Справа № 2н-164-1 /09

УХВАЛА

7.08.2009р. суддя Святошинського районного суду м. Киева Наборозняк М. 1., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Український мобільний зв*язок» (надалі ЗАТ) про видачу судового наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 (надалі-боржника) за послуги про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет,

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із боржника в сумі 503 грн 86 коп, в тому числі судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за договорами про надання послуг безпроводового доступу до мережі Інтернет, посилаючись на те, що у 23.03.2008 року між ним (ЗАТ) та боржником укладено договір в письмовій формі, однак їх умови останній не виконує.

В заяві вказано про те, що сума боргу, який підлягає стягненню з боржника за станом на дату подання позовної заяви (заява подана 4.08.2009 року) складається із заборгованості за послуги безпроводного доступу до мережі Інтернет -503 грн 86 коп;

Вимоги та викладені обставини, на думку заявника, підтверджуються договором від 24.03.2008 року та додатковою угодою до цього договору від цієї ж дати, інтерфейсом перегляду ДУ і розрахунку штрафу.

В заяві про видачу судового наказу заявник зовсім не обгрунтував свої вимоги: не вказав

ціну договору, що передбачено ст. 623 ЦК України.

Відповідно до вказаної норми закону ціна в договорі встановлюється за домовленістю

сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), ставки, тощо), які

встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами

місцевого самоврядування.

В п.6 договору вказано про те, що розрахунки за надані послуги зв*язку здійснюються за

тарифами у відповідному тарифному пакеті; конкретно вартість послуг (ціна договору у

грошовому еквіваленті не зазначені).

Заявник посилається на невідомі судді «інтерфейси та ДУ», яким всупереч вимогам ст. 119

ЦПК України не надано обгрунтування в тексті заяви про видачу судового наказу;

розрахунки (які, очевидно, є обгрунтуваннями вимог заявника) також не викладені у заяві,

враховуючи, що чинне законодавство не передбачає права заявника вказувати про

обгрунтування вимог у додатках, а не у заяві.

Судді незрозуміло викладене заявником скорочення («ДУ»), а також найменування тих чи

інших термінів (понять). Заявник надав договір, виконаний настільки дрібним текстом, що

його важко прочитати, що свідчить про порушення ним вимог ст. 119 ЦПК України.

В договорі вказано про пеню, в додатковій угоді - про договірну санкцію. Зі змісту заяви

невідомо за який період нараховувалась вказана заявником договірна санкція.

 ст. ст. 98, 119 ЦПК України не передбачають права заявника обгрунтовувати свої вимоги в інших документах, крім позовної заяви (заяви). Тобто, всі обгрунтування із розрахунками повинні бути зазначені у заяві, а не в окремих документах, котрі можуть бути лише додатками (доказами) вимог заявника.

Згідно з вимогами ст. 95 ЦПК України судовий наказ видається, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Суддя вважає, що умови письмового договору між сторонами (заявником та боржником) є невизначеними в частині ціни договору, тому вимоги позивача не можна вважати такими, що грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі і в даному конкретному випадку між сторонами є спір про право на розмір оплати послуг, про строк нарахування «договірної санкції».

За таких обставин суддя відповідно до ст. 100 ЦПК України відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки розгляд такої вимоги заявника не передбачено ст. 96 ЦПК України. Вимоги заявника можна розглянути в суді в порядку позовного провадження при дослідженні всіх обставин спору за участю сторін в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 100, п.1 ст. 96 ЦПК України,

ухвалив:

 Відмовити у прийнятті заяви Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв*язок» про видачу судового наказу про стягнення з з ОСОБА_1 заборгованості за послуги про надання безпроводового доступу до мережі Інтернет в сумі 503 грн 86 коп, в тому числі судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження ухвали судді може бути подана протягом 5 днів після її отримання, апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня подання заяви через районний суд.