У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Сімоненко В.М., Юровської Г.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк») до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 25 січня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 95 тис. доларів США, проте умови договору нею не виконані, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 871 178 грн. 01 коп., яку просив стягнути.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року рішення районного суду скасовано, позовні вимоги позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 104 001 доларів США, що еквівалентно 832 216 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права .
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позивач обрав саме такий спосіб судового захисту по виконанню зобов’язання, а не захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, тобто виконання зобов’язання відбулося за рішенням суду не за рахунок заставленого майна, що автоматично припиняє звернення стягнення на заставлене майно, а способом стягнення коштів з боржника та заставодавця.
Наведені в касаційній скарзі доводи щодо подвійного стягнення з відповідачів однієї і тієї ж заборгованості є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Сімоненко В.М. Юровська Г.В.