Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2011 року Справа № 2а-1293/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Краснодонського району Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до приватного підприємства «Агродон-2005» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 2332,64 грн.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Краснодонського району Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до приватного підприємства «Агродон-2005» про стягнення податкової заборгованості у загальному розмірі 2332,64 грн., з яких 1700,00 грн. – штрафні санкції з податку на додану вартість, 510,00 грн. – штрафні санкції з податку на прибуток підприємства, 110,78 грн. – недоїмка та 11,86 грн. – пеня з податку з власників наземних транспортних засобів.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.
Приватне підприємство «Агродон-2005» знаходиться на обліку в Краснодонській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків.
Приватне підприємство «Агродон-2005» самостійно податковий борг з податку з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємства, з податку з власників наземних транспортних засобів не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На адресу Луганського окружного адміністративного суду 17 лютого 2011 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф. 20 адресат за зазначеної не проживає (арк. справи 49-50). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Приватне підприємство «Агродон-2005» як платник податків знаходиться на обліку в Краснодонській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області.
На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) приватне підприємство «Агродон-2005» взято на облік платника податку на додану вартість.
Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Агродон-2005» є платником податку на прибуток підприємства.
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) приватне підприємство «Агродон-2005» є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На виконання вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) приватне підприємство «Агродон-2005» подало 02 березня 2009 року за № 4880 до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, в якому визначило податкове зобов’язання зі сплати суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 4064,00 грн., у тому числі І-ІV квартал по 1016,00 грн. (арк. справи 32). Несплачений залишок податкових зобов’язань за цим розрахунком згідно зворотного боку облікової картки платника станом на 20 січня 2011 року складає 110,78 грн. (арк. справи 13).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
На підставі акта перевірки своєчасності подання податкової звітності від 20 грудня 2010 року № 2141/1540-32990814 за порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» приватному підприємству «Агродон-2005» згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням від 20 грудня 2010 року № 0002051540/0 за платежем „податок на прибуток приватних підприємств” визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн. (арк. справи 34).
Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.
На підставі актів перевірок своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість від 01 квітня 2010 року № 451/1640/32990814, від 26 квітня 2010 року № 646/1640/32990814, від 01 червня 2010 року № 802/1640/32990814, від 07 липня 2010 року № 1018/1640/32990814, від 03 серпня 2010 року № 1100/1640/32990814, від 30 серпня 2010 року № 1196/1640/32990814, від 08 жовтня 2010 року № 1475/1640/32990814, від 02 листопада 2010 року № 1717/1640/32990814, від 13 грудня 2010 року № 2030/1640/32990814 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 4.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15 червня 20005 року № 213) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 720/10982 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), приватному підприємству «Агродон-2005» згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими повідомленнями-рішеннями відповідно від 02 квітня 2010 року № 0000741640/0, від 27 квітня 2010 року № 0001401640/0, від 02 червня 2010 року № 0001691640/0, від 09 липня 2010 року № 0002191640/0, від 04 серпня 2010 року № 0002361640/0, від 31 серпня 2010 року № 0002651640/0, від 11 жовтня 2010 року № 0003031640/0, від 04 листопада 2010 року № 0003291640/0, від 16 грудня 2010 року № 0003531640/0 за платежем „податок на додану вартість” визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у загальному розмірі 1700,00 грн. (арк. справи 18, 19, 20, 21, 23, 25, 27, 28, 30).
З метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкові повідомлення-рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 02 квітня 2010 року № 0000741640/0, від 27 квітня 2010 року № 0001401640/0, від 02 червня 2010 року № 0001691640/0, від 09 липня 2010 року № 0002191640/0, від 04 серпня 2010 року № 0002361640/0, від 31 серпня 2010 року № 0002651640/0, від 11 жовтня 2010 року № 0003031640/0, від 04 листопада 2010 року № 0003291640/0, від 16 грудня 2010 року № 0003531640/0 та від 20 грудня 2010 року № 0002051540/0 направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення, але повернуті поштовою службою без вручення адресату, оскільки адресат за зазначеною адресою не проживає (арк. справи 15,16,17,).
Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
На виконання вимог пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), у зв’язку із поверненням поштовою службою без вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2010 року № 0000741640/0, від 27 квітня 2010 року № 0001401640/0, від 02 червня 2010 року № 0001691640/0, від 09 липня 2010 року № 0002191640/0, від 04 серпня 2010 року № 0002361640/0, від 31 серпня 2010 року № 0002651640/0, від 11 жовтня 2010 року № 0003031640/0, від 04 листопада 2010 року № 0003291640/0, від 16 грудня 2010 року № 0003531640/0 та від 20 грудня 2010 року № 0002051540/0 Краснодонською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області складені акти про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень та їх розміщення на дошці податкових оголошень відповідно від 06 вересня 2010 року № 150, від 12 жовтня 2010 року № 169, від 17 листопада 2010 року № 177, від 16 грудня 2010 року № 184 та від 20 грудня 2010 року № 186 (арк. справи 22, 24, 26, 29, 31, 36).
З огляду на вимоги пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2010 року № 0000741640/0, від 27 квітня 2010 року № 0001401640/0, від 02 червня 2010 року № 0001691640/0, від 09 липня 2010 року № 0002191640/0, від 04 серпня 2010 року № 0002361640/0, від 31 серпня 2010 року № 0002651640/0, від 11 жовтня 2010 року № 0003031640/0, від 04 листопада 2010 року № 0003291640/0, від 16 грудня 2010 року № 0003531640/0 та від 20 грудня 2010 року № 0002051540/0 вважаються врученими приватному підприємству «Агродон-2005» у день їх розміщення на дошці податкових оголошень, відповідно – 06 вересня 2010 року, 12 жовтня 2010 року, 17 листопада 2010 року, 16 грудня 2010 року та 20 грудня 2010 року.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Податкові повідомлення – рішення Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 02 квітня 2010 року № 0000741640/0, від 27 квітня 2010 року № 0001401640/0, від 02 червня 2010 року № 0001691640/0, від 09 липня 2010 року № 0002191640/0, від 04 серпня 2010 року № 0002361640/0, від 31 серпня 2010 року № 0002651640/0, від 11 жовтня 2010 року № 0003031640/0, від 04 листопада 2010 року № 0003291640/0, від 16 грудня 2010 року № 0003531640/0 та від 20 грудня 2010 року № 0002051540/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов’язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень.
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.
Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:
- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).
Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.
Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів, у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає 11,86 грн. (арк. справи 13).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Краснодонською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області приватному підприємству „Агротон-2005” було надіслано першу податкову вимогу від 15 січня 2010 року № 1/24 та другу податкову вимогу від 13 травня 2010 року № 2/133, які на підставі підпункту 5.8.3 пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, були розміщені на дошці оголошень Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області, про що свідчать акти відповідно від 07 квітня 2010 року № 43 та від 23 червня 2010 року № 124 щодо неможливості вручення податкових вимог (арк. справи 33, 33 на звороті, 35, 35 на звороті).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
23 липня 2010 року Краснодонською об’єднаною державною податковою інспекцією Луганської області відносно приватного підприємства „Агродон-2005” прийнято рішення № 13240 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 41).
Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Оскільки перша податкова вимога від 15 січня 2010 року № 1/24 та друга податкова вимога від 13 травня 2010 року № 2/133 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Внаслідок того, що приватне підприємство «Агродон-2005» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1700,00 грн. (штрафні санкції), з податку на прибуток підприємства у сумі 510,00 грн. (штрафні санкції), з податку з власників транспортних засобів в сумі 122,64 грн. (основний платіж – 110,78 грн. та пеня – 11,86 грн.) не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника (арк. справи 12, 13, 14), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти приватного підприємства „Агродон-2005” (ідентифікаційний код 32990814, місцезнаходження: 94485, Луганська область, Краснодонський район, с. Нижньодеревечка, вул. Центральна, буд. 8) у сумі 2332,64 грн. (дві тисячі триста тридцять дві гривні шістдесят чотири копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в доход Державного бюджету України, у тому числі:
- 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 3111902970013434 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач – УДК в м. Краснодоні ГУДКУ у Луганській області, код 24048922, МФО 804013, код платежу 14010101;
- 510,00 грн. (п’ятсот десять гривень нуль копійок) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства на р/р 31117009700134 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач – УДК в м. Краснодоні ГУДКУ у Луганській області, код 24048922, МФО 804013, код платежу 11021000;
- 122,64 грн. (сто двадцять дві гривні шістдесят чотири копійки) в рахунок погашення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів на р/р 33212807700143 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач – УДК в м. Краснодоні ГУДКУ у Луганській області, код 24048922, МФО 804013, код платежу 12020117.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяТ.І. Чернявська