КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13050/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" березня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський Палац спорту»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київській Палац спорту»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податку про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Закрите акціонерне товариство «Київський Палац спорту»(далі ЗАТ «Київський палац спорту») звернувся до суду з позовом в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податку (далі СДПІ у місті Києві) №0000574250/0 від 15.10.2009 в частині неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33156 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 11052 грн., а також податкове повідомлення-рішення СДПІ у місті Києві №0000584250/0 від 15.10.2009 в частині неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 42576 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 14192 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2010 року у задоволені позову ЗАТ «Київський Палац спорту»відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник ЗАТ «Київський Палац спорту»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.10.2009 за результатами планової виїзної перевірки ЗАТ «Київський Палац спорту»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2009 СДПІ у місті Києві було складено Акт № 434/42-50/03362459, яким встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 42773 грн. внаслідок порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 25998 грн. внаслідок порушення п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
15.10.2009 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000584250/0, яким позивачу у зв'язку з порушенням пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64159,50 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21386,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000574250/0, яким позивачу у зв'язку з порушенням п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40356,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14358,00 грн.
Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків про порушення ЗАТ «Київський Палац спорту»пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податку на прибуток на суму 28384,00 грн., стало віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на транспортні послуги у розмірі 113535 грн., що надавались Державним автотранспортним підприємством «Автомехбаза», та використання яких, за висновком відповідача, не пов'язано з господарською діяльністю ЗАТ «Київський Палац спорту».
Судом встановлено, що у період з 01.07.2006 по 30.06.2009 ДАТП «Автомехбаза»були надані транспортні послуги ЗАТ «Київський Палац спорту»на загальну суму 113535 грн. на підставі відповідних договорів перевезення.
При цьому розрахунки по вказаним автотранспортним послугам здійснювались на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких не вказано маршрут перевезень, вид наданого транспорту (грузовий чи пасажирський), вид перевезень. У довідках-розрахунках вартості послуг, наданих автотранспортом ДАТП «Автомехбаза», вказувався лише загальний пробіг автомобіля та період роботи автомобіля.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову прийшов до висновку, що оскільки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, то відсутні належні правові підстави для визнання протиправним та скасування вказаних рішень СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.
Таким чином не має підстав для віднесення до складу валових витрат витрат на транспорті послуги на загальну суму 113535 грн., оскільки позивачем не надано будь-яких доказів, що витрати на транспортні послуги, які надавалися йому ДАТП «Автомехбаза», були направленні на отримання доходу.
Такий висновок не суперечить пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ДАТП «Автомехбаза»у вартості наданих транспортних послуг, використання яких, за висновком відповідача, не пов'язано з господарською діяльністю ЗАТ «Київський Палац спорту»слід зазначити наступне.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
З матеріалів справи вбачається, що ДАТП «Автомехбаза»надає автотранспортні послуги ЗАТ «Київський палац спорту»по перевезенню працівників з міста роботи до дому, що є фінансуванням особистих потреб фізичних осіб.
Таким чином оскільки витрати підприємства на перевезення працівників не відносяться до витрат, пов’язаних з їх трудовим внеском у господарську діяльність підприємства, а є фінансуванням особистих потреб осіб, тому з урахуванням п.п.5.2.1. п.5.2., п.5.3. ст..5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» не можуть бути включені до складу валових витрат суб’єкта господарювання, а сума ПДВ на підставі п.п.7.4.1 п.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»не може бути включена до складу податкового кредиту підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано беззаперечних доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог, в той же час відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів зазначає, що при винесені податкових повідомлень-рішеннь Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податку №0000574250/0 від 15.10.2009 в частині неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33156 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000584250/0 від 15.10.2009 в частині неузгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 42576 грн. повноваження державної податкової інспекцієї використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає що позовні вимоги ЗАТ «Київський Палац спорту»не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київській Палац спорту»–залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 14 березня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б. Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст ухвали виготовлений 14березня 2011 року.
- Номер: А/875/12611/15
- Опис: про скасування повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємств
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 2а-13050/09/2670
- Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Земляна Г.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.07.2015
- Дата етапу: 05.08.2015
- Номер:
- Опис: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-13050/09/2670
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Земляна Г.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.08.2015
- Дата етапу: 22.09.2015