У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  2 березня 2011 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,    Сімоненко В.М.,    Юровської Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за клопотанням представника АТ «БТА Банк» про визнання в Україні рішення Спеціалізованого фінансового суду м. Алмати за касаційною скаргою представника АТ «Фонд Національного Благополуччя «Самрук Казина» на ухвали апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2010 року представник АТ «БТА Банк»  звернувся до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що рішення Спеціалізованого фінансового суду м. Алмати від 16 жовтня 2009 року, яке не підлягає примусовому виконанню, повинно бути визнаним в Україні, оскільки таке визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 17 лютого    2010 року клопотання задоволено.

Ухвалою цього ж суду від 8 квітня 2010 року задоволено заяву представника АТ «БТА Банк» про роз’яснення ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2010 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року ухвала районного суду від 17 лютого 2010 року скасована, постановлена ухвала про відмову в клопотанні.

Ухвалою цього ж суду від 26 жовтня 2010 року ухвала районного суду 8 квітня 2010 року скасована і постановлена ухвала про задоволення заяви про роз’яснення ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від           17 лютого 2010 року.

Представник АТ «Фонд Національного Благополуччя «Самрук Казина» звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвали апеляційного суду та залишити в силі ухвали районного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що ухвали апеляційного суду постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу представника АТ «Фонд Національного Благополуччя «Самрук Казина» відхилити, ухвали апеляційного суду м. Києва від               26 жовтня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                    Сімоненко В.М.            Юровська Г.В.