ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.11 Справа№ 5015/280/11
За позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів
До відповідача: Спільного українсько-голандського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Львів-Петроліум, ТзОВ”, с.Солонка
Про стягнення 31 156,40грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –ОСОБА_1 –підприємець, ОСОБА_2 - представник
Від відповідача –Коваленко О.С. - представник
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 31156,40грн. заборгованості за надану правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.2010року позивачем та ТзОВ „ЮКФ „Онікс” укладено договір про відступлення права вимоги. За вказаним договором до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №17-02/01-02 від 17.02.2009 року про надання правової допомоги, укладеним ТзОВ „ЮКФ „Онікс” та Спільним українсько-голандським підприємством у формі ТзОВ „Львів-Петроліум, предметом якого є виконання всіх необхідних дій, спрямованих на стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь ТзОВ „Львів-Петроліум коштів в сумі 174694,10грн.
Як зазначено у позовній заяві, СП ТзОВ „Львів-Петроліум” зобов’язувалось упродовж 10 днів з моменту отримання коштів сплатити ТзОВ „ЮКФ „Онікс” гонорар за правову допомогу в розмірі 20% від стягнутої суми.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009року у справі №16/46 задоволено позовні вимоги СП ТзОВ „Львів-Петроліум”, присуджено до стягнення з ТзОВ „Західний Український автомобільний дім” 136676,40грн. основного боргу, 19105,62грн. відсотків за користування чужими коштами, 1557,82грн. державного мита та 91,13грн. втрат від інфляції. Вказане рішення господарського суду Львівської області залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009року. Правову допомогу у даній справі надавала працівник ТзОВ „ЮКФ „Онікс” ОСОБА_2
На виконання рішення суду у справі №16/46 на рахунок СП ТзОВ „Львів-Петроліум” надійшли кошти в сумі 155782,02грн.
Однак, взятих на себе зобов’язань СП ТзОВ „Львів-Петроліум” не виконало, коштів в сумі 31156,40грн. ТзОВ „ЮКФ „Онікс” не перерахувало.
ТзОВ „ЮКФ „Онікс” надіслало відповідачу акти виконаних робіт та вимогу оплатити кошти за надані послуги, однак відповідач відмовився від підписання актів, коштів не сплатив, повідомив, що ні про який договір про надання правової допомоги йому не відомо.
В подальшому ТзОВ „ЮКФ „Онікс” відступило позивачеві право вимоги до відповідача за договором №17-02/01-02 від 17.02.2009 року про надання правової допомоги, про що повідомило відповідача, проте відповідач не оплатив позивачеві коштів.
03.03.2011р. відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що господарським судом Львівської області розглядались 2 справи за участю ТзОВ „Львів-Петроліум та ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім”, а саме: №17/10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, в якій інтереси ТзОВ „Львів-Петроліум представляли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі довіреності № 3 від 02.02.2009р., та № 16/46 про стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь ТзОВ „Львів-Петроліум коштів в сумі 174694,10грн.
17.02.2009р. ТзОВ „ЮКФ „Онікс” та Спільним українсько-голандським підприємством у формі ТзОВ „Львів-Петроліум»укладено договір №17-02/01-02 , після підписання якого ТзОВ „Львів-Петроліум» жодної довіреності ні ТзОВ „ЮКФ „Онікс”, ні його працівникам не видавало. Довіреність, яка є матеріалах справи №16/46, видана ОСОБА_2 не як працівнику ТзОВ „ЮКФ „Онікс”, тому в останнього немає підстав стверджувати, що ним були надані юридичні послуги.
Відповідач також стверджує, що пунктом 1.1.1. договору №17-02/01-02 визначено суму 174 694,10грн., яку юридична фірма зобов’язувалась стягнути з відповідача на користь товариства. Крім зазначеної суми юридична фірма гарантувала стягнення додатково на користь товариства 20% від загальної суми позову, а саме –34 938,82грн. за правову допомогу. Однак, в порушення 1.1.1. договору ні юридична фірма , ні ОСОБА_2 не забезпечили стягнення на користь товариства коштів в сумі 174 694,10грн., та не забезпечили стягнення 34 938,82грн. за правову допомогу. Рішенням суду присуджено до стягнення лише 155 782,02грн.
В порушення п.1.1.2.,п. 1.1.4 договору ні юридична фірма , ні ОСОБА_2 не забезпечили захист прав клієнта у Вищому господарському суді України, не надіслано відзив на касаційну скаргу, не забезпечили представництво клієнта в органах виконавчої служби при виконанні рішення суду.
На думку відповідача, фактично юридична фірма відмовилася в односторонньому порядку від надання правової допомоги, тому товариство було вимушене звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_4, з яким укладений відповідний договір. За надання правової допомоги адвокату сплачені кошти в сумі 21 000,00грн., які є збитками товариства.
В додаткових поясненнях відповідач вказує, що на час винесення господарським судом Львівської області рішення у справі 16/46 та на час винесення апеляційним судом постанови у цій справі ОСОБА_2 не являлась працівником ТзОВ „ЮКФ „Онікс”, оскільки звільнена з роботи 10.06.2009р. Крім того, відповідач стверджує, що ТзОВ „Львів-Петроліум»не сплатило юридичній фірмі „Онікс” 2 000 грн. завдатку, передбаченого п.3.1 договору, тому договір №17-02/01-02 згідно з п.4.1 не вступив в силу. На підставі викладеного відповідач вважає доводи позивача про те, що ТзОВ „ЮКФ „Онікс” надавала юридичні послуги, неправдивими.
14.03.2011р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій, крім 31156,40грн. заборгованості за надану правову допомогу, додатково заявляє вимоги про стягнення 1931,70грн. втрат від інфляції, 709,34грн. –3% річних, а також 4000,00грн. штрафу за порушення п.2.2.3 договору №17-02/01-02 ВІД 17.02.2009р.
Вимоги про стягнення 1931,70грн. втрат від інфляції, 709,34грн. –3% річних, а також 4000,00грн. штрафу за порушення п.2.2.3 договору №17-02/01-02 від 17.02.2009р, викладені в названій заяві, суд не прийняв до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Ухвалою суду від 24.01.2011року порушено провадження у даній справі, предметом розгляду якої є стягнення 31156,40грн. заборгованості за надану правову допомогу. Розгляд справи призначено на 15.02.2011року.
Розгляд справи по суті розпочато судом в судовому засіданні, яке відбулось 15.02.2011року.
В поданій після початку розгляду спору по суті заяві позивач не збільшує позовні вимоги, а фактично заявляє нові додаткові вимоги, які не були заявлені у позовній заяві
Заявлення додаткових позовних вимог після початку розгляду справи по суті, які не були заявлені у позовній заяві, свідчить про зміну предмета позову в частині цих додаткових вимог, та суперечить нормам ГПК.
В судовому засіданні оголошувалась перерва: 01.03.2011р. –до 17.03.2011р., 17.03.2011р.- 22.03.2011р.
Розглянувши матеріали даної справи, а також оглянувши матеріали справи №16/46, суд встановив наступне.
17.02.2009 року ТзОВ „Юридично-консалтингова фірма „Онікс”( далі –юридична фірма) та Спільним українсько-голандським підприємством у формі ТзОВ „Львів-Петроліум»( далі –товариство) укладено договір №17-02/01-02 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого юридична фірма зобов’язується надати товариству правову допомогу( юридичні послуги) з приводу виконання всіх необхідних дій ( в т.ч. пов’язаних з судовими розглядами, представництвом перед всіма державними органами, іншими особами) , спрямованих на стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь ТзОВ „Львів-Петроліум»коштів в сумі 174694,10грн.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що на виконання договору клієнт надає працівникам юридичної фірми або іншим особам, яких представить юридична фірма, доручення на представництво.
За надані послуги, визначені в п.1.1.1 договору, товариство сплачує юридичній фірмі гонорар у розмірі 20% від суми, стягнутої ( отриманої) з боржника на користь клієнта в строк до 10 днів з моменту отримання коштів на його рахунок ( п.3.1.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи № 16/46, 12.03.2009р. СП ТзОВ „Львів-Петроліум” звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь ТзОВ „Львів-Петроліум коштів в сумі 174694,10грн., в тому числі 147 747,19 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 26 946,91грн. -3% річних. Крім того, на підставі договору №17-02/01-02 від 17.02.2009р. про надання правової допомоги, укладеного з ТзОВ „ЮКФ „Онікс”,заявлені до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 34 938,82грн.( договір№17-02/01-02 від 17.02.2009р. про надання правової допомоги є в матеріалах справи №16/46).
Відповідач у даній справі звернувся із зустрічним позовом до позивача про визнання договору купівлі-продажу від 22.04.2008р. укладеним.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009року у справі №16/46 позовні вимоги СП ТзОВ „Львів-Петроліум” задоволено частково, присуджено до стягнення з ТзОВ „Західний Український автомобільний дім” 136676,40грн. основного боргу, 19105,62грн. відсотків за користування чужими коштами, 1557,82грн. державного мита та 91,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В покладенні на відповідача витрат на правову допомогу в сумі 34 938,82 грн. відмовлено з тих підстав, що ст. 44 ГПК передбачає відшкодування сум, як судових витрат, які були сплачені за отримання послуг, лише адвокатам.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вказане рішення господарського суду Львівської області залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009року.
При розгляді місцевим та апеляційним судами страви №16/46 інтереси позивача - СП ТзОВ „Львів-Петроліум” представляла ОСОБА_2 на підставі доручення № 02/03/09/1, виданого 02.03.2009р. СП ТзОВ „Львів-Петроліум” на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_1(оригінал названого доручення є в матеріалах справи №16/46).
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_2 БТ-ІІ № 7659974 від 15.12.1995р, вона була прийнята на роботу на ТзОВ „ЮКФ „Онікс” на посаду юриста 01.10.2006р.( запис №20) , а звільнена з роботи –10.06.2009р. ( запис №21). Копія трудової книжки є в матеріалах справи, оригінал трудової книжки оглянутий в судовому засіданні.
Отже, на момент видачі СП ТзОВ „Львів-Петроліум” доручення від 02.03.2009р. ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТзОВ „ЮКФ „Онікс”.
Після звільнення ОСОБА_2 з роботи юридична фірма Онікс” видала їй доручення
№ 15/06-09/01 від 15.06.2009р. на право представляти юридичну фірму «Онікс” в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, органах виконавчої служби, перед іншими юридичними та фізичними особами ( доручення додане до матеріалів справи).
На виконання рішення у справі №16/46 представнику СП ТзОВ „Львів-Петроліум” ОСОБА_2 судом виданий 31.12.2009р. оригінал наказу №16/46 від 25.12.2009р., підтвердженням чого є її підпис на копії наказу про отримання оригіналу наказу ( копія наказу є в матеріалах справи №16/46).
Названий наказ був пред’явлений до виконання в Залізничний ВДВС Львівського МУЮ.
19.05.2010р. на виконання наказу 16/46 Залізничний ВДВС Львівського МУЮ перерахував на рахунок СП ТзОВ „Львів-Петроліум” платіжним дорученням № 4350 від 19.05.2010р. кошти в сумі 157 430,97грн.( копія платіжного доручення є в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи № 16/46, відповідач у даній справі оскаржив у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009року.
Ухвалою від 16.06.2010р. Вищий господарський суд України відновив ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” пропущений процесуальний строк для звернення з касаційною скаргою, призначив розгляд касаційної скарги на 06.07.2010р. СП ТзОВ „Львів-Петроліум” повідомив юридичну фірму листом № 152 від 30.06.2010р. про відсутність у нього договору №17-02/01-02 про надання правової допомоги та про призначення касаційної скарги у справі №16/46 до розгляду на 06.07.2010р. Назване повідомлення юридична фірма отримала 01.07.2010р., підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2010р. залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009року у справі №16/46.
Згідно з постановою від 06.07.2010р. інтереси СП ТзОВ „Львів-Петроліум” у Вищому господарському суді України при розгляді касаційної скарги представляв ОСОБА_4, з яким СП ТзОВ „Львів-Петроліум” укладений договір про надання юридичних послуг адвоката
№ 13-04/10 від 13.04.2010р. За умовами цього договору ФОП ОСОБА_4 зобов’язується представляти інтереси СП ТзОВ „Львів-Петроліум” у виконавчій службі та добиватися фактичного стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” коштів, присуджених рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009р., готувати відзив на касаційну скаргу ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім”, представляти інтереси СП ТзОВ „Львів-Петроліум” у Вищому господарському суді України.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ „ЮКФ „Онікс” зверталося до СП ТзОВ „Львів-Петроліум” листом «Про оплату коштів за надання правової допомоги», в якому вимагало сплатити кошти в сумі 31156,40грн., у відповідь на який СП ТзОВ „Львів-Петроліум” надіслало лист № 220 від 06.12.2010р. про неможливість його розгляду,оскільки юридичною фірмою не вчинено жодних дій для вирішення питань, викладених в листі № 152 від 30.06.2010р.
25.11.2010р. ТзОВ „ЮКФ „Онікс”та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого юридична фірма передала ФОП ОСОБА_1 право вимоги до СП ТзОВ „Львів-Петроліум”, що їй належить за договором №17-02/01-02 про надання правової допомоги від 17.02.2009р.
Юридична фірма „Онікс” повідомила СП ТзОВ „Львів-Петроліум” про укладення з ФОП ОСОБА_1 договору про відступлення йому права вимоги за договором №17-02/01-02 про надання правової допомоги від 17.02.2009р., до якого додала копію договору про відступлення права вимоги. 09.12.2010р.СП ТзОВ „Львів-Петроліум” отримала назване повідомлення, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідь на повідомлення юридичної фірми відповідач в черговий раз повідомив про відсутність у нього договору №17-02/01-02 про надання правової допомоги та відсутність в конверті договору про відступлення права вимоги.
На день вирішення спору відповідач не сплатив позивачу коштів в сумі 31156,40грн.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
В силу ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК).
Відповідно до ст. 903 ЦК якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.02.2009 року юридичною фірмою „Онікс” та відповідачем укладено договір №17-02/01-02 про надання правової допомоги у справі про стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь відповідача коштів в сумі 174694,10грн. За надання юридичних послуг відповідач зобов’язувався сплатити юридичній фірмі кошти у розмірі 20% від суми, стягнутої ( отриманої) з боржника на його користь в строк до 10 днів з моменту отримання коштів на його рахунок.
Для представлення своїх інтересів відповідач надав 02.03.2009р. ОСОБА_1 та працівнику юридичної фірми ОСОБА_2 відповідне доручення.
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009року у справі №16/46, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009року, позовні вимоги СП ТзОВ „Львів-Петроліум” задоволено частково, присуджено до стягнення з ТзОВ „Західний Український автомобільний дім” 136676,40грн. основного боргу, 19105,62грн. відсотків за користування чужими коштами, 1557,82грн. державного мита та 91,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Правову допомогу СП ТзОВ „Львів-Петроліум” при розгляді місцевим та апеляційним судами справи №16/46 надавала ОСОБА_2 на підставі доручення від 02.03.2009р., що підтверджено матеріалами справи №16/46, ухвалами місцевого та апеляційного судів у цій справі.
На виконання названого рішення 31.12.2009р. представнику СП ТзОВ „Львів-Петроліум” ОСОБА_2 виданий наказ №16/46, який виконаний 19.05.2010р.
Отже, згідно з умовами договору відповідач зобов’язаний був у 10-денний термін сплатити юридичній фірмі кошти в розмірі 20% від стягнутої з боржника суми, тобто, сплатити до 30.05.2010р. 20% від суми 155782,02 ( 136676,40 + 19105, 62), що становить 31156,40грн.
На думку суду, доводи відповідача про те, що договір №17-02/01-02 не вступив в силу, що юридична фірма «Онікс” не надавала юридичні послуги, що ОСОБА_2 надавала юридичні послуги у справі №16/46 не на підставі договору №17-02/01-02 та не як працівник юридичної фірми „Онікс”, суперечать фактичним обставинам справи. Згідно з п.4.1 договору №17-02/01-02, договір діє з моменту отримання юридичною фірмою 2000грн. завдатку та документів від клієнта. На момент укладення договору №17-02/01-02 ОСОБА_2 працювала на посаді юриста юридичної фірми «Онікс». Після укладення з юридичною фірмою цього договору відповідач видав ОСОБА_2 доручення від 02.03.2009р., та надав їй документи щодо стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” коштів в сумі 174694,10грн. Доказом отримання документів від клієнта є той факт, що позовні матеріали в суд подавала ОСОБА_2, про що свідчить відмітка канцелярії суду на позовній заяві при її реєстрації. Після звільнення ОСОБА_2 з роботи з юридичної фірми, ця фірма видала їй доручення на представлення інтересів фірми в суді, органах влади та перед іншими юридичними особами. На підставі доручення, виданого відповідачем 02.03.2009р., ОСОБА_2 представляла в суді інтереси відповідача у справі №16/46. Іншого договору про надання правової допомоги у справі про стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь відповідача коштів в сумі 174694,10грн., укладеного з ОСОБА_2, ніж договір №17-02/01-02, укладений з юридичною фірмою «Онікс», відповідач суду не надав.
Названі обставини спростовують доводи відповідача та дають підстави для висновку, що несплата відповідачем завдатку в сумі 2000,00грн. не свідчить про те, що договір не вступив в силу, оскільки сторонами вчинені дії на виконання цього договору.
Безпідставними є доводи відповідача , що юридична фірма зобов’язувалась стягнути на користь відповідача суму 174 694,10грн., а також гарантувала стягнення додатково 34 938,82грн. за правову допомогу, оскільки за договором юридична фірма зобов’язувалась надати правову допомогу ( юридичні послуги) щодо стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” на користь відповідача коштів в сумі 174 694,10грн. Стягнення боргу не належить до компетенції юридичної фірми, це прерогатива суду. Крім того, в договорі жодним чином не йдеться про стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” 34 938,82грн. за правову допомогу.
Відповідач у встановлений договором строк не сплатив юридичній фірмі передбачених договором коштів, а після набрання рішенням законної сили та отримання наказу на його виконання відповідач 13.04.2010р. уклав з ФОП ОСОБА_4 договір про надання юридичних послуг адвоката № 13-04/10, за умовами якого доручив ФОП ОСОБА_4 представляти його інтереси у виконавчій службі та добиватися фактичного стягнення з ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім” коштів, присуджених рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009р., готувати відзив на касаційну скаргу ТзОВ „Західноукраїнський автомобільний дім”, представляти інтереси СП ТзОВ „Львів-Петроліум” у Вищому господарському суді України.
Такі дії відповідача свідчать про порушення відповідачем умов договору №17-02/01-02 та чинного законодавства.
Згідно із ст. 907 ЦК договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Договором №17-02/01-02 передбачено право клієнта( відповідача) в односторонньому порядку розірвати договір лише у випадку, якщо юридична фірма не вчинить жодних дій упродовж 2х місяців по отриманню в суді першої інстанції рішення (п.5.2 договору). Крім того, за умовами договору( п.2.2.3) відповідач мав звертатися за захистом своїх прав виключно до юридичної фірми.
Суду не подано доказів, що на момент укладення відповідачем договору від13.04.2010р. з ФОП ОСОБА_4 про надання юридичних послуг , договір №17-02/01-02 з юридичною фірмою був розірваний у встановленому законом порядку, чи юридична фірма відмовилась від його виконання.
Слід зазначити, що на момент розгляду 06.07.2010р. Вищим господарським судом України касаційної скарги у справі №16/46, рішення господарського суду у справі №16/46 було вже виконане, на рахунок відповідача 19.05.2010р. поступили кошти і строк оплати послуг, наданих юридичною фірмою «Онікс», настав , проте ці послуги не були оплачені відповідачем.
За таких обставин, суд вважає доводи відповідача, що він вимушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_4, оскільки юридична фірма відмовилась в односторонньому порядку від виконання договору , а також, що ні юридична фірма , ні ОСОБА_2 не забезпечили захист прав клієнта у Вищому господарському суді України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, не забезпечили представництво клієнта в органах виконавчої служби при виконанні рішення суду необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично сам безпідставно відмовився в односторонньому порядку від надання юридичною фірмою правової допомоги у виконавчій службі та у Вищому господарському суді та уклав з ФОП ОСОБА_4 договір від13.04.2010р. про надання саме таких юридичних послуг.
Статтею 509 ЦК встановлено , що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор( ст.510 ЦК).
В силу ст.512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною першою ст.513 ЦК передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст..514ЦК).
Згідно із ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріалами справи також підтверджено, що за договором від 25.11.2010р. про відступлення права вимоги ТзОВ „ЮКФ „Онікс” відступила ФОП ОСОБА_1 право вимоги до СП ТзОВ „Львів-Петроліум”, що їй належить за договором №17-02/01-02 про надання правової допомоги від 17.02.2009р, про що у встановленому порядку повідомила відповідача. Отже, до позивача, як нового кредитора за договором №17-02/01-02 , перейшло право вимоги до відповідача про стягнення з нього заборгованості за надану правову допомогу.
Посилання відповідача в своїх листах на відсутність у нього договору №17-02/01-02, який ним підписаний, та відсутність договору про відступлення позивачеві права вимоги, суд не бере до уваги, оскільки спростовані матеріалами справи, а фактичні дії відповідача свідчать про його ухилення від оплати наданих йому юридичних послуг.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 77, 82-85 ГПК України, суд
Вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Спільного українсько-голандського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Львів-Петроліум, ТзОВ”, ідентифікаційний код 23974880, адреса: 81131,Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, АЗК -№6, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, - 31156,40грн. боргу за надану правову допомогу, 311,56грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Хабіб М.
Повне рішення складене 25.03.2011р.