Справа № 2 - 210/2007 г.

_{РІШЕННЯ}

ИМ'ЯМ    УКРАЇНИ

12 березня 2007 р.       Ренійський районний суд Одеської області

в складі: - головуючого судді -                   Сорокіна К.В.,

· при секретарі -                           Сороченко О.Д.,

· з участю: - позивачки -             ОСОБА_1.,

- представника позивачки - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рені Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради про встановлення факту реєстрації смерті ОСОБА_2, прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, -

ВСТАНОВ   И В:

Представник відповідача на попередній розгляд справи та у содове засідання будучи належним чином повідомлений, не з'явився, свої заперечення на позов суду не надав.

Позивачка ОСОБА_1. на попередньому розгляді справи та у судовому засіданні позов підтримала, пояснивщи, що обставини викладені в позовній заяві повністю підтримує, та передає перевагу своєму представнику надати пояснення у судовому засіданні.

Представник позивачки на попередньому розгляді справи та у судовому засіданні позов підтримала, пояснивщи, що домоволодіння, яке є спірним за даною справою, є власністю померлого дідуся заявниці - ОСОБА_2. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2. було загублено під час Великої Вітчизняної Війни. Відсутність вказаного свідоцтва перешкоджає встановленню факту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2. В видачі копії свідоцтва про смерть заявниці було відмовлено, у звя*зку з тим, що відсутні записи про смерть ОСОБА_2. за 1922р. - 1937р. ОСОБА_2. помер у 1937 році. Є люди, які можуть підтвердити цей факт. У ОСОБА_2 є син - ОСОБА_7, який з народження по день смерті проживав у спірному домоволодінні. Він є батьком заявниці. Факт проживання батька заявниці в домоволодіння АДРЕСА_1, підтверджується записом в домовій книзі. Батько заявниці прийняв спадщину після смерті дідуся. ОСОБА_7 вступив в зареєстрований шлюб з ОСОБА_8. В сім*ї народилося четверо дітей, одна з них - заявниця. 26.03.1967 році заявниця вступила у шлюб з ОСОБА_9. Після смерті ОСОБА_9. заявниця вступила у другий шлюб з громадянином ОСОБА_10., після чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_10 . З моменту народження та по теперішній час ОСОБА_1 проживає у Спірному домоволодінні, про що свідчить витяги з домової книги. ОСОБА_7 помер 23 лютого 1981 р. Після смерті ОСОБА_7. - ОСОБА_1. фактично прийняла спадщину на спірне домоволодіння та розпоряджається ним по теперішній час. Сестри заявниці ОСОБА_3., ОСОБА_4., а також брат ОСОБА_5. в прийнятті спадщини відмовились, про що свідчать заяви написані ними власноруч та нотаріально завірені. На підставі вищевикладеного, представник позивача вважає, що є всі підстави для встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності ОСОБА_1. на домоволодіння АДРЕСА_1.

Обставини, на які посилається позивачка також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він вже давно знає позивачку та був також знаком із її батьком ОСОБА_7. Дідуся позивачки звали ОСОБА_2. Дідусь позивачки помер у 1937 р., день похорон помне добре.

Свідок ОСОБА_12. у судовому засіданні пояснила, що вона із позивачкою жили по сусідству. Дідуся позивачки пом*тає, він помер у 1937р. Позивачка усе життя проживає у будинку дідуся.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:

·      паспорт (НОМЕР_1) на ім*я ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 народження;

·      свідоцтво (НОМЕР_2) про народження ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, де батьками вказані ОСОБА_2. та ОСОБА_13.;

·      свідоцтво (НОМЕР_3) про народження ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3., де батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

з

·      свідоцтво (НОМЕР_4) про одруження ОСОБА_9. та ОСОБА_1., які уклали шлюб 26.03.1967р.;

·      свідоцтво (НОМЕР_5) про одруження ОСОБА_10. та ОСОБА_1., які уклали шлюб 20.10.1973 p.;

·      свідоцтво (НОМЕР_6) про смерть ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 63 роки;

·      технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, де власником будинку вказаний ОСОБА_2;

·      свідоцтво (НОМЕР_7) про смерть ОСОБА_14, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 77 років;

·      домова книга про прописку у будинку АДРЕСА_1, де прописані ОСОБА_7 - 1917 року народження, ОСОБА_15 - 1952 року народження, вона ж ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1;

·      рішення Виконавчого комітету Ренійської міської ради № 604 від 26.12.2003р. про дозволения реєстрації господарсько-побутових будівель по АДРЕСА_1;

·      заява (завірена нотаріально у присутності нотаріуса ОСОБА_18 В нотаріальному бюро м. Вулкенешть, вул. Леніна, 102/31 Р. Молдова, зареєстрована в реєстрі за № 1698) ОСОБА_3, про те що їй відомо про видачу спадщини за законом доньки спадкодавця ОСОБА_1, на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, претензій не має, в суді оспорювати своє право не буде;

·      заява (завірена нотаріально у присутності державного нотаріуса державного заснування «Державна нотаріальна контора міста Тирасполя» Міністерства Юстиції Придністровської Молдавської республіки Євстигнєєвої Є.З. 20.022004р., зареєстровано в реєстрі за № 1/7-1244) ОСОБА_4 про те, що їй відомо про спадщину, яка залишилась і відкрилась після смерті її батька ОСОБА_7, претендувати на спадщину та встановлювати пропущений строк у судовому порядку не буде;

·      заява ОСОБА_5 від 24.12.2004р. про те, що він не претендує на спадщину майна дідуся та батьків, до нотаріальної контори не звертався, та не заперечує, щоб його сестра ОСОБА_1 прийняла спадщину на домоволодіння АДРЕСА_1, після смерті батьків.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено такі обставини. Домоволодіння АДРЕСА_1, є власністю нині померлого дідуся позивачки ОСОБА_2. Свідоцтво про смерть дідуся ОСОБА_2. було загублено під час Великої Вітчизняної Війни. Відсутність вказаного свідоцтва перешкоджає встановленню факту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2.

В видачі копії свідоцтва про смерть позивачки було відмовлено, у звя*зку з тим, що відсутні записи про смерть ОСОБА_2. за 1922р. - 1937р. Дідусь позивачки ОСОБА_2. народився у другої половини дев*янадцятого століття. Він прожив до 1937р., у якого був усього один син - батько позивачки ОСОБА_7, про що свідчать показання свідків

ОСОБА_12 таОСОБА_11. Із свідоцтво про народження батька позивачки ОСОБА_7, вбачається, що його батьком записаний ОСОБА_2, а матір*ю ОСОБА_19. Батько позивачки ОСОБА_7 з народження і до смерті, у тому числі і на момент смерті його батька ОСОБА_2, проживав в будинку АДРЕСА_1, про що свідчать записи в домовій книзі. Таким чином, батько позивачки прийняв спадщину на майно померлого дідуся ОСОБА_2. фактичним спільним проживанням з останнім безпосередньо перед його смертю та фактичним вступом в управління та користування його майном. Батько позивачки перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14. Від шлюбу народилося четверо дітей - позивачка, ОСОБА_3, ОСОБА_16 та ОСОБА_17. Мати позивачки ОСОБА_14. померла ІНФОРМАЦІЯ_5, а батько ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчать свідоцтва про смерть. 20.10.1973р. позивачка вдруге вступила в зареєстрований шлюб з громадянином ОСОБА_10 Володимиром Самуіловичем, після чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_10, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5. З моменту народження і по теперішній час позивачка проживає у будинку АДРЕСА_1, про що свідчить виписка з домової книги. Після смерті батька позивачки спірним домоволодінням володіє та управляє позивачка, живе в будинку, оброблює город, робила ремонт та добудовувала літню кухню, два сараї, навіс та тамбур, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету № 604 від 26.12.2003р. Таким чином, позивачка фактично прийняла спадщину на домоволодіння АДРЕСА_1, успадкованого її батьком після смерті дідуся, фактичним спільним проживанням з ОСОБА_7 безпосередньо перед його смертю, фактичним вступом в управління та користування його майном.

Між сторонами по справі виникли правові правовідносини по*язані із спадкуванням. Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 549 ЦК України (1963р.) спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а на підставі п.п. 4,5 «Кінцевих і перехідних положень» ЦК України (2003р.) правила цього Кодексу застосовуються зокрема до спадщини, яка відрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до вступу даного ЦК в закону силу. На підставі ст. 1268 ЦК України (2003р.) визнається, що спадкоємець за законом має право прийняти спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців) він не заявив про відмову від неї.

Позивачка, її сестри ОСОБА_3, ОСОБА_16 та брат ОСОБА_17 є спадкоємцями за законом. Оскільки, сестри позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_16 та брат ОСОБА_17 на спадкове майно не претендують, отже позивачка залишається єдиною спадкоємицею.

Позивачка також просила встановити факт реєстрації смерті її дідуся ОСОБА_2 у 1937р.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд може встановити факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Метою встановлення факту реєстрації смерті ОСОБА_2, є встановлення факту прийняття спадщини на домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7, після його смерті, а також встановлення факту прийняття позивачкою ОСОБА_1 спадщини на вищевказане домоволодіння після смерті її батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6.

Доказами встановлення факту смерті ОСОБА_2 у 1937р., суд визнає показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також, досліджені матеріали справи.

Враховуючи вищенаведене, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, свідків, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки докази надані позивачкою, щодо встановлення факту реєстрації смерті ОСОБА_2 у 1937р., встановлення факту прийняття спадщини на домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7, після смерті дідуся ОСОБА_2, а також, фактичного вступу позивачкою в управління спадковим майном після смерті її батька ОСОБА_7, знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. З, 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 256, 259 ЦПК України, ст. 549 ЦК України (1963р.), п.п. 4,5 «Кінцевих та перехідних положень» ЦК України (2003р.), ст.ст. 1268, 1270 ЦК України (2003р.), ст.ст. 11-13,48 Закону України «Про власність», суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2.    Встановити факт реєстрації смерті ОСОБА_2 у 1937р.

4. Встановити факт прийняття спадщини на домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7 після смерті дідуся ОСОБА_2.

5. Встановити факт прийняття ОСОБА_1, спадщини на домоволодіння АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_7.

6.        Визнати за ОСОБА_1, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, інвентаризаційною вартістю 5602 грн., яке належало нині померлому дідусю ОСОБА_2, успадковане позивачкою після його смерті, а також і після смерті її батька ОСОБА_7, зобов*язав Ренійське бюре технічної інвентаризації, зареєструвати на ім*я позивачки вищевказану нерухомість в реєстровій книги державної реєстрації нерухомості.

7.        Згідно ст. 367 ЦПК України, негайне виконання рішення за вищевказаними вимогами позивачки, не підлягає.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подане протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.