Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2011 року Справа № 2а-846/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Бурихіні О.С.,
за участю представників
позивача: Сегеди О.В. (довіреність № 10/9/10 від 04.01.2011),
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справи за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
25 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 39810,80 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську.
Фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську були проведені позапланові виїзні документальні перевірки з питань дотримання порядку декларування валютних цінностей (акт перевірки від 22.11.2010 № 627/2300/НОМЕР_1) та з питань дотримання вимог валютного законодавства (акт перевірки від 11.03.2009 № 99/2300/НОМЕР_1) суб’єктом підприємницької діяльності.
Актом перевірки від 22.11.2010 № 627/2300/НОМЕР_1 встановлено порушення ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п.п.2.7 п.2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49. Рішенням ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську № 0000142300/0 від 22.11.2009 на підставі акта перевірки від 22.11.2010 № 627/2300/НОМЕР_1 до ОСОБА_2 застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1360,00 грн.
Актом перевірки від 11.03.2009 № 99/2300/НОМЕР_1 встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та на підставі ст.4 цього Закону застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 69100,8 грн. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00000032300/0 від 12.03.2009.
За вказаними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій станом на 19.01.2011 відповідачем не сплачено 39810,80 грн.
У адміністративному та судовому порядку зазначені рішення відповідачем е оскаржено та вони є чинними.
У зв’язку з чим, позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39810,80 грн.
У судовому засіданні представником позивача до суду подано уточнення на адміністративний позов, у якому зазначено, що ОСОБА_2 частково сплатив штрафні (фінансові) санкції у сумі 35000,00 грн. Станом на 09.02.2011 заборгованість, яка виникла у зв’язку із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій, складає 4810,80 грн. У зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій, позивач просив стягнути з відповідача 4810,80 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Правом надати заперечення на адміністративний позов відповідач не скористався.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.04.2008 за № 2 382 000 0000 028858 та перебуває на обліку у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську (а.с.3-5).
Фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську проведено виїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 10.06.2008 по 16.01.2009, за результатами якої складено акт № 99/2300/НОМЕР_1 від 11.03.2009 (а.с.11-13).
Проведеною перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: на 39 днів затримано направлення позовної заяви резидента на стягнення з нерезидента заборгованості.
Так, ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Проведеною перевіркою встановлено перевищення строків на 39 днів дозволеного граничного строку.
На підставі акта перевірки ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 № 0000032300/0 у розмірі 69100,80 грн., яке отримано відповідачем 12.03.2009, про що свідчить підпис відповідача на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.6).
Також, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Крім того, фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську проведено виїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання порядку декларування валютних цінностей станом на 01.01.2009, 01.04.2009, 01.07.2009, 01.10.2009, 01.01.2010, 01.04.2010, 01.07.2010, 01.10.2010, за результатами якої складено акт № 627/2300/НОМЕР_1 від 22.11.2010 (а.с.14-17).
Проведеною перевіркою встановлено порушення п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», згідно яких підприємство не задекларувало валютні цінності в розмірі 240000,00 рос.руб., які незаконно перебувають за межами України станом на 01.01.2009, 01.04.2009, 01.07.2009, 01.10.2009, 01.01.2010, 01.04.2010, 01.07.2010, 01.10.2010 в розмірі 62100,8 євро.
Так, п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» встановлено обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально декларувати наявність належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
При цьому даним Указом встановлено, що обов’язкове декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України, здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходженням суб’єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Згідно із ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до резидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (штрафні санкції), зокрема за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430, визначено, що за порушення строків декларування накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
На підставі акта перевірки ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.11.2010 № 0000142300/0 у розмірі 1360,00 грн., яке отримано відповідачем 22.11.2010, про що свідчить підпис відповідача на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.7).
Вищевказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем у встановлено порядку не оскаржено.
На час розгляду адміністративної справи, заборгованість відповідача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій складає 4810,80 грн.
Право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції було встановлено п.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в України», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та або/податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 91055, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету, код платежу 21081000, р/р 31119105700003, одержувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача 24046585, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4810,80 грн. (чотири тисячі вісімсот десять гривень вісімдесят копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 1 березня 2011 року.
СуддяК.О. Пляшкова