У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  14 березня 2011 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,             Леванчука А.О.,        Юровської Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» (далі – ПАТ «Банк «Форум») про зобов’язання надати кредитні кошти за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 1 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17 жовтня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір з лімітом кредитування у розмірі 14 100 доларів США, з яких банк видав лише частину, а решту суми безпідставно відмовляється видавати, чим порушує його права споживача. Посилаючись на ці обставини, позивач просив зобов’язати відповідача надати кредитні кошти.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від       1 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 жовтня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

   ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України та п. 5. 1 кредитного договору кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений. Крім того, позивачем була надана недостовірна інформація про наявність у нього та у його дружини діючих та погашених кредитів.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 1 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

    Пшонка М.П.                      Леванчук А.О.                  Юровська Г.В.