Спр.№ 2-1002/2009 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Шевченко Л.В.
при секретарі Богуславській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприєства „Київпастранс" Автобусний парк № 5 про відшкодування збитків у зв’язку з каліцтвом,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом в суд до відповідача про відшкодування збитків у зв’язку з каліцтвом.
Свої позовні вимоги він обгрунтовував тим, що 8.10.1975 року повертався з роботи додому в автобусі маршруту № 91, який належав відповідачу -автобусному парку № 5 КП „Київпастранс". Водій автобуса грубо порушив правила дорожнього руху і зіткнувся з тепловозом. В результаті цієї ДТП йому було відірвано та ампутовано ногу на рівні коліна.
Вироком Мінського районного суду м. Києва від 14 січня 1976 року встановлено факт вини відповідача в ДТП, яка призвела до його каліцтва.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2007 року з Комунального підприємства „Київпастранс" Автобусний парк № 5 на його користь стягнуто 25 085 грн. для придбання йому автомобіля „Славута" з ручним керуванням.
Відповідач зазначене рішення суду оскаржував в апеляційному та касаційному порядку, після залишення рішення без змін, про що він дізнався тільки у січні 2008 року, отримавши ухвалу Верховного Суду України заказним листом, воно було виконано виконавчою службою 03 квітня 2008 року.
За період оскарження відповідачем рішення суду виросла вартість автомобіля „Славута" до 30 100 грн. Різниця між ціною автомобіля „Славута" з ручним керуванням, в рішенні суду та фактичною його ціною становить (30 100 грн. - 25 085 грн.) = 5 015 грн., які він доклав зі своїх заощаджень.
Для того, щоб автомобіль можна було безпечно експлуатувати та зареєструвати в державтоінспекції в автосалоні автомобіля „Славута" були проведені додаткові роботи: встановлено сигналізацію, центральний замок, захист картеру двигуна, встановлені підкрилки та зроблена антикорообробка „тектілом". За всі ці роботи він заплатив свої кошти у розмірі 2 535 грн.
При реєстрації автомобіля в державтоінспекції він витратив ще 1331 грн. та сплатив комісійний збір в сумі 150 грн. в „Ощадбанк" при перерахуванні 5015 грн. виконавчій службі, а всього він витратив власних коштів 9031 грн., які і просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що дійсно 08.10.1975 року позивач, повертаючись з роботи додому, в автобусі маршруту № 91, який належав відповідачу -автобусному парку № 5 КП „Київпастранс", отримав травму ноги, оскільки водій автобуса грубо порушив правила дорожнього руху і зіткнувся з тепловозом. В результаті цієї ДТП йому було відірвано та ампутовано ногу на рівні коліна.
Вироком Мінського районного суду м. Києва від 14 січня 1976 року встановлено факт вини відповідача в ДТП, яка призвела до його каліцтва.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2007 року з Комунального підприємства „Київпастранс" Автобусний парк № 5 на його користь стягнуто 25 085 грн. для придбання йому автомобіля „Славута" з ручним керуванням (а.с. 5-6).
Відповідач зазначене рішення суду оскаржував в апеляційному та касаційному порядку, після залишення рішення без змін, воно було виконано виконавчою службою 03 квітня 2008 року (а.с. 9, 50).
Як пояснив позивач, за період оскарження відповідачем рішення суду виросла вартість автомобіля „Славута" до 30 100 грн. Різниця між ціною автомобіля „Славута" з ручним керуванням, в рішенні суду та фактичною його ціною становить (ЗО 100 грн. - 25 085 грн.) = 5 015 грн., які позивач доклав зі своїх заощаджень.
Крім того, позивач витратив 2 535 грн. на встановлення сигналізації, центрального замка, захисту картеру двигуна, встановлення підкрилок та виконання робіт по антикорообробці „тектілом"(а.с. 14, 15-22).
При реєстрації автомобіля в державтоінспекції позивач витратив ще 1331 грн. та сплатив комісійний збір в сумі 150 грн. в „Ощадбанк" при перерахуванні 5015 грн. виконавчій службі, а всього позивач витратив власних коштів 9031 грн.(а.с. 23).
Суд, приймає до уваги пояснення позивача, оскільки вони підтверджуються вищевказаними доказами.
Заперечення ж представника відповідача є голослівним і нічим не підтвердженим.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а у разі звільнення сторони, на користь якої ухвалено рішення, від сплати судових витрат, з відповідача стягуються судові витрати на користь держави.
В даному випадку позивач звільнений від сплати судових витрат, тому судові витрати покладаються на відповідача і стягуються на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1195 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства „Київпастранс" Автобусний парк № 5 (п/р 26000000465001 в АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 03114336) матеріальні збитки на користь ОСОБА_1 в сумі 9031 (дев’ять тисяч тридцять одна) грн. та судові витрати на користь держави (судовий збір в сумі 90 грн. 31 коп. + 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення), а всього 110 (сто десять) грн. 31 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.