У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Журавель В.І,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» про стягнення заробітної плати,-
в с т а н о в и в :
У лютому 2010 року ОСОБА_2 подав до суду позов, в якому, з врахуванням уточнень та доповнень, просив поновити йому строк для звернення до суду за захистом своїх порушених трудових прав, визнати незаконним та скасувати п.2 наказу №б/н від 23.08.2008 року,визнати недійсним запис в його трудовій книжці за №24 від 21.11.2008 року, змінити формулювання причини звільнення, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час вимушеного прогулу, вихідну допомогу, моральну шкоду та судові витрати.
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково:
- поновлено строк для звернення до суду за захистом порушених трудових прав;
- визнано незаконним та скасовано п.2 наказу від 23.08.2008 року №б/н «Про службове розслідування по факту виявлення нестачі, що виникла в результаті трудової діяльності торгового агента ОСОБА_2»;
- визнано недійсним запис у трудовій книжці за №24 від 21.11.2008 року «Звільнений з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України втрата довіри до матеріально-відповідальної особи»;
- змінено формулювання причини звільнення в записі за №24 на «Звільнений з роботи за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю, ч.3 ст.38 КЗпП України»;
- стягнуто з ТОВ «Галицька торгова компанія» на користь позивача: нараховану, але невиплачену, заробітну плату за серпень 2008 року з урахуванням індексації та компенсації в сумі 1069,18 грн.; нараховану, але невиплачену, заробітну плату за листопад 2008 року (компенсація за невикористану відпустку) з урахуванням індексації та компенсації в сумі 1184,98 грн.; середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи в сумі 8663,54 грн.; заборгованість по зарплаті за час вимушеного прогулу та затримку видачі трудової книжки 9912,42 грн.; заборгованість по зарплаті за роботу у вихідні(святкові) дні в сумі 782,27 грн.; вихідну допомогу під час звільнення за порушення власником законодавства про працю в розмірі 5217,10 грн.; моральну шкоду700 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 3.11.2010 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині поновлення строку позивачу на звернення до суду за захистом своїх трудових прав, визнання недійсним запису у трудовій книжці ОСОБА_2 від 21.11.2008 року «Звільнений з роботи па підставі п.2 ст.41 КЗпП України втрата довіри до матеріально-відповідальної особи», зміни формулювання причин звільнення за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю, ч.3 ст.38 КЗпП України та стягнення 9912,42 грн. за затримку видачі трудової книжки, виплати вихідної допомоги під час звільнення за порушення власником законодавства про працю 5207,10 грн. і 700 грн. моральної шкоди та ухвалено нове про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що суд необґрунтовано дійшов висновку про правильність укладання договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між позивачем і відповідачем, надуманим є висновок щодо законності його звільнення на підставі виявлених порушень посадової інструкції, не застосовано закон, який підлягав застосуванню,
У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені чи відкинуті ним,вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для звільнення у зв’язку з втратою довіри, є правильним.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328, 335 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія» про стягнення заробітної плати.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Журавель