Справа № 2-647/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Пшонка P.M.

при секретарі Пригаровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору, повернення завдатку, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача, посилаючись на наступне.

19.08.2006 року між сторонами по справі було укладено попередній договір, за умовами якого відповідач бере на себе зобов’язання продати, а позивач купити в майбутньому земельну ділянку в с Іванковичи, Васильківського району, Київської області площею 2, 4391 га на вказаних у цьому договорі умовах. Відповідно до п. 6 цього договору, майбутнє укладення договору купівлі-продажу майна має відбутися не пізніше 22 серпня 2006 року у приміщенні офісу приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до п. 5 цього договору, позивач передав, а відповідач отримав суму завдатку 50 500 гривень, що еквівалентно 10 000 доларів США.

Додатковою угодою № 1 від 05.09.2006 року до вищевказаного договору змінено строк укладання основного договору - не пізніше 15.09.2006 року. Також цією додатковою угодою збільшено суму завдатку на 50 500 гривень, що еквівалентно 10 000 доларів США.

Всього в якості завдатку позивачем було передано відповідачу 343 400 гривень, що еквівалентно 68 000 доларів США.

07.09.2006 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про необхідність укласти основний договір 15.09.2006 року о 10:00 годині, проте відповідач не прибув до обумовленого місця укладення основного договору у зазначений час.

В подальшому відповідач відмовився укладати договір купівлі-продажу майна, обвинувачуючи позивача в порушенні умов договору.

Відповідно до п.5 вищевказаного попереднього договору від 19.08.2006 року у випадках невиконання відповідачем умов цього Договору зобов’язується повернути позивачу подвійну суму завдатку. А в разі затримання її повернення сплатити позивачу пеню у розмірі 2 відсотків за кожен день прострочення, починаючи з дня встановленого для укладення основного Договору.

Позивач на підставі ст. ст. 545, 571, 635, 651 ЦК України просить розірвати попередній договір від 19.08.2006 року та стягнути з відповідача на свою користь подвійну суму завдатку у розмірі 686 800 гривень, 5 013 640 гривень пені (за один рік прострочення) та судові витрати позивача - вартість правової допомоги 5 000 гривень, витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Крім того, позивач вважає, що неправомірними діями відповідача йому заподіяні моральні страждання та просить стягнути з відповідача на свою користь 10 000 гривень моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, пояснивши, що відповідач після укладання попереднього Договору змінював свої вимоги щодо ціни спірної земельної ділянки у бік її збільшення, що обумовлювало збільшення ціни завдатку. Позивач бажаючи придбати спірну земельну ділянку був змушений збільшувати суму завдатку.

Відповідач та його представник проти позову заперечують, посилаючись на те, що відповідачем були дотримані всі вимоги попереднього договору від 19.08.2006 та додаткової угоди до цього Договору. Позивач не мав достатньої суми грошей для придбання спірної земельної ділянки, постійно просив відповідача надати йому додатковий час для збирання всієї суми грошей. У жовтні 2006 року відповідач зрозумів, що в позивача немає потрібної суми грошей тому відповідач продав спірну земельну ділянку іншій особі. Відповідач вважає, що позовні вимоги є надуманими та безпідставними, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Представник залученого в якості третьої особи ОСОБА_3. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що дія переднього договору була припинена 22 серпня 2006 року, відповідно до п. 6 спірного договору, а усні домовленості між сторонами є нікчемними.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши інші докази по справі, суд встановив наступне.

19.08.2006 року між сторонами по справі було укладено попередній договір, за умовами якого відповідач бере на себе зобов’язання продати, а позивач купити в майбутньому земельну ділянку в с Іванковичи, Васильківського району, Київської області площею 2, 4391 га на вказаних у цьому Договорі умовах. Відповідно до п. 6 цього Договору майбутнє укладення договору купівлі-продажу майна має відбутися не пізніше 22 серпня 2006 року у приміщенні офісу приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до п.5 цього Договору позивач передав, а відповідач отримав суму завдатку 50 500 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США.

Додатковою угодою № 1 від 05.09.2006 року до вищевказаного Договору змінено строк укладання основного Договору - не пізніше 15.09.2006 року. Також цією додатковою угодою збільшено суму завдатку на 50 500 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США.

Всього в якості завдатку позивачем було передано відповідачу 343 400 грн., що еквівалентно 68 000 доларів США. (а.с. 7-13).

07.09.2006 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про необхідність укласти основний Договір. (а.с. 14).

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що є дружиною відповідача та приймала участь у узгодження умов продажу спірної земельної ділянки. Вона також отримувала від позивача гроші у якості завдатку за продаж спірної земельної ділянки. Позивач постійно просив надати йому додатковий час для збирання необхідної для придбання спірної земельної ділянки суми грошей. Згодом вона та відповідач зрозуміли, що позивач не має необхідної суми грошей та відповідач продав спірну земельну ділянку іншій особі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона знайома з відповідачем та його дружиною ОСОБА_6 та допомогала їм в продажу земельної ділянки. Вона знайома з спірним договором та додатковою угодою. їй відомо, що основний договір з приводу купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, оскільки позивач постійно просив відтер мінувати його укладання в зв»язку з тим, що у нього не вистачає коштів на купівлю земельної ділянки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (належне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 635 ЦК України, зобов»язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить стороні пропозицію про його укладання.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не надано достатніх доказів щодо бажання та можливості укласти основний договір з приводу купівлі спірної земельної ділянки.

Його твердження щодо направлення відповідачу листа-повідомлення про необхідність укласти основний договір 15.09.2006 року о 10:00 годині, проте відповідач не прибув до обумовленого місця укладення основного договору у зазначений час не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки останнім було надано лише копія опису вкладення у цінний лист, однак не надано самого листа з текстом повідомлення та підтвердження вручення його відповідачу.

Крім цього, таке твердження спростовується показами відповідача та свідка ОСОБА_6, які пояснили, що 15.09.2006 року вони чекали позивача з 10 до 14 години, однак останній на укладання основного договору не приїхав.

Отже, позивачем в судовому засіданні не доведено фактів ухилення відповідача від виконання умов попереднього договору та додаткової угоди та намагання самого позивача щодо укладання основного договору.

Позивачем не зазначено та не надано відповідних доказів того, що він вчинив дії щодо узгодження з відповідачем часу та місця укладення договору купівлі-продажу, направлення листа - повідомлення про необхідність укласти основний договір 15.09.2006 року о 10:00 годині не є належним доказом з обставин, викладений раніше.

В зв»язку з чим, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати між сторонами слід розподілити відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 509, 526, 545, 571, 610, 611, 635, 651 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про розірвання попереднього договору, повернення завдатку, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.