У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  28 лютого 2011 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,    Сімоненко В.М.,    Юровської Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, органу самоорганізації населення будинкового комітету «Квартал Пушкінська-Червоноармійська» до виробничо-комерційної фірми приватного підприємства «Парадіс», Шевченківської районної у м. Києві ради, Головного управління комунальної власності у м. Києва, управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, третя особа – ОСОБА_6, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу нежилого приміщення за касаційною скаргою представників позивачів на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2010 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

             У судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги на зазначене рішення представником позивачів – ОСОБА_7 подано заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

Представники позивачів звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що при постановленні ухвали апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що заявлений позов було розглянуто судом першої інстанції, а відповідно до ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову. Крім того, у довіреності, виданій представникам позивачів, не зазначено такого повноваження як подання від їх імені заяви про залишення позову без розгляду.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу представників позивачів відхилити, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                    Сімоненко В.М.            Юровська Г.В.