Головуючий у 1 інстанції - Рудаков І.П.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року справа № 2а-1500/10/1206
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та сплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 01.01.2006 року по 08.12.2010 року. Також, позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом.
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено частково: визнано протиправною відмову відповідача від виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 29.12.2010 року та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 29.12.2010 року, з урахуванням здійснених виплат та підвищення мінімальної пенсії за віком і прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом і в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком к дитині війни керуючись чинним законодавством.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, на рішення суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову Брянківського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки порушені норми матеріального права.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що на даний час питання, пов’язані з підвищенням пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не вирішено на законодавчому рівні. Також, відповідач вважає, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно до якого фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується паспортом та пенсійним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Оскільки дія Закону № 489-V закінчується 31.12.2007 року, то й перерахунок пенсії повинен здійснюватися до цієї дати.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
У 2009 та 2010 роках Закон України « Про соціальний захист дітей війни» та Закони України «Про державний бюджет України на 2009 та 2010 роки» не зупинялися та не змінювалися. Тому позивач у вказані періоди має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Проте, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з березня до липня 2010 року розгляд цієї категорії справ здійснювався за правилами цивільного судочинства, за приписами якого встановлений трирічний строк звернення до суду. З врахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Мельник проти України», колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України з поважних причин.
Але приймаючи до уваги норми ст. 257 Цивільного Кодексу України, трирічний строк загальної позовної давності, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок надбавки до пенсії у урахуванням дати звернення до суду з вказаним позовом 16.12.2010 року, і відраховуватися строк повинен з 16 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Отже, у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає за потрібне вийти за межі вимог апеляційної скарги, позовні вимоги задовольнити у межах трьохрічного терміну.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що постанову суду першої інстанції слід змінити та зазначити період з якого позивач має право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 16.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 29.12.2010 року.
На підставі вищезазначеного і керуючись статтями 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року задовольнити частково.
Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії змінити.
Змінити в першому та другому абзацах резолютивної частини постанови Брянківського міського суду Луганської області від 29 грудня 2010 року період «з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 29.12.2010 року» на період «з 16.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 29.12.2010 року».
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон