,2010 роки (аркуші справи 14,24-26).
На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року Стахановською ОДПІ Луганської області на юридичну адресу відповідача були надіслані перша податкова вимога №1/26 від 05.10.2001, яка була отримана головним бухгалтером відповідача 08.10.2001, та друга податкова вимога №2/518 від 14.11.2001, яка також була отримана головним бухгалтером відповідача 22.11.2001 (аркуші справи 7,8).
23.04.2002р. начальником Стахановської ОДПІ Луганської області було прийнято рішення №78/5282/24 про стягнення коштів та продаж активів відповідача – Стахановського шахтобудмонтажного управління ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу (аркуш справи 6).
04.08.2010 фахівцями Стахановської ОДПІ Луганської області було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів, земельного податку за 2010 рік, за результатами якої було складено акт №704-15/203-00181728 від 04.08.2010 у присутності керівника та головного бухгалтера відповідача (аркуш справи 28).
На підставі акту перевірки №704-15/203-00181728 від 04.08.2010 Стахановською ОДПІ Луганської області 04.08.2010 відносно відповідача було прийнято податкове повідомлення-рішення за платежем «земельний податок з юридичних осіб» №0002461502/0 на суму 740,26, яке було отримано керівником відповідача у день його винесення, відповідно 04.08.2010 (аркуші справи 27,28).
Наявність податкового боргу підтверджується також податковими повідомленнями-рішеннями №0001971500/0 від 26.10.2009, 0001961500/0 від 26.10.2009, 0001981500/0 від 26.10.2009, №0000471502/0 від 18.02.2010, 0000481502/0 від 18.02.2010 (аркуші справи 12,13).
Даних про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем у суду на час розгляду справи не має.
Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» структурний підрозділ Стахановське шахтобудмонтажне управління ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» є суб'єктом плати за землю (платником).
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).
За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, відповідно до ст. 25 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (підстави для звільнення від доказування).
Оскільки позивач відноситься до суб’єкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку податковий борг не сплатив, уточнені позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Луганськшахтобудмонтаж» податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5412,38 грн. визнаються судом обґрунтованими, визнаними відповідачем, доведеними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 28 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора м.Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5412,38 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" (код ЄДРПОУ 00181763, місцезнаходження: 91021 м.Луганськ, вул.А.Линьова,106) податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 5412 грн. 38 коп. (п'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 38 коп.), перерахувавши його на розрахунковий рахунок №33214811700085, отримувач: місцевий бюджет, ідентифікаційний код отримувача: 24046662, банк отримувача: ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 28 лютого 2011 року.
СуддяО.О. Цицюра